Справа № 367/4231/24
Провадження №2/367/3909/2024
про залишення без руху
30 травня 2024 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки та визнання права власності на частину земельної ділянки,-
До Ірпінського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки та визнання права власності на частину земельної ділянки, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
Згідно позовної заяви, позивач просить суд: 1. Поділити у натурі земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 3210945900:01:034:0207, шляхом виділу ОСОБА_2 , частини земельної ділянки площею 0.0750 га, в межах згідно з розробленим варіантом N?1 висновку судового експерта, а саме: Лінія розподілу ділянки проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-8-24-23-22-21-18-19-1=0,0750га-діл.N?1 і на плані ділянку позначено червоним кольором зі сторонами: 0,86 м-по стіні будівлі - (2-3-4-5)-4.31м-1, 03м-12,84м-0,27м-20,34м-14,26м- 29,01-9,09м-9,46м-40,40м, - визначивши за ОСОБА_2 право власності на неї. 2. Поділити у натурі земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 3210945900:01:034:0207, шляхом виділу ОСОБА_1 , частини земельної ділянки площею 0.0750 га, в межах згідно з розробленим варіантом N?1 висновку судового експерта, а саме: Лінія розподілу ділянки проходить по точках: 24-9-10-11-12-13-20-21-22-23-24=0,0750га - діл.N?2 і на плані ділянку позначено синім кольором зі сторонами: 1,75 м-4.91 м-18,47м- 23,04м-8,51м-14,78м-6,34м-29,01-14,26м-20,34м, - визначивши за ОСОБА_1 право власності на неї. 3. Поділити у натурі земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 3210945900:01:034:0208, шляхом виділу ОСОБА_2 , частини земельної ділянки площею 0.0788 га, в межах згідно з розробленим варіантом N?1 висновку судового експерта, а саме: Лінія розподілу ділянки проходить по точках: 18-21-20-16-17-18=0,0788га-діл.N?3 і на плані ділянку позначено червоним кольором зі сторонами: 9,09 м-6.34м-51,19м-15,33м-51,32м, - визначивши за ОСОБА_2 право власності на неї. 4. Поділити у натурі земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 3210945900:01:034:0208, шляхом виділу ОСОБА_1 , частини земельної ділянки площею 0.0789 га, в межах згідно з розробленим варіантом N?l висновку судового експерта, а саме: Лінія розподілу ділянки проходить по точках: 13-14-15-16-20-13=0,0789га - діл.N?4 і на плані ділянку позначено синім кольором зі сторонами: 18,55 м-32.57м-16,12м- 51,19м-14,78м, - визначивши за ОСОБА_1 право власності на неї.
Зокрема, згідно ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної в такій заявлено вимоги немайнового (про поділ земельних ділянок) та майнового (про визнання права власності).
Разом з тим, до позовної заяви не долучено квитанції про сплату судового збору.
Позивач посилається на п. 13 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч. 2 ст.136 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Позовні вимоги про поділ земельної ділянки та визнання права власності на частину земельної ділянки не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Предмет позову про поділ земельної ділянки та визнання права власності на частину земельної ділянки, не пов'язаний з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.
Крім того, до позову позивачем взагалі не долучено жодного документу, що підтверджує наявність пільг для звільнення від сплати судового збору.
Згідно з п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Так, позивачем вказана ціна позову у розмірі 1 257 309 грн., втім згідно заявлених вимог позивач просить про визнання права власності на 1/2 земельної ділянки, тобто фактична ціна позову має бути зменшена на 1/2.
Враховуючи вищєвикладене, позивачу слід визначити вірну ціну позову та сплатити судовий збір відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки та визнання права власності на частину земельної ділянки - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ст. 185 ч. 3 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Я.В. Шестопалова