Справа № 169/474/24
Провадження № 2/169/201/24
31 травня 2024 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луківської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
30 квітня 2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Луківської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно. ОСОБА_2 за життя заповіту не складав. Вказуючи, що вона на день смерті разом із батьком не проживала, право на спадкування не реалізувала у зв'язку з тим, що вважала, що спадщину після смерті батька прийняла дружина спадкодавця - ОСОБА_3 , проте остання спадщину не прийняла, оскільки, як стало відомо від нотаріуса, шлюб між ними був розірваний у 1996 році, просила визначити їй додатковий строк два місяці для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .
У підготовче засідання позивачка не з'явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена. 29 травня 2024 року представник позивачки - адвокат Хомич А.В., подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує із викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу за відсутності позивачки та без її участі (а. с. 32).
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, 28 травня 2024 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за його відсутності (а. с. 30).
Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За встановленими законом правилами здійснення права на спадкування право на спадщину виникає у день її відкриття, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1223, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 Цивільного кодексу України).
За змістом наведених норм матеріального права право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і для реалізації цього права закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані лише у випадку, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Луків Турійського району Волинської області і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно (а. с. 6).
Відповідно до довідки Луківської селищної ради № 1282 від 18 грудня 2023 року місце проживання ОСОБА_2 було зареєстроване по АДРЕСА_1 , на день смерті останній проживав із колишньою дружиною ОСОБА_3 (а. с. 6 на звороті).
Колишня дружина спадкодавця - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 18 на звороті).
Родинні відносини між ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 підтверджуються відповідними свідоцтвами про народження та про укладення шлюбу (а. с. 7), з яких видно, що позивачка є дочкою ОСОБА_2 і в контексті положень статті 1261 Цивільного кодексу України належить до спадкоємців за законом першої черги.
На час смерті ОСОБА_2 позивачка разом із ним не проживала, а тому для прийняття спадщини після його смерті відповідно до вимог статей 1269, 1270 Цивільного кодексу України остання у шестимісячний строк зобов'язана була подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкових реєстрів спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, ніхто із спадкоємців із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса не звертався, заповіт від його імені не посвідчувався (а. с. 25, 26).
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка покликалася на те, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є необізнаність із правилами спадкування та наявність інформації, що її мати прийняла спадщину після смерті батька, оскільки проживала разом із ним на день смерті, а про факт розірвання шлюбу між батьками відомо не було, в зв'язку з чим з об'єктивних причин вона не подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.
Аналіз наведених причин пропуску строку для прийняття спадщини та обставин справи в їх сукупності дає підстави для визнання таких причин в контексті положень частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України поважними, оскільки вони об'єктивно унеможливили подання позивачкою нотаріусу заяви про прийняття спадщини та реалізацію нею передбаченого і гарантованого законом права на спадкування в межах встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Такі правові позиції у правовідносинах щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини викладені у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 344/4418/22, від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17.
За таких обставин справи, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом правових підстав для задоволення позову і визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 два місяці після набрання рішенням законної сили, який є достатнім для подання позивачкою нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605 гривень 60 копійок; стягнути з відповідача на користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, статей 1220, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції АТ «ПриватБанк» № 0.0.3615903747.1 від 29 квітня 2024 року на рахунок №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській обл/смт Турійськ /22030101.
Стягнути з Луківської селищної ради в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Луківська селищна рада, адреса місця знаходження: вулиця Незалежності, 7, селище Луків, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04333046.
Представник відповідача: Климук Анатолій Якович, адреса місця знаходження: вулиця Незалежності, 7, селище Луків, Ковельський район, Волинська область.
Повне рішення складене 31 травня 2024 року.
Головуючий