13.05.2024 Справа №489/6026/23
Провадження №2/489/247/24
13 травня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Ставратій Я.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представниці позивача - ОСОБА_2 , відповідачки - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 про зміну графіку зустрічей з дитиною
встановив.
Позивачка, через свого представника - адвоката Гайдаржий А.В., звернулася до суду з позовом, яким просила: змінити графік зустрічей ОСОБА_3 з її онукою - ОСОБА_5 , який був встановлений судовим рішенням у справі № 489/418/21 на такий графік: один раз на місяць у вихідні дні (субота або неділя) в період часу з 11:00 год. до 13:00 год. у присутності батьків дитини, за місцем її проживання (перебування) або в іншому місці за погодженням сторонами, враховуючи інтереси та бажання дитини, а також безпеку для дитини через оголошений в Україні воєнний стан, з можливістю зміни графіку за домовленістю сторін; стягнути з відповідачки судові витрати: судовий збір та витрати на правничу допомогу. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона з ОСОБА_4 уклала шлюб 21.11.2015. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У січні 2021 року її мати, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про усунення перешкоди у вихованні онуки та встановлення способу участі у її вихованні. Рішенням суду від 26.07.2022 зобов'язано позивачку не чинити перешкод у спілкування з онукою ОСОБА_5 та визначивши спосіб спілкування з дитиною за таким графіком: один раз на тиждень у вихідні дні (субота, неділя) в період часу з 11:00 год. до 13:00 год. без присутності батьків дитини, за місцем її проживання (перебування) або в іншому місці за погодженням сторонами, враховуючи інтереси та бажання дитини, а також безпеку для дитини через оголошений в Україні воєнний стан, з можливістю зміни графіку за домовленістю сторін. Актами державного виконавця підтверджується те, що вона не чинити відповідачці перешкоди у спілкуванні з дитиною, проте, дитина відмовляється спілкуватися з бабусею. Вищевказаний графік, встановлений судовим рішенням, суперечить інтересам та бажанням дитини. Під час зустрічей з відповідачкою, дитини плаче та відмовляється спілкуватися з бабусею. Відповідачка постійно влаштовує сварки, навіть в присутності дитини.
Ухвалою суду від 12.10.2023, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 23.10.2023, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження та зобов'язано третю особу надати висновок щодо розв'язання спору.
Ухвалою суду від 14.12.2023, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Позивачка звернулась до суду з проханням змінити графік зустрічей її дитини з бабусею, оскільки дитина погано реагує на Махоніну Ганну, не хоче спілкуватись з нею без присутності матері, що викликає зайвий стрес, нервове напруження та зміни настрою дитини. Вважала, що визначенням запропонованого нею у позовній заяви графіку є більш доцільним з огляду на ві дитини та її бажання щодо спілкування з бабусею.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, від чумом та падчеркою, пасинком.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії» від 25 листопада 2014 року). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05 березня 2019 року).
Тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до вимог статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
За змістом статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 159 СК України суд визначає способи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
У Постанові від 27 січня 2021 року у справі № 752/9697/19, Верховний Суд висловив правову позицію про те, що зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.
Вказаний правовий висновок підлягає застосуванню і при вирішенні спору щодо зміни способу участі баби у вихованні внука.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім'ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватись розумного балансу на участь бабусі у спілкуванні з онукою, особиста прихильність дитини до бабусі, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі особисті якості сторін.
На час ухвалення рішення суду про визначення графіку та способу спілкування бабусі з онукою, малолітній дитині виповнилося 4 роки і 4 місяці, дитина духовно і морально розвивається, її світогляд і самоусвідомлення змінюються.
З долучених до матеріалів справи відеозаписів зустрічі бабусі з онукою вбачається, що безпосередньо сама малолітня дитини не виявляє бажання спілкуватися з бабусею без присутності одного з батьків.
Вочевидь, що відсутність бажання дитини бачитися з бабусею може мати негативний вплив на індивідуально-психологічний розвиток самої дитини, коли вона не буде відчувати нормального рівня прояву любові та піклування про себе з боку батьків.
При розгляді справи по суті судом враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.02.2023 року у справі № 208/4682/20, про те, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Також, у постанові від 14.02.2023 року у справі № 208/4682/20 Верховний Суд наголошує на тому, що, визначаючи способи участі баби та діда у спілкуванні та вихованні онука, потрібно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, зокрема, суд передусім повинен враховувати інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, а також вік, стан здоров'я, психоемоційний стан дитини.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (Рішення ЄСПЛ «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, п. 82).
При дослідженні доказів судом встановлено наступне.
ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 2015 року.
Від спільного шлюбу в них народилась донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 є бабусею малолітньої онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради №2319/02.02.01-22/25/14/22 від 25.05.2022, виходячи з інтересів дитини, орган опіки і піклування вважає доцільним надати позивачу право безперешкодного спілкування з малолітньою онукою кожної першої та третьої суботи місяця з 10:30 до 12:30 години без присутності батьків, враховуючи інтереси та бажання дитини, з можливістю зміни графіку за домовленістю з батьками.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.07.2022, зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_3 з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши наступний спосіб участі у спілкуванні з онукою: один раз на тиждень у вихідні дні (субота, неділя) в період часу з 11:00 год. до 13:00 год. без присутності батьків дитини, за місцем її проживання (перебування) або в іншому місці за погодженням сторонами, враховуючи інтереси та бажання дитини, а також безпеку для дитини через оголошений в Україні воєнний стан, з можливістю зміни графіку за домовленістю сторін.
В Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 70214956 з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 489/418/21 (провадження № 2/489/156/22), відповідно до якого зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_3 з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши наступний спосіб участі у спілкуванні з онукою: один раз на тиждень у вихідні дні (субота, неділя) в період часу з 11:00 год. до 13:00 год. без присутності батьків дитини, за місцем її проживання (перебування) або в іншому місці за погодженням сторонами, враховуючи інтереси та бажання дитини, а також безпеку для дитини через оголошений в Україні воєнний стан, з можливістю зміни графіку за домовленістю сторін.
З Акта державного виконавця від 01.07.2023, вбачається, що 01 липня 2023 року відбулася зустріч стягувача з онукою ОСОБА_5 у час, визначений у виконавчому документі № 489/418/21 (провадження № 2/489/156/22). Під час зустрічі, дитина у присутності батьків відмовилася від спілкування зі стягувачем ОСОБА_3 . При цьому встановлено, що ОСОБА_1 (боржник) не чинить перешкоди у спілкуванні стягувача з онукою.
Як вбачається з Актів державного виконавця від 08.07.2023 та від 14.07.2023, під час виходу за адресою, вказаною у виконавчому документі щодо зобов'язання боржника не чинити перешкоди у спілкуванні стягувача з онукою ОСОБА_5 , встановлено, що боржник не перешкоджала спілкуванню стягувача з онукою, при цьому дитина відмовилася проводити час спільно зі стягувачем.
Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.07.2023, у виконавчому провадженні № 70214956 залучено представника органу опіки та піклування для участі у проведенні виконавчих дій.
З Акта державного виконавця від 21.07.2023, у присутності представника Служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради та присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дитина не виявила бажання проводити час спільно з ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 не перешкоджала примусовому виконанню рішення суду. Дитина відмовилася від спілкування зі стягувачем.
Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.07.2023, закінчено виконавче провадження № 70214956, оскільки встановлено, що під час зустрічі сторони не чинили перешкод у примусовому виконанні виконавчого документу, крім того, дитина виявила бажання спілкуватися з бабусею (стягувачем) у присутності матері (боржника).
Згідно висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визначення способів участі у спілкуванні з малолітньою дитиною від 18.04.2024 за вих. № 4404/02.02.01-22/04/012/24, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь ОСОБА_3 у вихованні онуки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши їй можливість спілкування з дитиною один раз на місяць у вихідні дні (субота або неділя) в період часу з 11-00 до 13-00 в присутності батьків дитини, за місцем її проживання (перебування) або в іншому місці за погодженням сторонами, враховуючи інтереси та бажання дитини, а також безпеку для дитини через оголошений в Україні воєнний стан, з можливістю зміни графіку за домовленістю сторін.
Судом оглянути відео файли з записами днів, коли ОСОБА_7 було визначено спілкування з онукою, які робила позивачка.
З відеозаписів вбачається стійке небажання дитини підходити до бабусі, щоразу, коли її виводили на зустріч настрій дитини змінювався, вона відверталась, навіть не підходила до бабусі, капризувала та не бажала гуляти та спілкуватись з ОСОБА_8 .
При вирішенні позову, суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні малолітньої онуки, що не суперечить інтересам дитини та з урахуванням її бажання.
При цьому, суд наголошує, що законодавством передбачено право бабусі на участь у вихованні онуки.
При визначенні способу участі бабуся у вихованні онуки, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік та стан здоров'я дитини, щотижневий розпорядок дня дитини, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.
Надаючи оцінку запропонованому позивачкою графіку, вже встановленим способам участі бабусі у вихованні та спілкуванні із дитиною, а також проаналізувавши надані сторонами пояснення, суд виходить з того, що з урахуванням віку онуки, стану її здоров'я та інтересів, не бажання малолітньої дитини спілкуватися з бабусею без присутності батьків, вірним буде визначити порядок участі бабусі у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою, дотримуючись режиму харчування, розвитку, відпочинку та стану її здоров'я у наступному порядку: один раз на місяць у вихідні дні (субота або неділя) в період часу з 11:00 год. до 13:00 год. у присутності одного з батьків дитини, за місцем її проживання (перебування) або в іншому місці за погодженням сторонами, враховуючи інтереси та бажання дитини, а також безпеку для дитини через оголошений в Україні воєнний стан, з можливістю зміни графіку за домовленістю сторін.
Суд вважає, що на даний час саме такий спосіб участі бабусі у вихованні дитини та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як бабусі, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі бабусі у процесі спілкування з дитиною.
Разом з тим, суд зауважує, що у разі зміни безпекової ситуації в Україні, беручи до уваги розвиток та потреби дитини, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, який буде відповідати інтересам дитини.
Також у майбутньому при зміні ставлення дитини до бабусі, зміні сімейних відносин між сторонами, вони не позбавлені права змінити зазначений графік самостійно.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає вирішенню в порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 про зміну графіку зустрічей з дитиною - задовольнити.
Змінити встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.07.2022 графік спілкування бабусі ОСОБА_3 з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити бабусі ОСОБА_3 графік спілкування з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один раз на місяць у вихідні дні (субота або неділя) в період часу з 11:00 год. до 13:00 год. у присутності одного з батьків дитини, за місцем її проживання (перебування) або в іншому місці за погодженням сторонами, враховуючи інтереси та бажання дитини, а також безпеку для дитини через оголошений в Україні воєнний стан, з можливістю зміни графіку за домовленістю сторін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Треті особи:
Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, 1;
ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складено «28» травня 2024.
Суддя Н.О. Рум'янцева