Справа № 420/5953/24
30 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "ФТФ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Приватне підприємства "ФТФ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати противоправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000042/3 від 24.01.2024 р.;
- визнати противоправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209230/2023/002498 від 28.09.2023 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що 01.02.2023 р. між ПП "ФТФ" (покупець) та АІR Global Brands Limited (продавець) укладено дистрибуційний договір, предметом якого є продаж товару, що виробляється компанією AL Fakher Factory Sp. z o.o. (Польща). На підставі вказаного договору ПП "ФТФ" на митну територію України ввезено товар - тютюн для кальяну торговельної марки AL Fakher в асортименті, що підтверджується проформою-інвойсом від 06.09.2023 р. та інвойсом продавця від 22.09.2023 р. № UKGB-CUIN000093. Згідно вказаних документів товар поставлявся за ціною 13,50 євро за кг тютюну для кальяну. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. Заявлена митна вартість включає вартість товару - 4537135,76 грн. (117693 євро х 38,5506 курс), вартість витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України - 47197,56 грн., витрати на страхування вантажу - 78784,43 грн., вартість навантажувальних робіт на території Польщі - 2753,19 грн. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв'язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2023 р. № UA209230/2023/002498 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Не погоджуючись з обґрунтованістю прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2, ПП "ФТФ" оскаржило його до Державної митної служби України, рішенням якої від 18.12.2023 р. № 15-1/15-02-02/14/5912 рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів скасовано, а відповідача зобов'язано прийняти нове рішення відповідно до законодавства та вказівок Державної митної служби України. На виконання вимог Державної митної служби України, Львівська митниця прийняла рішення від 24.01.2024 р. № UA209000/2023/000042/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ПП "ФТФ" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою від 23.02.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
05.03.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів, поданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару, не визнано митну вартість товару, так як подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Так, позивачем не надано передбачені дистриб'юторським контракту від 01.02.2023 р. банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, акт про повернення марок акцизного товару. Крім того, митницею встановлено розбіжності в поданих документах (рахунок на перевезення видано іншою особою ніж здійснювала перевезення), відсутність транспортних документів (договір про надання транспортних послуг, платіжні документи), подання неналежних транспортних документів (у CMR відсутні підписи відправника товару та відмітки митних органів країн). Також зауважує, що згідно рахунку на транспорт від 25.09.2023 р. № 2309066 вартість витрат по перевезенню вантажу за маршрутом с.Хлебня (Польща) - п/п Рава-Руська (Україна) у розмірі 47197,56 грн. (відстань близько 364 км), а за маршрутом п/п Рава-Руська (Україна) - смт.Запитів (Україна) у розмірі 18879,02 грн. (відстань близько 63 км). Тобто, по території України вартість склала 300 грн./км, а за межами території України - 129 грн./км. Даний розрахунок вказує на явне порушення принципу пропорційності задля зменшення митної вартості, оскільки, по-перше, по території Польщі відповідно до карти автотрас перевезення по зазначеному маршруту також було здійснено по платній дорозі, по території України таких платних доріг не було; по-друге, середня ціна на паливо на території Польщі значно вища, ніж на території України, що також свідчить про наявність більших витрат за межами території України. Декларантом додатково наданими документами розбіжності не спростовано, а тому оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.
13.03.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ньому обставин, так як позивачем надано повний пакет документів, яким підтверджено всі складові митної вартості задекларованого товару, в тому числі і транспортні витрати, а доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірно встановлених фактах.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.02.2023 р. між АІR Global Brands Limited (Виробник) та ПП "ФТФ (Дистрибутор) укладено дистрибуційний договір, відповідно до якого Виробник надає Дистрибутору право на розміщення, розповсюдження та продаж Товарів, зазначених у пункту 3 (а) та (b) на території України протягом терміну дії цього Договору.
Пунктом 2 договору передбачено, що з метою уникнення непорозумінь, продукція вироблятиметься компанією AL Fakher Factory Sp. z.o.o. (Польща) на підставі договору контрактного виробництва, укладеного між компаніями АІR Global Brands Limited та AL Fakher Factory Sp. z.o.o. Інвойси виставлятимуться компанією АІR Global Brands Limited. Транспортні документи видаватимуться компанією AL Fakher Factory Sp. z.o.o.
Згідно п.3 договору цей Договір стосується наступної продукції: а. всіх ароматів та фасувань AL-Fakher та Shisha Kartel обробленого медового та ароматизованого тютюну та нетютюнової патоки; b. всіх аксесуарів AL-Fakher, Shisha Kartel та будь-якої іншої Продукції, яка містить будь-які назви або торгові марки AL-Fakher.
Приписами п.5 договору визначено умови оплати: Дистрибутор сплачує: а. 50 % вартості Продукції сплачується після розміщення замовлення; b. 50 % вартості Продукції сплачується, коли Продукція виготовлена та готова до відвантаження. Асортимент поставки, кількість, ціна Продукції вказуються в інвойсах на кожну партію Продукції.
Умови поставки: Франко-завод Виробника, Польща (вул.Логістична, 31, 05-825 с.Хлебня) (міжнародні торгові терміни "Інкотермс" в редакції 2020 року), якщо інші умови поставки не були попередньо узгоджені в інвойсі на конкретну партію Продукції. Якщо інші умови поставки зазначені в інвойсі на конкретну партію Продукції, вони мають переважну силу над умовами поставки в Договорі. Строк поставки Продукції - Ех Works 30 (тридцять) календарних днів від дати доставки марок акцизного податку Дистриб'ютором до погодженого місця розташування Виробника (п.7 договору).
На виконання умов даного договору, ПП "ФТФ" ввезено на митну територію товар - тютюн для кальяну торговельної марки AL Fakher.
27.09.2023 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UA209230102619U0. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 13,50 євро за кг.
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 22.09.2023 р. № UKGB-CUIN000093; автотранспортну накладну від 22.09.2023 р. № 689393; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.09.2023 р. № 2309066; страховий поліс від 22.09.2023 р. № 13990/03/222/228; дистрибуційний договір від 01.02.2023 р.; декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари від 06.09.2023 р.
За результатами перевірки МД № 23UA209230102619U0 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 27.09.2023 р., в якому вказано про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунок про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) копію митної декларації країни відправлення; 11) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
27.09.2023 р. та 28.09.2023 р. декларантом додатково надано проформу-інвойс від 06.09.2023 р., банківський платіжний документ (swift) від 18.09.2023 р. та від 11.09.2023 р., експортну декларацію країни відправлення від 25.09.2023 р. № 23РL445010Е2485197, договори транспортного експедирування від 18.10.2018 р. № 1810/18-01 та від 08.09.2022 р. № 08/09/22, договір перевезення вантажу від 04.07.2017 р. № 040717-1А, договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.11.2006 р. № 011106. Також у листі від 28.09.2023 р. № 1 наведено інформацію стосовно здійснення імпорту аналогічних товарів торгівельної марки AL Fakher в попередні періоди за МД № UA100110/2021/713965, № UA100100/2020/577471, № UA100070/2019/288236.
28.09.2023 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100610/2, в якому вказано, що в поданих документах встановлені невідповідності та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, а також наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 17.01.2022 р. № UA100040/2022/601479. де вартість товару становить 21,33 дол. США за кг.
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2023 р. № 209230/2023/002498.
Не погоджуючись з обґрунтуванням рішення про коригування митної вартості товару, позивач подано до Львівської митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: лист продавця АІR Global Brands Limited від 23.10.2023 р., в якому обґрунтовуються причини заявлення в проформі-інвойсі вартості товару - 118989,00 євро, а у інвойсі - 117693,00 євро, лист ТОВ "Формаг Груп" від 13.10.2023 р. № ОКО-1310.02, в якому описано весь ланцюг експедиторів/перевізників, які були залучені до перевезення вантажу - тютюн для кальяну для ПП "ФТФ", акт прийому здачі наданих транспортних послуг від 29.09.2023 р. № 2309066, платіжну інструкцію від 29.09.2023 р. № ІВ20040469 про оплату транспортних послуг.
Листом від 01.11.2023 р. № 74-2/15/13/28410 відповідач повідомив про ненадання акту чи іншого документу про знищення марок акцизного податку, документів про сплату пені за прострочку оплати транспортних послуг, заявки на перевезення, договору страхування, а тому рішення про коригування митної вартості від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2 залишено в силі.
27.10.2023 р. ПП "ФТФ" подало скаргу до Державної митної служби України на рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2023 р. № 209230/2023/002498.
Листом від 27.11.2023 р. № 15/15-02-02/13/5584 Державна митна служба України витребувала додаткові документи, які необхідні для розгляду скарги.
30.11.2023 р. позивачем було надано додаткові документи: пакувальний лист від 22.09.2023 р. № 111/23, платіжні інструкції в іноземній валюті від 11.09.2023 р. № 5, від 18.09.2023 р. № 9, заявку на надання транспортно-експедиційних послуг від 19.09.2023 р. № 52, Генеральний договір страхування вантажів від 23.09.2020 р. № 13990/03/222 з додатками, кредит ноту від 11.03.2023 р., митну декларацію країни відправлення, СМR від 22.09.2023 р. № 689393.
Рішенням Державної митної служби від 18.12.2023 р. № 15-1/15-02-02/14/5912 скаргу задоволено частково, скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2 та зобов'язано Львівську митницю прийняти нове рішення, в задоволенні вимоги про скасування картки відмови у митному оформленні відмовлено.
На виконання вимог Державної митної служби України, відповідачем 24.01.2024 р. прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2024/000042/3, в якому вказано, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та містять розбіжності:
- поставка товару здійснюється на підставі дистриб'юторського контракту від 01.02.2023 р. б/н, укладеного між Air Global Brands Limited (продавець) та ПП "ФТФ" (покупець), згідно з яким: дистриб'ютор сплачує: 50 % вартості продукції після розміщення замовлення, а 50 % вартості коли продукція виготовлена та готова до відвантаження. Асортимент поставки, кількість, ціна продукції вказуються в інвойсах на кожну партію продукції (п.5 розділу "Обов'язки дистриб'ютора"); оплата за продукцію, яка постачається за Контрактом здійснюється в євро шляхом банківського переказу… (п.6 розділу "Обов'язки дистриб'ютора"); дистриб'ютор передає виробнику марки акцизного податку будь-яким способом… Після цього марки повертаються дистриб'ютору на підставі акту… (п.4 розділу "Обов'язки виробника") тощо. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та акт не надано, що суперечить вимогам п.4 ч.2 ст.53 МК України;
- у поданій до митного оформлення CMR від 22.09.2023 № 689393 відсутні підписи - відправника товару та відмітки митних органів країн, якими переміщувався оцінюваний товар. У графах 17 та 23 міститься відтиск штампу PE Dzynka Vasyl, проте рахунок на транспорт від 25.09.2023 р. № 2309066, видано ТОВ "Формаг Груп". Документи, що підтверджують договірні відносини із перевізником відсутні. На підтвердження вартості транспортних послуг та маршруту перевезення, відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України, декларантом не надано договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку на перевезення. Заявлена у рахунку на перевезення вартість фрахту викликає сумніви щодо його величини, витрати на перевезення декларантом не підтверджені документально;
- рахунок на транспорт від 25.09.2023 р. № 2309066, який видано ТОВ "Формаг Груп", підписано бухгалтером без ідентифікації особи;
- рахунок на транспорт від 25.09.2023 р. № 2309066 містять інформацію щодо вартості витрат по перевезенню вантажу за маршрутом с.Хлебня (Польща) - п/п Рава-Руська (Україна) у розмірі 47197,56 грн. (відстань близько 364 км) та за маршрутом п/п Рава-Руська (Україна) - смт.Запитів (Україна) у розмірі 18879,02 грн. (відстань близько 63 км). Відповідно виникають сумніви щодо достовірності розподілу транспортних витрат, оскільки з урахуванням вищої вартості пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів за кордоном, а також наявності платних доріг вартість за 1 км перевезення товару за межами митної території України пропорційно менша, ніж вартість за 1 км перевезення товару на території України;
- у графах 4.5.2, 5.2.2 страхового сертифіката від 22.09.2023 р. № 13990/03/222/228 наявна інформація про вартість інших витрат відповідно до пункту 14.2 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 23.09.2020 р. № 13990/03/222 у сумі 17186054,94 грн., яка в 4 рази перевищує вартість товару, зазначену в інвойсі від 22.09.2023 р. № UKGB-CUIN000093. Генеральний договір, на який є посилання у страховому сертифікаті, до митного оформлення не подавався.
Відповідно до ст.53 МК України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення митної вартості, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунок про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом на вимогу надіслано наступні документи: проформу-інвойс, банківські платіжні документи від 11.09.2023 р. та від 18.09.2023 р., експортна декларація країни відправлення, договір транспортного експедирування № 1810/18-01 від 18.10.2018 р., договори на перевезення. Інших додаткових документів на вимогу декларантом не надано. Банківські платіжні документи (SWIFT) від 11.09.2023 р., від 18.09.2023 р. містять штамп з інформацією "Електронний підпис є коректним", проте відомості про особу, підпис якої є коректним, відсутні, що ставить під сумнів виконання платіжних операцій за платіжками. Експортна декларація країни відправлення від 25.09.2023 р. № 23PL445010E2485197 не містить відповідних відміток, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, зокрема відміток митних органів країни відправлення. Договором транспортного експедирування від 18.10.2018 р. № 1810/18-01, укладеного між ТОВ "Формаг Груп" (експедитор) та ПП "ФТФ" (клієнт), передбачено: надати експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не менш, ніж за 5 (п'ять) робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до завантаження/ приймання (пункт 2.4.2) , та … клієнт сплачує рахунки експедитора протягом 3 (трьох) календарних днів а (пункт 3.2). Заявка, яка відповідно до умов Договору є його невід'ємною частиною, на вимогу не надана. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, не може бути визнана відповідно до ч.6 ст.54 МК України у зв'язку з ненаданням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.3, 4 ст.53 МК України (заявка на перевезення, платіжні документи, додаткові документи згідно вимог митного органу).
Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст.59 МКУ) та 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 2в (ст.62 МКУ) та 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала митна вартість товару зі схожими характеристиками (тютюн для кальяну ароматизований, в упаковках масою нетто 50 г), митне оформлення якого здійснено за МД від 17.01.2022 р. № UA100040/2022/601479, де рівень митної вартість такого товару становить 21,33 дол. США за кг.
Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, подані документи містять розбіжності:
- не надано передбачені п.п.4, 5, 6 дистриб'юторського договору від 01.02.2023 р. банківські платіжні документи щодо оцінюваного товару, замовлення на товар, акт повернення акцизних марок;
- у CMR від 22.09.2023 № 689393 відсутні підписи відправника товару та відмітки митних органів країн, якими переміщувався оцінюваний товар;
- не надано документів із перевізником товару, який вказано у графах 17, 23 CMR від 22.09.2023 р. № 689393, а саме PE Dzynka Vasyl (договір про надання транспортних послуг, платіжні документи, заявку на перевезення);
- не підтверджено документально витрати на перевезення;
- рахунок на транспорт від 25.09.2023 р. № 2309066, який видано ТОВ "Формаг Груп", підписано бухгалтером без ідентифікації особи;
- рахунок на транспорт від 25.09.2023 р. № 2309066 містять інформацію щодо вартості витрат по перевезенню вантажу за маршрутом с.Хлебня (Польща) - п/п Рава-Руська (Україна) у розмірі 47197,56 грн. (відстань близько 364 км) та за маршрутом п/п Рава-Руська (Україна) - смт.Запитів (Україна) у розмірі 18879,02 грн. (відстань близько 63 км). Відповідно виникають сумніви щодо достовірності розподілу транспортних витрат, оскільки з урахуванням вищої вартості пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів за кордоном, а також наявності платних доріг вартість за 1 км перевезення товару за межами митної території України пропорційно менша, ніж вартість за 1 км перевезення товару на території України;
- у графах 4.5.2, 5.2.2 страхового сертифіката від 22.09.2023 р. № 13990/03/222/228 наявна інформація про вартість інших витрат відповідно до пункту 14.2 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 23.09.2020 р. № 13990/03/222 у сумі 17186054,94 грн., яка в 4 рази перевищує вартість товару, зазначену в інвойсі від 22.09.2023 р. № UKGB-CUIN000093, а Генеральний договір, на який є посилання у страховому сертифікаті, до митного оформлення не подавався;
- банківські платіжні документи від 11.09.2023 р., від 18.09.2023 р. містять штамп з інформацією "Електронний підпис є коректним", проте відомості про особу, підпис якої є коректним, відсутні, що ставить під сумнів виконання платіжних операцій за платіжними документами;
- експортна декларація країни відправлення від 25.09.2023 р. № 23PL445010E2485197 не містить відповідних відміток, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, зокрема відміток митних органів країни відправлення.
- не надано заявки на перевезення, передбачені договором транспортного експедирування від 18.10.2018 р. № 1810/18-01;
- не надано усі додатково витребувані у декларанта документи.
Суд не погоджується з даними підставами для коригування митної вартості товарів виходячи з наступного.
Поставка товару, митна вартість якого є спірною у даній справі, здійснена на підставі укладеного між АІR Global Brands Limited (Виробник) та ПП "ФТФ (Дистрибутор) дистрибуційного договору від 01.02.2023 р., згідно п.5 якого асортимент поставки, кількість, ціна продукції вказуються в інвойсах на кожну партію продукції.
Тобто, ціна товару за умовами договору вказується у інвойсі на кожну партію товару.
Відповідно до інвойсу від 22.09.2023 р. № UKGB-CUIN000093 вартість товару (тютюн для кальяну торговельної марки AL Fakher) складає 117793 євро.
На підтвердження ціни товару, вказаної в інвойсі, позивачем надано проформу-інвойс від 06.09.2023 р. на суму 118989 євро, платіжні інструкції в іноземній валюті від 18.09.2023 р. на суму 59494,50 євро та від 11.09.2023 р. на суму 59494,50 євро, відповідно до яких ПП "ФТФ" сплатило АІR Global Brands Limited 118989 євро за придбання тютюну за договором від 01.02.2023 р.
У листі від 23.10.2023 р. АІR Global Brands Limited зазначило, що початковий обсяг замовлення ПП "ФТФ" 8814 кг, 1469 коробок, 176280 упаковок, що відповідає повній передплаті на суму 11898 євро. У зв'язку з тим, що 1920 акцизних марок було знищено під час виробничого процесу, відправили менший об'єм, що відповідає 8718 кг, 1453 коробки, 174360 пачок, що відповідає сумі рахунку-фактури за фактично відвантажений товар - 117693 євро.
Отже, виробником пояснено причини заявлення в проформі-інвойсі вартості товару 118989 євро, а в інвойсі 117693 євро.
Вказаними документами підтверджено вартість товару за ціною, зазначеною у інвойсу від 22.09.2023 р. № UKGB-CUIN000093.
Твердження відповідача про ненадання платіжних документів щодо товару не відповідають дійсності, так як митному органу надавалися платіжні інструкції в іноземній валюті від 18.09.2023 р. та від 11.09.2023 р., в яких міститься посилання на договір від 01.02.2023 р.
Суд не бере до уваги зауваження відповідача щодо відсутності в платіжних інструкціях відомостей про особу, підпис якої є коректним, так як у платіжних інструкціях містяться відмітки ПАТ "БАНК ВОСТОК" про їх виконання 18.09.2023 р. та 11.09.2023 р. При цьому, відповідач не зазначив якими нормами передбачено відображення у платіжних інструкціях відомостей про особу, електронний підпис якої є коректним, та які наслідки настають в разі не відображення таких відомостей за наявності відмітки банку про виконання платіжних інструкцій.
Щодо висновків митного органу про не підтвердження витрат на перевезення, в тому числі і внаслідок ненадання документів по відносинах з PE Dzynka Vasyl, який в CMR від 22.09.2023 р. № 689393 вказаний як перевізник, суд вказує на наступне.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, позивачем було включено до митної вартості товару вартість витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України 47197,56 грн., вартість навантажувальних робіт на території Польщі - 2753,19 грн.
На підтвердження вартості цих витрат ПП "ФТФ" надано до митного органу:
- рахунок на транспортні витрати від 25.09.2023 р. № 2309066 на суму 71464,97 грн. (послуги за межами митної території України: НРР на території Польщі - 2753,19 грн., міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом: с.Хлебня (Польща) - п/п Рава-Руська (Україна) - 47197,56 грн., п/п Рава-Руська (Україна) - смт.Запитів, Львівська область (Україна) - 18879,02 грн., транспортно-експедиторське обслуговування - 2196 грн., ПДВ 439,20 грн.);
- CMR від 22.09.2023 р. № 689393;
- акт прийому-здачі наданих транспортних послуг (виконаних робіт) від 29.09.2023 р. № 2309066 (послуги за межами митної території України: НРР на території Польщі - 2753,19 грн., міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом: с.Хлебня (Польща) - п/п Рава-Руська (Україна) - 47197,56 грн., п/п Рава-Руська (Україна) - смт.Запитів, Львівська область (Україна) - 18879,02 грн., транспортно-експедиторське обслуговування - 2196 грн., ПДВ 439,20 грн.);
- платіжну інструкцію від 29.09.2023 р. № ІВ20040469 про сплату ТОВ "Формаг Груп" транспортних послуг на суму 71464,97 грн.;
- лист ТОВ "Формат Груп" від 13.10.2023 р. № ОКО-1310.02, в якому описано весь ланцюг експедиторів/перевізників, а тому числі PE Dzynka Vasyl, які були залучені для перевезення вантажу "тютюн для кальяну" для ПП "ФТФ" від відправника AL Fakher Factory Sp. z.o.o. за інвойсом від 22.09.2023 р. № UKGB-CUIN000093 (по CMR від 22.09.2023 р. № 689393);
- договір транспортного експедирування від 18.10.2018 р., укладений між ПП "ФТФ" та ТОВ "Формаг Груп".
Дані документи не місять розбіжностей та узгоджуються між собою у вартості заявлених позивачем транспортних витрат.
Суд зазначає, що 18.10.2018 р. між ТОВ "Формаг Груп" (Експедитор) та ПП "ФТФ" (Клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 1810/18-01, згідно якого Експедитор зобов'язується за оплату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для поставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг (п.1.1 договору).
За приписами п.п.2.1.1, 2.2.2, 2.2.7 договору, Експедитор залучає транспорт для перевезення вантажу, укладає від свого імені договори перевезення з перевізниками, портами, складами, експедиторськими організаціями, контролює їх виконання та здійснює розрахунки за такими договорами.
З викладеного слідує, що позивач не повинен мати в наявності документи, що підтверджують договірні відносини між експедитором (ТОВ "Формаг Груп") та PE Dzynka Vasyl, так як ПП "ФТФ" не є стороною договорів перевезення, які укладаються експедитором з перевізниками чи іншими експедиторами. При цьому, позивачем надався лист ТОВ "Формаг Груп" від 13.10.2023 р. № ОКО-1310.02, в якому відображено весь ланцюг експедиторів/перевізників щодо постачання товару "тютюн для кальяну", у тому числі PE Dzynka Vasyl, а саме: ТОВ "Формаг Груп" замовило автоперевезення у ДП "Формаг-Київ" ТОВ "Формаг", яке замовило автоперевезення у ФОП ОСОБА_1 , яка, в свою чергу, залучила перевізника ФОП ОСОБА_2 , який і доставив вантаж до пункту призначення. На підтвердження зазначених обставин також було надано договори на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.11.2006 р. № 011106, укладений між ТОВ "Формаг Груп" та ДП "Формаг-Київ" ТОВ "Формаг", договір від 04.07.2017 р. № ПВ 040717-1А, укладений між ДП "Формаг-Київ" ТОВ "Формаг" та ФОП ОСОБА_1 , договір транспортного експедирування від 08.09.2022 р. № 08/09/22, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .
В той же час відповідачу було надано рахунок ТОВ "Формаг Груп" на транспортні витрати від 25.09.2023 р. № 2309066 на суму 71464,97 грн., в якому визначено вартість її складових (послуги за межами митної території України: НРР на території Польщі - 2753,19 грн., міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом: с.Хлебня (Польща) - п/п Рава-Руська (Україна) - 47197,56 грн., п/п Рава-Руська (Україна) - смт.Запитів, Львівська область (Україна) - 18879,02 грн., транспортно-експедиторське обслуговування - 2196 грн., ПДВ 439,20 грн.), які повністю співпадають з вартістю та складовими, що відображені в акті прийому-здачі наданих транспортних послуг від 29.09.2023 р. № 2309066 (послуги за межами митної території України: НРР на території Польщі - 2753,19 грн., міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом: с.Хлебня (Польща) - п/п Рава-Руська (Україна) - 47197,56 грн., п/п Рава-Руська (Україна) - смт.Запитів, Львівська область (Україна) - 18879,02 грн., транспортно-експедиторське обслуговування - 2196 грн., ПДВ 439,20 грн.), здійсненні на виконання договору транспортного експедирування від 18.10.2018 р. № 1810/18-01 та оплачені у повному розмірі відповідно до платіжної інструкції від 29.09.2023 р. № ІВ20040469 (71464,97 грн.).
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що надані позивачем митному органу документи є логічними та містять необхідні відомості про вартість перевезення оцінюваного товару згідно із положеннями ч.2 ст.53 МК України для визначення вартості товару.
Суд не бере до уваги зауваження відповідача про те, що рахунок на транспорт від 25.09.2023 р. № 2309066 підписано бухгалтером без ідентифікації особи, так як ідентифікація бухгалтера у даному рахунку здійснена шляхом наявності підпису в рахунку, а нормами МК України не передбачено обов'язкової наявності в такому документі інших засобів ідентифікації особи підписанта. Навпаки, згідно абз.7 ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в первинному документі має міститися особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, тобто наявність тільки особистого підпису є окремим та достатнім засобом ідентифікації особи підписанта в первинному документі.
У CMR від 22.09.2023 № 689393 наявні штампи Львівської митниці "Під митним контролем", що підтверджує фактичне перевезення товару до пункту ввезення Рава-Руська, що знаходиться на кордоні Львівської області України з Польщею. При цьому відсутність підпису відправника товару у CMR не свідчить про те, що даний товар не перевозився за митною територією України.
Доводи відповідача про заниження витрат на перевезення поза межами України не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях, у зв'язку з чим не можуть бути обставинами, з якими ч.6 ст.54 МК України пов'язується можливість відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надано всі документи, які підтверджують вартість транспортних витрат, які включено до митної вартості товару.
Стосовно наявності у графах 4.5.2, 5.2.2 страхового сертифікату від 22.09.2023 р. № 13990/03/222/228, інших витрат відповідно до пункту 14.2 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 23.09.2020 р. № 13990/03/222 у сумі 17186054,94 грн., яка в 4 рази перевищує вартість товару, зазначену в інвойсі від 22.09.2023 р. № UKGB-CUIN000093, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.14.2 Генерального договору добровільного страхування вантажів страхова сума може включати в себе вартість фрахту, митні та акцизні збори чи інші документально підтверджені витрати, що стосуються доставки вантажу в кінцевий пункт призначення.
З пояснень позивача слідує, що до страхової суми у розмірі 17186054,94 грн. включено: 17170188,18 грн. - сума акцизного податку, сплаченого ПП "ФТФ" згідно платіжної інструкції від 09.06.2023 р. № ІВ20030918, під час придбання марок акцизного податку, що передбачено пп.222.2.2 п.222.2 ст.222 ПК України; 15866,76 грн. - плата за марки акцизного податку, який марковано імпортований товар (174360 шт. х 0,091 грн.).
З викладеного вбачається, що страхова сума включала в себе суму сплаченого ПП "ФТФ акцизного податку та вартість марок акцизного податку, так як вони передаються згідно п.227.4 ст.227 ПК України покупцям марок (імпортерами) іноземним суб'єктам господарювання для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які підлягають подальшому ввезенню на митну територію України. У разі не ввезення готової маркованої продукції з об'єктивних причин або неможливості повернення пошкоджених марок (зокрема, при їх втраті) вартість марок та сплачений акцизний податок не відшкодовуються, що визначено п.30 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251.
З огляду на дані приписи законодавства, у імпортера є об'єктивна необхідність страхування ризиків неповернення сплаченого до бюджету акцизного податку та вартості акцизних марок, а тому вартість інших витрат в цьому випадку може значно перевищувати вартість самого товару в інвойсі.
Факт знищення виробником АІR Global Brands Limited, про що зазначено у листі від 23.10.2023 р., частини марок акцизного податку у кількості 1920 штук жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості, оскільки у поданій митному органу МД № 23UA209230102619U0 та в CMR від 22.09.2023 № 689393 зазначено кількість пачок тютюну для кальяну, маркованих марками акцизного податку, - 17460 штук. Саме виходячи з цієї кількості пачок 174360 по 50 грамів (0,05 кг кожна, загальна вага нетто таким чином складає 8718 кг), тобто за вирахуванням 1920 знищених марок акцизного податку, позивачем і було заявлено митну вартість товару.
Жодних зауважень стосовно кількості товару, вказаного у МД, відповідачем не зазначено.
В той же час, сума акцизного податку до митної вартості товару не включається згідно п.3 ч.11 ст.58 МК України, а тому сплата позивачем акцизного податку відповідно до платіжної інструкції від 09.06.2023 р. № ІВ20030918 навіть у більшому розмірі (17359261,14 грн.) не вплинула на правильність визначення митної вартості товару.
У свою чергу витрати на страхування товарів згідно страхового сертифікату від 22.09.2023 р. № 13990/03/222/228 розраховано виходячи із суми акцизного податку 17170188,18 грн. та вартості марок акцизного податку в кількості 174360 штук.
Сума акцизного податку, що приймала участь у розрахунку страхової суми та відповідно, вплинула на суму страхового платежу у розмірі 78784,43 грн., яку позивачем додано до складових митної вартості товару, обчислена наступним чином: 174360 пачок загальною вагою 8718 кг х 1969,51 грн. за кг (ставка акцизного податку за товари з кодом 2403 згідно з УКТЗЕД, встановлена протягом 2023 року відповідно до пункту 17 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України), тобто за вирахуванням суми акцизного податку з 1920 штук знищених марок акцизного податку (1920 х 0,05 кг = 96 кг х 1969,51 грн. = 189072,96 грн.; 17359261,14 грн. - 189072,96 грн. = 17170188,18 грн.).
Таким чином, сума витрат на страхування товару, додана до складових митної вартості згідно п.7 ч.10 ст.58 МК України, обрахована виходячи із фактичної кількості пачок тютюну для кальяну, маркованих марками акцизного збору за вирахуванням 1920 знищених марок акцизного збору, а тому ненадання відповідачу акта про повернення марок акцизного податку жодним чином не впливає на правильність визначення витрат на страхування та додавання їх в якості складової митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Твердження відповідача про те, що до митного органу не надавався Генеральний договір, на який є посилання у страховому сертифікаті, не відповідають дійсності, так як ПП "ФТФ" 30.11.2023 р. на вимогу Державної митної служби України, оформленої від 27.11.2023 р. № 15/15-02-02/13/5584, під час розгляду скарги позивача на рішення про коригування митної вартості товарів, було надано Генеральний договір страхування вантажів від 23.09.2020 р. № 13990/03/222 з додатками.
Стосовно ненадання замовлення на товар, то суд зауважує, що за своєю суттю замовлення є підтвердженням покупця на придбання певної кількості товару, поставку якого передбачено умовами контракту та узгоджену сторонами, і не містить відомостей про ціну товару, так як ціна вказується в інвойсах. У зв'язку з цим, ненадання митному органу замовлення жодним чином не впливає на митну вартість товару, оскільки не містить відомостей про ціну товару.
Щодо не зазначення в копії експортної декларації країни відправлення від 25.09.2023 р. № 23PL445010E2485197 відміток митних органів країни відправлення, то суд зазначає, що п.7 ч.3 ст.53 МК України не передбачено, що копія митної декларації повинна містити такі відмітки. Крім того, оформлення експортних митних декларацій здійснюється в електронній формі, яка не передбачає наявності відміток у ній.
Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом на вимогу митного органу додаткових документів (всіх зазначених у повідомленні), то суд вважає їх безпідставними, так як по-перше, позивачем надано відповідачу всі документи, про які вже зазначалося судом вище та які підтверджують складові митної вартості товару; по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.
Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 р. № UA209000/2024/000042/3 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 17.01.2022 р. UA100040/2022/601479.
В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.
При цьому суд звертає увагу на те, що саме з вказаної підстави Державною митною службою України рішенням від 18.12.2023 р. № 15-1/15-02-02/14/5912 було скасовано первинне рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2 та зобов'язано Львівську митницю прийняти нове рішення із дотриманням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.
Однак відповідачем при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 р. № UA209000/2024/000042/3 вимоги ч.2 ст.55 МК України та п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів знову не дотримано.
Крім того, згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем здійснено коригування за резервним методом, вказавши на неможливість застосування інших методів з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари.
Між тим, такі висновки є безпідставними, оскільки у листі від 28.09.2023 р. № 1 митний брокер навів інформацію стосовно імпорту аналогічних товарів торговельної марки AL Fakher, ввезених за МД № UA100110/2021/713965, № UA100100/2020/577471, № UA100070/2019/288236, що свідчить про наявність інформації про аналогічні товари. При цьому жодних обґрунтувань щодо неможливості застосування відображеної у вказаних МВ інформації щодо ціни товару відповідач не надав до суду.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 р. № UA209000/2024/000042/3 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 р. № UA209000/2024/000042/3, яке прийнято на виконання рішення Державної митної служби України від 18.12.2023 р. № 15-1/15-02-02/14/5912 про скасування первинного рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2, то прийнята на підставі скасованого рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 р. № UA209000/2023/100610/2 картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2023 р. № UA209230/2023/002498 також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 р. № UA209000/2024/000042/3 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2023 р. № UA209230/2023/002498, а тому позовні вимоги ПП "ФТФ" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПП "ФТФ", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 6056 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Приватного підприємства "ФТФ" (65005, м.Одеса, вул.Бугаївська, буд.35, код ЄДРПОУ 41933751) до Львівської митниці (79000, м.Львів, вул.Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 р. № UA209000/2024/000042/3 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2023 р. № UA209230/2023/002498.
Стягнути з Львівської митниці (79000, м.Львів, вул.Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ФТФ" (65005, м.Одеса, вул.Бугаївська, буд.35, код ЄДРПОУ 41933751) судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко