Справа № 490/6049/22
нп 2/490/266/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
31 травня 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Горбань М.С.,
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на її користь заборгованість за борговою розпискою в сумі 43 084 доларів США, з яких: 40 000 доларів США - основна сума боргу; 3 084 доларів США - 3 % річних та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022 року визначено головуючого у справі суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.12.2022 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.
У підготовче судове засідання з'явився предстанвик позивача ОСОБА_1 , від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю у відрядженні.
У судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, а саме накладення арешту: на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:024:0018, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити усім державним органам чи особам, які здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна.
Відповідно до приписів частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з усіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 . Рекордна, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина сьома статті 153 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вказано у частині третій статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У свою чергу співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
З аналізу наведених норм слідує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог у справі.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за борговою розпискою у розмірі 43 084 доларів США.
До заяви представником позивача додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з якого слідує, що відповідачу у цій справі ОСОБА_3 на праві власності з 25.10.2017 року належить житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього відповідачу ОСОБА_3 на праві власності з 21.07.2013 року належить 1/1 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру за адресою АДРЕСА_2 . На праві власносності відповідачу належить і квартира АДРЕСА_4 .
Згідно роз'ясненнями, наданими у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 , та забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення судом позову.
Щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , то у задоволенні клопотання у цій частині слід відмовити. На думку суду забезпечення позову шляхом накладання арешту на житловий будинок та земельну ділянку є достатнім та пропорційним до заявлених вимог.
За такого, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, до набрання судовим рішенням у справі № 490/6049/22 законної сили.
Накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 4810136600:05:024:0018, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_3 на праві власності, до набрання рішенням суду у справі №490/6049/22 законної сили.
Заборонити усім державним органам чи особам, які здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та щодо земельної ділянки із кадастровим номером 4810136600:05:024:0018, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , до набрання рішенням суду у справі № 490/6049/22 законної сили.
У задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині - відмовити.
Копії ухвали надіслати сторонам.
Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Інформація про сторони:
Стягувач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ;
Боржник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 .
Суддя Л.М. Шолох