Справа № 489/3063/24
Номер провадження 3/489/1536/24
Постанова
Іменем України
31 травня 2024 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Микульшина Ганна Анатоліївна, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 361801 від 03.04.2024, 03.04.2024 о 10:50 год. за місцем мешкання АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилась від належного виконання батьківських обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 8 та ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» щодо створення належних умов життя відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в квартирі антисанітарні умови проживання, всюди розкидані речі, брудна підлога, брудний та липкий обіденний стіл, повторно протягом року.
ОСОБА_1 в суді провину в інкримінованому правопорушенні не визнала пояснила, що відповідально ставиться до виконання батьківських обов'язків відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вони завжди доглянуті, охайні, зорові, нагодовані. В її квартирі не брудно, просто вона живе з дітьми в скрутному матеріальному становищі через що не може швидко зробити в квартирі ремонт. На даний час проживає у сестри із дітьми за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки в своїй квартирі, яка залишилась їй у спадок після смерті матері вона намагається власними силами зробити ремонт. Також пояснила, що 03.04.2024 о 10:50 год. вона разом дітьми прийшла від сестри до своєї квартири для того щоб перевірити каналізацію, про що повідомив її сусід. В цей час діти залишились у кімнаті одні та витягли речі із шаф, саме в цей час в її квартиру прийшли інспектори для перевірки. Також просила долучити до матеріалів справи фотокопію обстановки в її квартирі станом на 31.05.2024, пояснила, що на даний час шафа посунута від стіни, бо на даний час шпаклюється стіна перед фарбуванням. Протокольно вказане клопотання задоволено.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_1 ; копії свідоцтв про народження; копія листа Служби у справах дітей Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради; копію постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.12.2023 по справі № 489/7653/23; фотознімки), суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно положень ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до статей 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, в якому мають бути зазначені обставини інкримінованого особі правопорушення, які мають підтверджуватися доданими до протоколу доказами, з метою забезпечення права особи знати суть пред'явленого обвинувачення, щоб мати змогу захищатися від нього.
Суддею встановлено, що з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення фотознімків вбачається, що в квартирі станом на 03.04.2024 є безлад, не створено належних умов виховання малолітніх дітей. Однак ОСОБА_1 надала суду пояснення щодо того що поки в її квартирі робиться ремонт вона там з дітьми не проживає, а долучені до протоколу фото зроблені не об'єктивно, не враховано її пояснення. З долученої у судовому засіданні фотокопії обстановки в квартирі станом на 31.05.2024 не встановлено антисанітарних умов. За такого, вказані обставини не свідчать про свідоме невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, не підтверджується ухилення нею від виховання дітей, незабезпечення необхідних умов для їх життя та розвитку.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи не містять достатніх та неспростовних доказів на підтвердження того, що особа, відносно якої складено протокол, дійсно вчинила адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись статтями 184, 247, 252, 280, 283, 291, 294 КУпАП, суддя -
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.А. Микульшина