Справа № 169/490/24
Провадження № 2/169/204/24
31 травня 2024 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
01 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої, крім іншого майна, увійшов житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_5 склав заповіт 12 листопада 1996 року, відповідно до якого все своє майно заповів йому. Вказуючи, що він у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті діда, однак нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просив визнати за ним право власності на спадковий житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .
У підготовче засідання позивач не з'явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений (а. с. 74), 27 травня 2024 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без його участі (а. с. 66).
Відповідачі у підготовче засідання не з'явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені (а. с. 71, 72, 73), 27 травня 2024 року подали до суду, кожен зокрема, письмові заяви, в якіх вказали, що позов визнають повністю, не заперечують проти його задоволення та просять справу розглядати за їхньої відсутності (а. с. 67, 68, 69).
Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Належність вищевказаного будинку (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) спадкодавцеві ОСОБА_5 підтверджується витягом з погосподарської книги села Осьмиговичі за 2018 рік Новодвірської сільської ради Турійського району Волинської області (а. с. 23).
Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстроване (а. с. 26).
До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 53,1 кв. м, житловою площею 26.2 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: сарай «Б-1», сарай «В-1»,гараж «в», літня кухня «в1», вбиральня «Г», колодязь «№1», огорожа «№2» (а. с. 19-22).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.
За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що за життя ОСОБА_5 12 листопада 1996 року склав заповіт, відповідно до якого належне йому майно, в тому числі житловий будинок з усіма надвірними спорудами, що розташований в селі Осьмиговичі Турійського району Волинської області на присадибній земельній ділянці, площею 1,00 га, заповів своєму онукові ОСОБА_1 (а. с. 14).
Позивач ОСОБА_1 є онуком спадкодавця ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а. с. 17).
На день смерті спадкодавець ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) жив один в селі Осьмиговичі Турійського району Волинської області (а. с. 13).
Дружина спадкодавця ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 15).
24 березня 2009 року позивач подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_5 (а. с. 37 на звороті).
Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_5 12 листопада 1996 року, не змінювався і є дійсним, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після його смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 43-44).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з спадкодавцем на день його смерті не проживали, заяви про прийняття спадщини після смерті останнього нотаріусу не подавали.
Відповідачка ОСОБА_4 на підставі заяви позивача від 01 травня 2024 року була включена до списку спадкоємців за законом і за заповітом і того ж дня подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 в частині майна (земельної ділянки), охопленого заповітом на її ім'я (а. с. 46 на звороті, 56 на звороті, 57).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, який у контексті положень статей 1269, 1270 Цивільного кодексу України у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Приватний нотаріус постановою від 03 червня 2021 року відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_5 (а. с. 18).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 109/2009 до майна померлого ОСОБА_5 (а. с. 37-61).
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 та правових підстав для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідачі визнали позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605 гривень 60 копійок; стягнути з відповідачів у користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - по 201 гривні 86 копійок.
На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1275 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 53,1 кв. м, житловою площею 26.2 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: сарай «Б-1», сарай «В-1», гараж «в», літня кухня «в1», вбиральня «Г», колодязь «№1», огорожа «№2», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції АТ «Ощадбанк» №1 від 01 травня 2024 року на рахунок № UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турiйськ/22030101.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 201 (двісті одна) гривня 86 (вісімдесят шість) копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 201 (двісті одна) гривня 86 (вісімдесят шість) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 201 (двісті одна) гривня 86 (вісімдесят шість) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складене 31 травня 2024 року.
Головуючий