31 травня 2024 року Справа №160/11403/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кучмі Костянтину Сергійовичу у справі №160/11403/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльністю відповідача-1 - не прийняття рішення по суті його рапортів від 22.09.2022 р. та від 28.02.2024 р. про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 р. по 05.06.2022 р.;
- зобов'язати відповідача-1 прийняти рішення по суті його рапортів від 22.09.2022 р. та від 28.02.2024 р. про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 р. по 05.06.2022 р.;
- визнати протиправною бездіяльністю відповідача-2 - не надання йому письмової відповіді про реагування на отриманий рапорт від 28.02.2024 року командиру ВЧ НОМЕР_1 про видачу довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 р. по 05.06.2022 р.;
- зобов'язати відповідача-2 надати йому письмову відповідь про заходи реагування на отриманий рапорт від 28.02.2024 року до командира ВЧ НОМЕР_1 щодо видачі довідки про участь у бойових діях в період з 06.04.2022 р. по 05.06.2022 р.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 01.05.2024 матеріали справа розподілені судді Кучмі Костянтину Сергійовичу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.
До суду 30.05.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Кучми Костянтина Сергійовича.
В обґрунтування заяви про відвід представником позивача зазначено, що головуючим суддею мали бути усунуті обґрунтовані його сумніви у належності повноважень особи « ОСОБА_3 » представляти інтереси відповідача-2. Тобто головуючий суддя мав виконати свій обов'язок забезпечити реалізацію прав сторін для чого мав або запропонувати відповідачу-2 надати належні докази повноважень особи « ОСОБА_4 » представляти інтереси відповідача-2 у цій справі, або ж їх витребувати. Натомість 28.05.2024 року суддя без належного обґрунтування визначився у тому, що особисто для нього достатньо підтвердженими (належними) вважаються повноваження особи « ОСОБА_3 » представляти інтереси відповідача-2. Виходячи з того, що суддя Кучма Костянтин Сергійович не погодився із його доводами щодо необхідністю забезпечення в матеріалах справи №160/11403/24 належних доказів на підтвердження повноважень особи « ОСОБА_5 » - заявник прийшов висновку, що суддя намірено пішов на порушення процесуального Закону та надав не передбачені процесуальним законом переваги вказаній особі як представнику відповідача-2.
Ухвалою суду у складі головуючого судді Кучми Костянтина Сергійовича від 31.05.2024 визнано заяву ОСОБА_2 необґрунтованою та передано матеріали адміністративної справи №160/11403/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
31.05.2024 о 15:43 (п'ятниця) відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бондар М.В. для вирішення заяви про відвід судді та о 16:15 справу передано головуючому судді.
Порядок вирішення заявленого відводу встановлений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно із частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кучми Костянтина Сергійовича, суд зазначає таке.
Частинами першою - другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з до частинами 1-3 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України", заява №33949/02 ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані представником позивача у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З урахуванням зазначеного, суд вважає заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кучми Костянтина Сергійовича у справі №160/11403/24 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кучмі Костянтину Сергійовичу у справі №160/11403/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити всім учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар