31 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4106/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування довідки,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування довідки військово-лікарської комісії, якою встановлено придатність ОСОБА_1 до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в березні 2024 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для поновлення своїх військово-облікових даних з метою оформлення бронювання на підприємстві, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. При цьому, ОСОБА_1 надав відповідачу документи, що підтверджує його право на відстрочку від мобілізації, на підставі п. 10 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - наявність матері з інвалідністю II групи, за відсутністю інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону її утримувати.
Першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 відправлено позивача на проходження Військово-лікарської комісії для визначення його придатності до військової служби.
Так, військово-лікарською комісією визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби та видано повістку на відправку. З висновком ВЛК позивач не погоджується з огляду на наступне.
Так, результат магнітно-резонансної томографії шийного та грудного відділів хребта від 24.02.2024 підтверджує наявність у позивача численних хвороб. Зокрема, МР- ознаки дегенеративно-дистрофічних змін грудного та шийного відділу хребта, численні протрузії міжхребцевих дисків, зміни по типу Modic І на рівні ThlO-Thll, спондилоартроз І ст., посилений грудний кіфоз та ін.
Через діагностовані хвороби позивач постійно відчуває сильні болі в спині, йому важко здійснювати не тільки фізичну активність, а навіть, перебувати протягом довгого часу в стоячому чи сидячому положенні. Стан здоров'я позивача настільки незадовільний, що він з важкістю пересувається та задовольняє природньо-необхідні потреби.
05.04.2024 позивача госпіталізовано для проведення лікування до КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади». При госпіталізації позивача лікарями встановлено діагноз - розповсюджений остеохондроз хребта з вираженим больовим синдромом, артеріальна гіпертензія ІІ ст. 2 ст. На даний момент позивач продовжує лікування в медичному закладі.
Крім цього, при госпіталізації позивачу встановлено синдром Рейно. Синдром Рейно - це стан, при якому пальці рук і ніг змінюються в кольорі і температурі у відповідь на холод або стрес. При синдромі Рейно дрібні артерії спазмуються і недостатньо кровопостачаються (виникає вазоспазм).
Згідно медичних даних холод та стрес є факторами, що ускладнюють протікання даної хвороби. Пацієнтам з даним синдромом категорично заборонено перебування на холоді, перебувати на вулиці без рукавиць, контактувати з водою в холодну пору року та стресувати.
Важкі випадки синдрому Рейно можуть призвести до утворення виразок або гангрени (відмирання тканини) пальців рук і ніг. У таких випадках захворювання може призвести до ампутації.
Перебування у воєнній обстановці змушує військовослужбовців здійснювати важкі фізичні навантаження, в тому числі бігати, стрибати, стояти протягом довгого часу, загружати, розгружати боєприпаси, надавати допомогу пораненим, здійснювати діяльність за ненормованим графіком та відсутності звичний умов, бути зібраними та готовими. Витримати такі фізичні навантаження позивач не в змозі. Дотримуватись протипоказань лікарів для профілактики синдрому Рейно у військовій обстановці також не можливе, що може призвести до вкрай негативних наслідків.
Вважає, що проведений огляд ВЛК та прийняте рішення про придатність до військової служби не відповідають реальному стану здоров'я позивача, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач позову не визнав та зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки суд не е фахівцем у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дії конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступені, придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
З врахуванням викладеного просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що з 24.04.2004 по т.ч. позивач перебуває на військовому обліку в Першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 в якості військовозобов'язаного.
ОСОБА_1 в березні 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для поновлення своїх військово-облікових даних з метою оформлення бронювання на підприємстві, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. При цьому, ОСОБА_1 надав відповідачу документи, що підтверджує його право на відстрочку від мобілізації, на підставі п. 10 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - наявність матері з інвалідністю II групи, за відсутністю інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону її утримувати.
ІНФОРМАЦІЯ_5 відправлено позивача на проходження Військово-лікарської комісії для визначення його придатності до військової служби.
Так, військово-лікарською комісією визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби та видано повістку на відправку.
З висновком ВЛК позивач не погоджується, вважає протиправним, сформованим без проведення належного медичного огляду та обстеження, оскільки у нього є ряд захворювань, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).
Відповідно до ст. 1 вказаного вище Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 1-3 ст.1 Закону 2232-ХІІ).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (ч. 7 ст. 1 Закону 2232-ХІІ).
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані - прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово- облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Положеннями ч. 10 ст. 2 зазначеного раніше Закону передбачено, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи. Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення №402.
Відповідно до п. п. 1.1 Розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 1.2 Розділу І Положення №402 медичний огляд призовників: військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти, ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв ; осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово- морських Сил Збройних Сил України.
Пунктом 2.1 Розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово- лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні га позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Щодо твердження позивача про те, що комісією не взято до уваги наявні хвороби, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджується, що позивача було оглянуто відповідними лікарями, міститься інформація щодо результатів медичного огляду, дат та підписів лікарів, що відображено в розділі 9 картки медичного огляду військовозобов'язаного.
Суд зазначає, що не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі М 806/526/16 зазначив: "...що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі”.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дії конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступені, придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Суд зазначає, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до вищестоящих військово-лікарських комісій для перегляду відповідної постанови з підстав наявних хвороб.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 06.05.2022 у справі М 826/14188/16 відповідно до якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, яке визнається протиправним та скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Крім того, здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» (заява № 49017/99) зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
На зазначене вище також звертав увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22.
Суд зазначає, що згідно з п.2.2 розділу І зазначеного Положення штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛІС належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз.15 пп.2.3.4 п.2.3 розділу 1 наведеного Положення).
Відповідно до п.п.2.4.4 п. 2.4 Розділу І названого Положення на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з пп.2.4.5 п.2.4 Розділу І вказаного Положення ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний
огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пп.2.4.6,2.4.10 п.2.4 розділу І цього Положення).
Згідно із п.п.2.6.1 п.2.6 Розділу І зазначеного Положення до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово- лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І наведеного Положення, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
Пунктом 1.1 Розділу 11 вказаного Положення передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду t цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ- 10).
Пунктом 1.4 Розділу II вказаного Положення визначено, що медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Згідно з п.3.8 Розділу II зазначеного Положення за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»: «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»:
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з п. 20.3 Розділу II вказаного Положення при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний» до військової служби; «Непридатний» до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби»).
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в. 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Таким чином, під час дії воєнного стану військовозобов'язані підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.
За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.
З матеріалів справи слідує, що військово-лікарська комісія Першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла рішення про придатність ОСОБА_1 до військової служби.
Згідно норм зазначеного Положення вказана ВЛК с позаштатною лікарською комісією.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, вважає його протиправним, оскільки, на його думку, виявлені у нього хвороби свідчать про непридатність до військової служби.
Згідно із нормами названого Положення у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК, рішення ВЛК регіону можуть бути оскаржено до ЦВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК.
У спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Аналогічний правовий висновок висвітлений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі№ 810/5009/18.
Позивач вважає, що проведений огляд ВЛК та прийняті рішення про придатність до військової служби не відповідають реальному стану здоров'я позивача.
Отже позивач не згідний з медичним висновком лікарів щодо придатності його до військової служби.
Суд зазначає, що до його повноважень не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Також суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права звернутися до ВЛК регіону для перегляду висновку або надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я, оскільки, згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402, Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Отже, підстав для визнання протиправним та скасування рішення у формі довідки №4/282 Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2024 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби немає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування довідки відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ).
Головуючий-суддя В.Д. Ковальчук