Справа № 643/1069/24 Головуючий суддя І інстанції Тимош О.М.
Апеляційне провадження № 33/818/805/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП
22 травня 2024 року м.Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
захисника - Кравчуна Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Кравчуна Д.В. на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 07 лютого 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
Постановою судді Московського районного суду м.Харкова від 07.02.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Тур Волинської області, старшого солдата водія-санітара військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.
Постановою встановлено, що ОСОБА_1 20.01.2024 о 02 годині 00 хвилин в АДРЕСА_2 , був виявлений представниками Військової служби правопорядку з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків. В подальшому ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№00253), результат огляду 2,09 проміле.
В своїй апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 просить постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 07.02.2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що в протоколі серії ДНХ-2/669 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП від 20.01.2024 року відсутні будь-які відомості, які б вказували на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, наявність свідків при огляді його підзахисного на стан сп'яніння та застосування спеціальних технічних засобів відеозапису, а сам огляд на стан спяніння проведено з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП.
Апелянт також зазначає, що його підзахисний своєї вини відбулося внаслідок психологічного тиску з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 та не відповідало його істинному і вільному волевиявленню.
Крім того, захисник ОСОБА_2 просить поновити йому пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Московського районного суду м.Харкова від 07.02.2024 року, посилаючись на те, що судовий розгляд в суді першої інстанції було проведено за відсутності ОСОБА_1 та про оскаржувану постанову стороні захисту стало відомо лише 03.04.2024 року, а тому апелянт не мав можливості подати апеляційну скаргу у строк, передбачений чинним законодавством.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але останній був належним чином повідомлений про місце та час апеляційного розгляду, про свідчить його особистий підпис у рекомендованому повідомленні про отримання ним 17.05.2024 року судової повістки.
13.05.2024 року ОСОБА_1 також був повідомлений телефонограмою про дату та час розгляду справи за апеляційною скаргою його захисника - адвоката Кравчуна Д.В. на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 07.02.2024 року.
До початку апеляційного розгляду захисник Кравчун Д.В. повідомив, що ОСОБА_1 відомо про дату та час апеляційного розгляду.
Захисник Кравчун Д.В. також просив провадити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 , з яким узгоджена процесуальна позиція сторони захисту.
Крім того, будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду від ОСОБА_1 до канцелярії Харківського апеляційного суду не надходило.
При цьому, суд апеляційної інстанції керується практикою ЄСПЛ, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", в якому наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Разом з цим, належить врахувати, що саме захисник Кравчун Д.В. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Московського районного суду м.Харкова від 07.02.2024 року.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Також , згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
За таких обставини, враховуючи думку захисника Кравчуна Д.В., суд вирішив провадити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду і будь-яких клопотань про відкладення судового засідання не подавав, з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи та доводів апеляційної скарги.
Вислухавши доводи захисника Кравчуна Д.В., який підтримав свою апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення поданої апеляційної скарги, з наступних підстав.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
За таких обставин, згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, захисником в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які спростовують висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Так, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного.
Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема за виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами обов'язків військової служби в стані сп'яніння.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується докази, що містяться в матеріалах справи, а саме відомостями: протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/669 від 20.01.2024 року; акту огляду на стан алкогольного з використанням спеціального технічного засобу №529; роздруківки технічного засобу Алконт-М №00253 від 20.01.2024 року; копії військового квитка серії НОМЕР_2 ; письмових пояснень ОСОБА_1 від 20.01.2024 року; письмової заяви ОСОБА_1 ; копії витягу з Наказу №130-б від 02.07.2023 року; письмової заяви ОСОБА_1 від 07.02.2024 року.
Згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/669 від 20.01.2024 року, 20.01.2024 о 02 год. 00 хв. старший солдат ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , представниками Військової служби правопорядку з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків. В подальшому старшого солдата ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№00253). Результат огляду 2,09 проміле (а.с.5-7).
До того ж, відповідно до цього протоколу, у ньому зазначені вимоги ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, з положеннями яких ОСОБА_1 було особисто ознайомлено, що також підтверджується його особистим підписом (а.с.6).
Крім того, ОСОБА_1 у цьому протоколі також зазначив, що він визнає свою провину (а.с. 7).
Згідно відомостей копії військового квитка НОМЕР_2 , виданого 04.10.2016 року, ОСОБА_1 станом на 20.01.2024 року проходив службу у в/ч НОМЕР_1 (а.с.11).
Окрім цього, з роздруківки технічного засобу Алконт-М вбачається, що 20.01.2024 року о 02 год. 57 хв. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Алконт-М (прилад №00253) та результат огляду складає 2,09 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі роздруківки (а.с.8).
Згідно акту огляду на стан алкогольного з використанням спеціального технічного засобу №529, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду за допомогою Алконт-М складає 2,09 проміле. Огляд проведено у зв'язку із встановленням у ОСОБА_1 наступних ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту; порушення координації рухів; порушення мови; різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден, що засвідчив особистим підписом (а.с.9).
В своїх письмових поясненнях від 20.01.2024 року ОСОБА_1 , окрім іншого, зазначив, що 20.01.2024 року о 20 год. 00 хв. він перебував в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків. Свою провину визнає в повному обсязі (а.с.10).
Як вбачається з письмової заяви ОСОБА_1 , останній просив провадити судовий розгляд у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/669 від 20.01.2024 року за його відсутності, а також зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, визнає повністю (а.с.12).
07.02.2024 року ОСОБА_1 подав до Московського районного суду м.Харкова письмові пояснення, в яких зазначив, що з протоколом про адміністративне правопорушення від 20.01.2024 року ознайомлений, фактичні обставини не оспорює, вину визнає повністю та просив провадити судовий розгляд за його відсутності (а.с.17).
Стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження їх версії про те, що 20.01.2024 року о 20.01.2024 о 02 год. 00 хв. ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, на думку апеляційного суду, апеляційна скарга в цій частині є необґрунтована.
Також апеляційний суд зауважує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено 20.01.2024 року в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про свідчить їх особистий підпис в акті огляду на стан алкогольного з використанням спеціального технічного засобу №529, а тому відсутні будь-які порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга в цій частині є безпідставною та необґрунтованою.
При цьому, сторона захисту не заперечує факту проходження ОСОБА_1 20.01.2024 року огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Алконт-М (прилад №00253).
Суд також бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями працівників Військової служби правопорядку під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, складання протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів за цим протоколом, ОСОБА_1 та його захисник не скористалися своїм конституційним та процесуальним правом і не оскаржували дії цих посадових осіб, тобто сторона захисту не зверталася до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталася зі скаргою на дії цих осіб до їх керівництва або до відповідних вищих посадових осіб, хоча мали для цього достатньо часу.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей з ЄРДР щодо порушення кримінального провадження за фактом фальсифікації матеріалів цієї справи та перевищенні своїх службових повноважень працівниками Військової служби правопорядку, а тому апеляційні доводи в цій частині, в тому числі, щодо примусу ОСОБА_1 до підписання протоколу та письмових пояснень, а також визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, є необґрунтованими та суб'єктивними.
Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій працівників Військової служби правопорядку під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, складання протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів за цим протоколом.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Доводи захисника ОСОБА_2 , які він зазначив в апеляційній скарзі та надав під час апеляційного розгляду, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Отже, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
За таких обставин, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому не вбачає підстав для його скасування, у зв'язку з чим подану апеляційну скаргу належить залишити без задоволення..
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання захисника Кравчуна Д.В. задовольнити, поновивши йому процесуальний строк на оскарження постанови судді Московського районного суду м.Харкова від 07 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Кравчуна Д.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 07 лютого 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков