28 травня 2024 рокуСправа №160/20186/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,
установив:
Позивач 10.08.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- стягнути податковий борг з платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 61 787,63 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області перебуває ОСОБА_1 у якої в інтегрованих картках платника податків обліковується не заявлений до суду податковий борг у розмірі 61787,63 грн., який виник заборгованості по податку на нерухоме майно. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
23 серпня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
23 серпня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Червоногригорівської селищної територіальної громади щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
07 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Червоногригорівської селищної територіальної громади надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: інформацію щодо поштової адреси та засобів зв'язку з ОСОБА_1 (телефон, електронна пошта), за якими відбувались комунікації, крім зазначених в позовній заяві (за наявності) та витребувано у ОСОБА_1 докази сплати (за наявності) щодо податкового боргу.
Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 р. направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, однак повернуто.
28 вересня 2023 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою пошти про його невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому ухвала суду від 12.09.2023 р. направлялась відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 , згідно відповіді на запит Червоногригорівської селищної територіальної громади.
03 квітня 2024 року ухвала суду від 12.09.2023р. повторно направлялась на адресу ОСОБА_1 , однак відправлення не вручене, що підтверджується трекінгом відправлення 0600259232578.
Окрім того, ухвала суду від 12.09.2023 р., оприлюднена на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Як зазначає позивач, в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 61787,63 грн., який виник у зв'язку із заборгованістю по податку на нерухоме майно.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.05.2019 року №0059036-5850-0407, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 4190,98 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 28.01.2020 року №0000848-5840-0407, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 4697,55 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 08.02.2021 року №0013360-2412-0407, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 24368,12 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.06.2018 року №455697-1320-0407, яким відповідачу визначено земельний податок на суму 3102,66 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 20.04.2021 року №2702676-2412-0407, яким відповідачу визначено земельний податок з фізичних осіб на суму 9307,98 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 29.04.2020 року №3329865-5840-0407, яким відповідачу визначено земельний податок з фізичних осіб на суму 9307,98 грн.
Податкові повідомлення-рішення були направлені на наявну у податкового органу податкову адресу, проте, повернуто відправнику з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Доказом надсилання слугують:
Копії конвертів з трекінговими номерами:
- 5321004147544;
- 4902502120440;
- 4902502120440;
- 5321003628417;
- 5328300266120;
- 5321004147544;
Копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення:
- 5321003016903.
При цьому, позивач у позові зазначив, що у відповідача обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 61787,63 грн.
Однак, у позові проведений невірний розрахунок суми податкового боргу.
Позивач вказує на податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.05.2019 року №0059036-5850-0407 на суму 2819,88 грн., однак податкове повідомлення-рішення винесено на суму 4190,98 грн.
Вказує на податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.06.2018 року №455697-1320-0407 на суму 1978,14 грн., однак податкове повідомлення-рішення винесено на суму 3102,66 грн.
Також позивач вказує на податкове повідомлення-рішення №63443-5850-0407 від 27.06.2019р., однак не додає його до справи.
Вимога форми "Ф" від 16.02.2021р. №50322-13 на суму 28111,53 грн. направлено на наявну у податкового органу податкову адресу, проте, повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відтак, сума податкового боргу становить 54975,27 грн.
Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень відсутня.
Отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу положень пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Положеннями пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
За приписами пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Підпунктом 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 102.4 ст. 104 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже Податковим кодексом України встановлено строк для стягнення податкового боргу 1095 днів від дати його виникнення.
При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У відповідності до норм п. 59.1, 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податковим органом було сформовано та направлено на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкові вимоги форми «Ф», та які було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з п.42.2. ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 6 Розділу V Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги». У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Суд враховує, що відомості про податкову адресу платника податків є елементом Державного реєстру. Метою створення Державного реєстру є забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 70 п.70.7 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, в матеріалах справи відсутні відомості стосовно надання відповідачем контролюючому органу відомостей про зміну даних, зокрема щодо зміни місця проживання, які вносяться до облікової картки або повідомлення.
Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 9 КАС України, не встановлено.
Згідно з п.п.87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України).
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 54975,27 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судові витрати, сплачені позивачем при поданні цієї позовної заяви, відповідно до ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються, а отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд,
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути податковий борг з платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 54975,27 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко