30 травня 2024 рокуСправа №160/34339/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним рішення відповідача, яке полягає у непризначені проведення його контрольного медичного огляду, та винесенні остаточного рішення, щодо придатності його до військової служби за станом здоров'я, перегляді та скасуванні рішення/постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2022 року та рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.03.2023 року №119/8556, щодо визнання придатним його до військової служби за станом здоров'я;
- зобов'язати відповідача провести детальний (контрольний) медичний огляд (дослідження) його стану здоров'я за результатами якого, прийняти нове, остаточне рішення з урахуванням дійсного стану здоров'я та встановлених раніше діагнозів згідно із наданими до даної позовної заяви медичних документів, відповідно до вимог розкладу хвороб визначених наказом МОУ від 14.08.2008 року №402;
- зобов'язати відповідача скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 №119/8556 від 30.05.2022 року, затвердженого ІНФОРМАЦІЯ_3 №Тор.90 15/4297 від 10.05.2023 року;
- у разі визнання його непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, зобов'язати відповідача зазначити у рішенні перелік посад, частин (підрозділів), рід військ ЗСУ, інших військових формувань, до служби в яких він придатний, вказати які види служби та роботи протипоказані (з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку);
- зобов'язати відповідача надати письмові роз'яснення щодо формулювання остаточної постанови ЦВЛК прийнятої відносно нього.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 30.05.2022 року позивача за рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №119/8556 було визнано придатним до військової служби за станом здоров'я. 10.05.2023 року позивачу проведено контрольний огляд, та висновком лікаря невропатолога ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано придатним до військової служби у воєнний час. Позивач вважаючи себе не придатним до військової служби за станом здоров'я, не погоджуючись з рішеннями ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2022 року, за рішенням обласного ВЛК від 10.05.2023 року №119/8556, щодо придатності його до військової служби за станом здоров'я, 13.05.2023 року спрямував до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України, заяву про перегляд вищезазначених рішень ВЛК нижчого рівня. Позивачем 26.06.2023 року отримано відповідь на заяву про перегляд ВЛК нижчого рівня, відповідно до якого відповідач, пропонує начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 направити його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на контрольний медичний огляд ВЛК, в той час як позивач вже пройшов контрольний огляд у обласному ІНФОРМАЦІЯ_2 , з рішенням якого не погоджується, зазначене підтверджується відповідями на його заяви №598/5062 від 07.06.2023 року та № 598/5933 від 26.06.2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, після усунення недоліків позивачем своєї позовної заяви.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 03.04.2024 року №143д призначено повторний автоматизований розподіл справи.
03.04.2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №160/34339/23 була передана судді Кучмі К.С.
Ухвалою суду від 08.04.2024 року прийнято до свого провадження адміністративну справу.
27.05.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що ВЛК надано виключне право у прийнятті рішення щодо необхідності проведення повторного (контрольного) медичного огляду. Разом з тим, позивач не надав доказів про порушення процедури прийняття постанови ВЛК. Так, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. На підставі наведеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позову, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.05.2022 року №119/8556 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, на підставі графи ІІ Розкладу хвороб.
Відповідно до висновку невропатолога ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, на підставі статті 23-В графи І Розкладу хвороб.
Позивач 13.05.2023 року звернувся до відповідача із заявою про перегляд постанови (довідки) ВЛК нижчого рівня, в якій просив:
- прийняти дану заяву до розгляду та призначити перегляд висновку військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно нього за 10.05.2023 року;
- з метою перегляду постанови ВЛК зазначеної у п.1 прохальної частини даної заяви, витребувати постанову (довідку) ІНФОРМАЦІЯ_5 за 10.05.2023 р., та його особову (медичну) справу у керівництва територіального центру комплектування;
- провести детальний медичний огляд (дослідження) стану його здоров'я, за результатами якого, прийняти нове, остаточне рішення з урахуванням дійсного стану здоров'я та встановлених раніше діагнозів згідно із наданими до даної заяви медичних документів, відповідно до вимог розкладу хвороб визначених наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402;
- скасувати висновок/рішення (довідку) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , прийнятого відносно нього - 10.05.2023 року;
- під час перегляду, вважати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно нього, за 30.05.2022 р. та 10.05.2023 р. - недійсною;
- у разі визнання його непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, просив в довільній формі зазначити перелік посад, частин (підрозділів), рід військ ЗС України, інших військових формувань, до служби в яких він придатний, вказати які види служби та роботи протипоказані йому (з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку);
- надати письмові роз'яснення щодо формулювання постанови ЦВЛК прийнятої відносно нього.
