м. Вінниця
30 травня 2024 р. Справа № 120/1423/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Служби відновлення та зозвитку інфраструктури у Вінницькій область до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій область до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-12-20-017273-а від 23.01.2024.
На обґрунтування позову Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій область посилається на те, що у процедурі №UA-2023-12-20-017273-а позивачем дотримані основні принципи здійснення публічних закупівель, а відповідач під час виконання покладених на нього обов'язків щодо здійснення моніторингу в сфері публічних закупівель прийшов до необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог законодавства України. Зокрема вказує, що в пункті 4 протоколу вибору процедури закупівлі/закупівлі внесення змін до річного плану від 20.12.2023 міститься обґрунтування вибору процедури закупівлі/закупівлі внесення змін до річного плану та міститься гриф "Затверджую Начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій область Ігор Жебелев".
Вказаний протокол розміщений в електронній системі в форматі документа WORD з накладенням електронного підпису уповноваженої особи замовника у строк передбачений законодавством.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що встановлені відповідачем порушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними документами та не спростовано позивачем.
Відповідач зазначає, що Управлінням при проведенні моніторингу закупівлі без використання електронної системи виявлено, що позивачем здійснено закупівлю робіт з коригування проєктної документації з техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль - Косеуць шляхом укладання договору про закупівлю без застосування відкритих торгів.
Водночас уповноваженою особою Служби в протоколі вибору процедури закупівлі та внесення змін до річного плану від 20.12.2023, який розміщено 20.12.2023 в електронній системі закупівель без наявності підпису начальника Служби щодо його затвердження, зазначено інформацію щодо обґрунтування підстави для здійснення вказаної закупівлі без використання електронної системи закупівель, згідно з якою підставою визначено абзац 5 підпункту 5 пункту 13 Особливостей.
Також посилається на те, що в електронній системі закупівель, позивачем не оприлюднене обґрунтування підстави для здійснення закупівлі робочої станції у вигляді розпорядчого рішення Служби або іншого документа, підготовленого уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою та погодженого (затвердженого) керівником Служби або іншою особою, визначеною керівником позивача, чим порушено вимоги пункту 13 Особливостей.
Відповідач не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві щодо наступного: «...Вказаний Протокол розміщений в електронній системі в форматі документа word з накладенням електронного підпису уповноваженої особи Замовника у строк передбачений законодавством...». Управління зазначає про те, що порушення полягає не в тому, у якому саме форматі завантажено обґрунтування підстави для здійснення Службою закупівлі без використання електронної системи, а в тому, що розпорядче рішення позивача не містить погодження (затвердження) керівником Служби, як вимагає пункт 13 Особливостей.
Крім того вказує, що на файл « 21) Протокол незастосування docx», який розміщено позивачем в електронній системі закупівель, накладено кваліфікований підпис начальника тендерно-договірного відділу Служби ОСОБА_1 , а не керівника Служби.
Внаслідок невідповідності закупівлі позивача всім вимогам пункту 13 Особливостей, Управління вважає, що у пункті 3 Констатуючої частини висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 23.01.2024 UA-2023-12-20-017273-а правомірно встановлено зобов?язання здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущене порушення та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Північним офісом Держаудитслужби на підставі інформації, отриманої від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону, відповідно до наказу 08.01.2024 №2-з проведено моніторинг закупівлі UA-2023-12-20-017273-a (Коригування проектної документації з техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль - Косеуць).
За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-12-20-017273-a від 23.01.2024, який оприлюднено в електронній системі закупівель.
Розділом 2 констатуючої частини Висновку моніторингу встановлено, що за результатами аналізу питання щодо оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог пункту 13 Постанови №1178.
Так, зазначено, що в пункті 13 Постанови №1178 визначено, що у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладеним без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту, зокрема у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, яке готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Однак, в електронній системі закупівель не оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення закупівлі робочої станції у вигляді розпорядчого рішення Замовника або іншого документа, підготовленого уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою та погодженого (затвердженого) керівником Замовника або іншою особою, визначеною керівником Замовника, чим порушено вимоги пункту 13 Постанови №1178.
У пункті 3 Розділу II "Констатуюча частина" Висновку моніторингу зазначено:
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтею 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущене порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погодившись із вказаним висновком позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано положеннями статті 8 Закону №922-VIII. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з частиною шостої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, в тому числі, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (пункти 4, 5 частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII).
Суд зазначає, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов'язки позивача, а також права та обов'язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.
В свою чергу, оскільки висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом, він повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Частинами восьмою, одинадцятою статті 8 Закону № 922-VIII установлено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених згаданим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій згаданій статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Наведене дає підстави для висновку про те, що вимоги, визначені у висновку органу державного фінансового контролю, є обов'язковими до виконання замовником. Невиконання цих вимог є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Проте у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, останній має право оскаржити його до суду.
Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241; далі - Порядок № 552).
У розділі III Порядку № 552 визначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель констатуюча частина висновку має містити опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 3 розділу III Порядку № 552 також зазначається, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Відповідно до норм частини 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIII (в редакції Закону № 2526-IX від 16.08.2022) постановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості № 1178).
Згідно пункту 3 Особливостей № 1178 замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Так, Моніторингом встановлено, що Замовником закупівлю робіт за ID: UA-2023-12-20-017273-a (Коригування проектної документації з техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль - Косеуць) вартістю 3400000,00 грн проведено як закупівлю без використання електронної системи.
У пункті 13 Особливостей № 1178 наведено виключний перелік підстав, за яких придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн. послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн. робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. грн. може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Замовником у наданому під час моніторингу поясненні вказано, що підставою для здійснення досліджуваної закупівлі є підстава, визначена у підпункті 5 пункту 13 Особливостей № 1178 (необхідність захисту прав інтелектуальної власності).
За вимогами пункту 13 Особливостей № 1178 у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту.
Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Моніторингом встановлено, що 20.12.2023 разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, та договором про закупівлю оприлюднено, уповноваженою особою Замовника подано протокол вибору процедури закупівлі та внесення змін до річного плану від 20 грудня 2023 року, який розміщено 20 грудня 2023 року в електронній системі закупівель, який не підписаний начальником Замовника щодо його затвердження. Зазначено інформацію щодо обґрунтування підстави для здійснення вказаної закупівлі без використання електронної системи закупівель, згідно з якою підставою визначено абзац 5 підпункту 5 пункту 13 Постанови №1178.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 5 пункту 13 Постанови №1178 придбання замовниками робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли роботи можуть бути виконані виключно певним суб'єктом господарювання у випадку необхідності захисту прав інтелектуальної власності.
Водночас в пункті 13 Постанови №1178 визначено, що у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладеним без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту, зокрема у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, яке готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Однак, в електронній системі закупівель не оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення закупівлі робочої станції у вигляді розпорядчого рішення Замовника або іншого документа, підготовленого уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою та погодженого (затвердженого) керівником Замовника або іншою особою, визначеною керівником Замовника, чим порушено вимоги пункту 13 Постанови №1178.
Оцінюючи оскаржуваний висновок, суд зазначає, що у протоколі вибору процедури закупівлі/закупівлі внесення змін до річного плану від 20.12.2023, долученому до матеріалів справи позивачем, міститься обґрунтування вибору процедури закупівлі/закупівлі внесення змін до річного плану та міститься гриф "Затверджую Начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій область Ігор Жебелев".
Разом із тим, оприлюднений у системі закупівлі протокол вибору процедури закупівлі/закупівлі внесення змін до річного плану від 20.12.2023 в форматі документа WORD без підпису Начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій область Ігоря Жебелева.
Суд вказує, що вимоги пункту 13 Особливостей № 1178 чітко вказують на обов'язок замовника у разі укладення договору про закупівлю, разом із звітом про договір про закупівлю, оприлюднити в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстав для здійснення замовником закупівлі. Вказані обґрунтування мають бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, яке готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Отже, підстави для здійснення замовником закупівлі, повинні бути викладені у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, яке готується уповноваженою особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника та оприлюднюються в електронній системі закупівель.
Повертаючись до обставин справи, суд вказує, що протокол вибору процедури закупівлі/закупівлі внесення змін до річного плану від 20.12.2023, в якому зазначені підстави для здійснення замовником закупівлі, хоч і розміщений в електронній системі, проте не затверджений Начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій область Ігорем Жебелевим. В грифі "Затверджую Начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій область Ігор Жебелев" підпис начальника відсутній.
Суд критично оцінює твердженнями позивача, викладені у позовній заяві щодо розміщення в електронній системі протоколу в форматі документа word з накладенням електронного підпису уповноваженої особи Замовника, оскільки порушення полягає не в тому, у якому саме форматі завантажено обґрунтування підстави для здійснення Службою закупівлі без використання електронної системи, а в тому, що розпорядче рішення позивача не містить погодження (затвердження) керівником Служби, як того вимагає пункт 13 Особливостей.
Крім того суд вказує, що на файл “ 21) Протокол незастосування docx”, який розміщено позивачем в електронній системі закупівель, накладено кваліфікований підпис начальника тендерно-договірного відділу Служби ОСОБА_1 , а не керівника Служби.
Відтак, суд зазначає, що доводи позивача не спростовують факту порушення, констатованого в оскарженому висновку моніторингу.
Таким чином, внаслідок невідповідності закупівлі позивача всім вимогам пункту 13 Особливостей, суд висновує про обґрунтованість оскарженого висновку про результати моніторингу в частині порушення позивачем вимог пункту 13 Особливостей № 1178.
Щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов'язково зазначаються, зокрема, зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241 (далі - Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Таким чином, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, ані Закон № 922-VIII, ані Порядок № 552, не визначають у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення.
З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.
Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 15.06.2023 у справі №160/15844/22, від 09.11.2023 у справі №160/7811/22, від 02.11.2023 у справі № 160/15741/22.
У спірному висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов'язало Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій область здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущенні порушення та оприлюднення інформації та/або документів, що свідчать про вжиття таких заходів.
Отже, контролюючий орган визначив чіткий спосіб усунення виявлених порушень у вигляді притягнення до відповідальності осіб, якими допущенні вказані порушення. Водночас, цей спосіб є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин з переможцем процедури закупівлі та спрямований на попередження у подальшому можливого порушення вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний позивачем висновок контролюючого органу є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spai№) № 303-A, пункт 29).
Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов'язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.
Тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, відповідно до вимог статей 132, 139 КАС України, суд не вирішує питання про стягнення в користь позивача понесених судових витрат (судового збору).
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області (вул. Листопада Антона, 2-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25845655)
Відповідач: Північний офіс Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ / вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, а/с 340, код ЄДРПОУ 40479560)
Суддя Мультян Марина Бондівна