ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 травня 2024 року Справа № 918/1270/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 р. у справі №918/1270/23, ухвалене суддею Бережнюк В.В., повний текст рішення складено 05.03.2024 у справі № 918/1270/23
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Західний торгово-промисловий дім"
про стягнення боргу 564 000,00 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Західний торгово-промисловий дім" про стягнення 564000,00 грн. боргу.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 р. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/1270/23 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" у повному обсязі.
Листом №918/1270/23/2202/24 від 01 квітня 2024 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №918/1270/23 з Господарського суду Рівненської області.
08.04.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/1270/23.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 р. у справі №918/1270/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.05.2024 р. об 11:00 год.
23.05.2024 р. через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника скаржника.
Представники сторін у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомили. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем безпідставно та неправомірно внесено зміни у первинні бухгалтерські документи, а відтак позов в частині стягнення з відповідача 564 000,00 грн. є безпідставним та недоведеним, а тому суд в його задоволенні відмовив.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" зазначає, що на виконання вимог умов договору та Правил оформлення перевізних документів вантажовідправником зазначено вид сполучення «Експорт», оскільки перевезення здійснювалося через морські порти України.
Відповідно до п.3.1. «Правил планування перевезень вантажів» експортні вантажі - це вантажі, які вивозяться з території України за її межі, у т.ч. через морські (річкові) порти, термінали. Тобто не пряме міжнародне сполучення через морські порти є експортним, на яке відповідно до вимог закону оформляється накладна внутрішнього сполучення. Тому незгода Відповідача, що дане перевезення є експортним - безпідставна.
Скаржником здійснено перевезення експортного вантажу відповідача, що підтверджено графами 7 та 20 накладної №39745138.
Пунктом 4.9. Договору встановлено, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором.
Враховуючи, що відбулось експортне перевезення (графа 7 та 20 накладної), а не внутрішнє, за результатами аудиту, при розрахунку плати за використання вагонів було правомірно застосоване позивачем Vср = 50 км/добу за Таблицею 3 «Середня швидкість перевезення вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vср), яка введена в дію з 01.08.2022», що є додатком до договору. Відповідно до пункту 1.3. Правил оформлення перевізних документів позивачем були внесенні зміни до граф 34 та 36 накладної.
Скаржник також акцентує увагу на те, що дані правовідносини регулюються не лише накладною, а й публічним договором у якому передбачено механізм нарахування провізної плати з урахуванням усіх складових та коефіцієнтів, які були опубліковані у відповідності до п. 9.4 Договору, що не позбавляє Позивача стягувати провізну плату після видачі вантажу. Оскільки зміна складових відбувалася до відправлення вантажу за накладною у публічному договорі п.12.10. передбачено, що у випадку виникнення заборгованості однієї з Сторін після припинення Договору, Замовник сплачує суми недобору Перевізнику негайно з моменту отримання відповідної вимоги від Перевізника, або, за наявності необхідної суми передоплати на особовому рахунку відкритому Перевізником за наново укладеним Договором, сума такого недобору списується з нового особового рахунку.
Відтак, апелянт вважає, що дану справу суд попередньої інстанції розглянув з порушенням норм матеріального і процесуального права, судове рішення є таким, що прийнято без з'ясування суттєвих обставин справи, які стосуються предмету спору, без урахувань судом дійсних обставин справи, підтверджених належними і допустимими доказами та необґрунтовані судом нормами права, що регулюють спірні правовідносини, а висновки суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і характеру спірних правовідносин.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
12 березня 2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (Перевізник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством "ЗАХІДНИЙ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИМ ДІМ" (Замовник, Відповідач) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Згідно пунктом 1.1 Договору, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 1.5. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, Договір є публічний договір, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (пункт 1.6. Договору).
Зміни (доповнення) до Договору Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП (пункт 9.4 Договору).
Згідно з пунктом 3.2 Договору Замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні Перевізника.
Розмір плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається на підставі пункту 3.2.1 Договору.
Розмір плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається в наступному порядку; При перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за такими формулами: В= Вван + Впор; Вван = Спл х Тван ; Впор = Спл х Тпор, де: Вван - плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення вантажу, грн / вагон; Впор - плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн / вагон; Тван - розрахункова кількість діб у вантажному рейсі; Тпор - розрахункова кількість діб у порожньому рейсі; Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в Додатку 1-2 до Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення. Розрахункова кількість діб використання власного вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами: Tван = Lван/ Vср, Тпор = Lван х Кпп/ Vср, де: Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км; Vср - середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки (за винятком розрахунку Тпор, у якому застосовується Vср, що зазначено у таблиці 3 Додатку 1-2 Договору, для вагонної/контейнерної відправки залежно від типу рухомого складу та виду сполучення). У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної; Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у Додатку 1-2 до Договору .
Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vср), у період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року для експортного вантажу становить 50 км/год.
Факт укладення договору засвідчується наступними електронними документами: Заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35-32665494/2020-002, підписаною електронним цифровим підписом представника Замовника, та Повідомленням про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35-32665494/2020-002, в якому повідомляється про укладення Договору та присвоєні коди Замовника, а саме як відправника / одержувача: 1771, як платника: 5672913 (а.с.42-43).
Відповідно до пункту 2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказ Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, зареєстровані у міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 863/5084 у разі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не в прямому міжнародному сполученні оформлюється накладна внутрішнього сполучення. У цьому разі відправник проставляє відмітки: у графі 20 "Найменування вантажу" - "Експорт" чи "Імпорт", а в графі 7 "Заяви відправника" - для експорту зазначається "Для вивезення водним транспортом (зазначається країна призначення), а для імпорту - "Увезено водним транспортом" (зазначається країна відправлення).
14 серпня 2022 року згідно відправки № 39745138 зі станції Дубно Львівської залізниці відправлено 50 вагонів до станції Чорноморська (експ для ТІС) Одеської залізниці. Відповідно до графи 36 нараховано Вантажовідправнику/Відповідачу кошти в сумі 1 880 000,00 грн. без ПДВ.
В подальшому Станцією було виявлено неправильне зазначення у графі 34, здійснено донарахування тарифу по відправці на загальну суму 564 000,00 грн. (в тому числі ПДВ) та керуючись вимогами Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, внесено відповідні зміни у перевізний документ.
26.07.2023 на адресу відповідача направлено лист за №ДН-3-03/925 щодо погашення заборгованості. Однак, даний лист залишений без уваги.
17.08.2023 на адресу відповідача направлена претензія за №ДН-3-03/977 про оплату заборгованості в розмірі 564 000 грн, яка залишена також без реагування.
Відтак, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Західний торгово-промисловий дім" про стягнення 564000,00 грн. боргу.
У суді першої інстанції замовник не погодився із доводами перевізника, зазначеними в претензії та 14.09.2023 року направив позивачу відповідь на претензію за вих. №144 від 14.09.2023 року. Дана обставина спростовує доводи позивача про неотримання ним відповіді на претензію. Зокрема, відповідач зазначив, що при складенні накладної №39745138 ним було правомірно внесені всі відомості, а вартість перевезення системою АРМ було необґрунтовано завищено. У зв'язку із цим наявна переплата, а не заборгованість замовника.
Відповідач підтверджує, що вантаж, який перевозився за накладною № 39745138 підлягав подальшому експорту водним транспортом. Проте, транспортування водним транспортом здійснювалось вже не позивачем, а іншою особою та на замовлення не відповідача, а іншої особи. Тобто, транспортування на експорт Договором перевезення не регулювалось та відповідно до формування вартості перевезення за накладною № 39745138 жодного відношення не має.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 р. в задоволенні позову відмовлено.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Згідно із ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 634 ЦК України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із статтею 908 ЦК України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт", за змістом статей 2, 8 якого умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.
Згідно з ст.62 Статуту залізниць України належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Відповідно до ст.22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.
Згідно ст.23 Статуту залізниць, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі -- Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
12.03.2020 Приватне акціонерне товариство "Західний торгово-промисловий дім" приєдналося до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі за текстом - Договір) Акціонерного товариства «Українська залізниця». Факт укладення договору засвідчується наступними електронними документами: Заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35-32665494/2020-002, підписаною електронним цифровим підписом представника Замовника, та Повідомленням про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35-32665494/2020-002, в якому повідомляється про укладення Договору та присвоєні коди Замовника, а саме як відправника / одержувача: 1771, як платника: 5672913.
Згідно з п.1.1 Договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.5 передбачено, що Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до п. п. 2.1.4 Договору, на Замовника покладений обов'язок сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Одним із обов'язків Замовника, визначених пунктом 2.1.14, є самостійно та регулярно ознайомлюватися з змінами до Договору, направленими Перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах Перевізника.
Так, 14.08.2022 згідно відправки №39745138 зі станції Дубно Львівської залізниці відправлено 50 вагонів до станції Чорноморська (експ для ТИС) Одеської залізниці. Відповідно до графи 36 Вантажовідправником /Відповідачем сплачені кошти в сумі 1 880 000,00 грн, без ПДВ.
Згідно Меморандуму від 31.05.2023 за результатами аудиту окремих бізнес процесів виробничого структурного підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» встановлено, що при стягненні коштів за перевезення вантажу у вагонах відповідно до відправки №39745138 Уср - середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), застосовано показник 97 км/год. Внаслідок чого виявлено, що згідно відправки №39745138 відправником необхідно було сплатити за перевезення вантажу у вагонах 2 350 000,00 грн. без пдв.
Відповідно до Розрахунку по відправці № 39745138 від 14.08.22 відправленням Дубно-Одеса-Порт відправник ПрАТ «Західний торгово-промисловий дім» код 5672913 ( т. 1, а.с. 7-58) за підписом начальника залізничної станції Дубно В. Мельничука встановлено застосовану швидкість перевезення по відправці №39745138, на підставі чого Станцією у графу 34 перевізного документа №39745138 керуючись вимогами зазначених Правил внесено відповідні зміни.
Згідно з пунктом 3.2 Договору Замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні Перевізника. Розмір плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів(у вантажному та порожньому рейсах) визначається на підставі п.3.2.1 Договору.
Згідно Таблиці 3 Додатку 1-2 до Договору перевезення в редакції від 27 липня 2022 року показник Vср визначається в залежності від типу рухомого складу, виду сполучення (експортне або внутрішнє чи імпортне) та виду відправки (вагонна/контейнерна чи маршрутний або контейнерний поїзд).
Згідно відомості вагонів, яка є додатком до накладної №39745138 вбачається тип рухомого складу ЗРВ, що згідно Таблиці 3 є Зерновози.
Далі, для визначення показника Vср необхідно з'ясувати вид сполучення, а саме Експортне сполучення чи Внутрішнє або імпортне сполучення.
Відповідно до п.2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстровані у міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 у разі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не в прямому міжнародному сполученні оформлюється накладна внутрішнього сполучення. У цьому разі відправник проставляє відмітки: у графі 20 "Найменування вантажу" - "Експорт" чи "Імпорт", а в графі 7 "Заяви відправника" - для експорту зазначається "Для вивезення водним транспортом у ______" (зазначається країна призначення), а для імпорту - "Увезено водним транспортом з _____" (зазначається країна відправлення).
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що відправник у графі 20 «Найменування вантажу» накладної №39745138 проставив відмітку «Експорт».
Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено поняття експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» непряме міжнародне сполучення - перевезення між Україною та іноземними державами з переоформленням транспортного документа в процесі транспортування.
Таким чином, суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що на виконання вимог умов договору та Правил оформлення перевізних документів вантажовідправником зазначено вид сполучення «Експорт», оскільки перевезення здійснювалося через морські порти України. Відповідно до п. 3.1. «Правил планування перевезень вантажів» експортні вантажі - це вантажі, які вивозяться з території України за її межі, у т.ч. через морські (річкові) порти, термінали. Тобто не пряме міжнародне сполучення через морські порти є експортним, на яке відповідно до вимог закону оформляється накладна внутрішнього сполучення.
Відтак, висновок суду першої інстанції, що в даному випадку перевезення вантажу здійснено перевізником в межах України, тобто Внутрішнім сполученням, не відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами позивача, що середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vcp), у період з 01.07.2022 по 30.09.2022 для експортного вантажу становить 50 км/год.
Отже, відповідно до вимог п.3.2.1 Договору та перевізного документу №39745138 відповідачу належить доплатити заборгованість в сумі 564 000,00 грн.
Стосовно здійснення виправлення позивачем, в накладній №39745138, зокрема, у графі 34, здійснено донарахування тарифу по відправці на загальну суму 564 000,00 грн., колегія суддів вказує наступне.
У п. 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця». Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 14 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника (4.2 Договору).
Пунктом 4.9. Договору встановлено, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором.
Відповідно до пункту 1.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, в редакції наказу Мінінфраструктури України від 08.06.2011 №138 (далі - Правила оформлення перевізних документів) зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Враховуючи, що відбулось експортне перевезення (графа 7 та 20 накладної), а не внутрішнє, за результатами аудиту, при розрахунку плати за використання вагонів було правомірно застосоване позивачем Vср = 50 км/добу за Таблицею 3 «Середня швидкість перевезення вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vср), яка введена в дію з 01.08.2022», що є додатком до договору. Відповідно до пункту 1.3. Правил оформлення перевізних документів позивачем були внесенні зміни до граф 34 та 36 накладної.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що перевізник має право здійснити відповідне коригування лише за наявності підстав та за умови виконання ним вимог, що визначені чинним законодавством.
Відтак, перевіривши розмір донарахованої провізної плати в сумі 564 000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що останній здійснений у відповідності до умов договору, виходячи із фактичної відстані перевезення, а також розрахункової маси вантажу у кожному вагоні, із застосуванням показника Vср для маршрутної відправки у експортному сполучені. Суд апеляційної інстанції розмір донарахованої провізної плати вважає його арифметично вірним.
Підсумовуючи вищевикладене, вбачається що позивачем підставно та правомірно внесено зміни накладну, а відтак позов в частині стягнення з відповідача 564 000,00 грн. є підставним та доведеним, а тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності у цій справі, колегія суддів враховує наступне.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, за змістом ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фінікарідов проти Кіпру" механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.
Колегією суддів встановлено, що згідно Меморандуму від 31.05.2023 за результатами аудиту окремих бізнес процесів виробничого структурного підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» встановлено, що при стягненні коштів за перевезення вантажу у вагонах відповідно до відправки №39745138 Уср - середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), застосовано показник 97 км/год. Внаслідок чого виявлено, що згідно відправки №39745138 відправником необхідно було сплатити за перевезення вантажу у вагонах 2 350 000,00 грн. без пдв.
Визначення початку відліку позовної давності міститься в статті 261 ЦК України, відповідно до частини першої якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів справи вбачається, що про недоотримання коштів позивач дізнався після ознайомлення з меморандумом від 31.05.2023 за результатами окремих бізнес-процесів. Виявлення факту під час аудиту про недоотримання коштів стало підставою для звернення до відповідача із претензією з вимогою оплатити розмір провізної плати передбачений публічним договором.
Отже, враховуючи вище наведене позивачем строк позовної давності не пропущено.
Отже, доводи апеляційної скарги отримали своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 у справі №918/1270/23 і спростовують висновки суду першої інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості, прийняте при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її задоволення.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" наведено достатні та переконливі доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області необхідно скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 р. у справі №918/1270/23 не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом.
За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 р. у справі №918/1270/23 слід задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2024 р. у справі №918/1270/23- задоволити, рішення Господарського суду Рівненської області скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Західний торгово-промисловий дім" (356001, Рівненська обл. місто Дубно, провулок Центральний, буд.1, код ЄДРПОУ 32665494) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (79007, м.Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ40081195) заборгованості у сумі 564 000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Західний торгово-промисловий дім" (356001, Рівненська обл. місто Дубно, провулок Центральний, буд.1, код ЄДРПОУ 32665494) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (79007, м.Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ40081195) 8 460 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви та 10 152 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Рівненської області видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №918/1270/23 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "29" травня 2024 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Маціщук А.В.