07.06.2023 року Центральною військово-лікарській комісії Збройних Сил України розглянуто звернення позивача щодо незгоди з постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 про ступінь придатності до військової служби військовозобов'язаного ОСОБА_1 , та листом №598/5062 повідомлено, що з метою контролю обґрунтованості встановленого діагнозу та ступеню придатності до військової служби, керуючись підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за №1109/15800, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 пропонується направити військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на контрольний медичний огляд ВЛК.
Листом Центральної військово-лікарській комісії Збройних Сил України від 26.06.2023 року №598/5933 щодо оскарження висновку невропатолога ІНФОРМАЦІЯ_2 було повідомлено, що хвороби органів травлення, кістково-м'язової системи та сечостатевої системи, їх наслідки не враховано під час проведення медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 30.05.2023 р., а при огляді неврологом ІНФОРМАЦІЯ_6 хвороби нервової системи, їх наслідки враховано не в повному обсязі і не проведено повного медичного огляду. Згідно із вимогами підпункту 2.10.3 пункту 2.10 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (зі змінами), ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва, мають право переглядати постанови ВЛК районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону. Враховуючи зазначене, керуючись підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 розділу І Положення, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 пропонується направити військовозобов'язаного ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на контрольний медичний огляд ВЛК з метою перегляду постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.05.2023 р. з урахуванням усіх наявних у нього медичних документів та результатів досліджень.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року № 1109/15800.
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (пункт 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.
Згідно із пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
ЦВЛК має право, серед іншого, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах.
Пунктом 3.8 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 встановлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення №402, на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
У цій справі позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не призначення проведення контрольного медичного огляду та не винесення остаточного рішення, щодо придатності його до військової служби за станом здоров'я, тому користуючись своїм правом, оскаржив висновок військово-лікарської комісії до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Із листів відповідача від 07.06.2023 року № 598/5062 та від 26.06.2023 року №598/5933 вбачається, що предметом дослідження Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України була постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.05.2022 року №119/8556 та висновок невропатолога ІНФОРМАЦІЯ_6 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби.
Підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, а також розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
За результатом розгляду поданої заяви, листом від 07.06.2023 року № 598/5062 та листом від 26.06.2023 року №598/5933, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України запропонувала начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 направити військовозобов'язаного ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на контрольний медичний огляд ВЛК з метою перегляду постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту.
Абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Відповідно до 2.3.5 Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
З урахуванням вищенаведеного, ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо не прийняття постанови за результатами розгляду заяви позивача.
Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити відповідно до пункту 2.3.5 Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зауважив, що наявні у нього хвороби є такими, які виключають його придатність до військової служби. Вказує, що 16.03.2023 року його було виписано з КП "Криворізька міська лікарня №2" КМР з діагнозами: Сечокам'яна хвороба. Хронічний пієлонефрит ХХН-0, вертеброгенна люмболгія. 17.03.2023 року його було оглянуто лікарем неврологом та встановлено діагноз: Люмбоішіальгія праворуч, стійкий больовий синдром, СДП ступеня та призначено лікування. 27.03.2023 року його вдруге оглянуто лікарем неврологом, та встановлено діагноз: Попереково-крижова радикулопатія 2 праворуч, стійки больовий синдром, м'язові-тонічний синдром, СДП ступені. Згідно із витягом із амбулаторної карти за період з 17.03.2023 року по 24.04.2023 року його було визнано стійко непрацездатним. Після проведеного лікування у нього збереглися явища п/к радикулопатії праворуч, збереглися с/д порушень. 10.04.2023 року його втретє оглянуто лікарем неврологом, та встановлено діагноз: Остеохондроз п-ка п/к радикулопатія L5, S1 двобічно стійкий больовий синдром, СДП 1-2 ст.
Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. по справі №810/5009/18.
Також у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та на відповідність їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 р. по справі № 806/526/16.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду заяви позивача від 13.05.2023 року. Тому, з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.05.2023 року, з прийняттям постанови відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, з урахуванням висновків суду.
Стосовно заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача при розгляді скарги позивача повторно провести його детальний (контрольний) медичний огляд, то на переконання суду вони задоволенню не підлягають, оскільки питання доцільності проведення медичного огляду особи є дискреційними повноваженнями ЦВЛК, яка самостійно без судового втручання вирішує питання його необхідності.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.05.2023 року.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2023 року та прийняти постанову відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Судовий збір не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма