Справа № 488/2250/24
Провадження № 1-кс/488/283/24 р.
30.05.2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст.206 КПК України про звільнення незаконно утримуваної особи,
До Корабельного районного суду міста Миколаєва 30.05.2024 року надійшло клопотання про негайне звільнення ОСОБА_3 , якого 29.05.2024 року біля 07 години ранку було затримано в районі проспекту Богоявленського та вулиці 295-ї Стрілкової Дивізії в м. Миколаєві та поміщено до Обласного збірного пункту призовників Миколаєва АДРЕСА_1 , чим здійснено неправомірне затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та подальше його утримання в умовах ізоляції від суспільства.
Судове засідання призначене відповідно до вимог ст. 206 КПК, в день надходження скарги, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 направити для участі скарги свого представника та забезпечити участь в судовому засіданні ОСОБА_3 .
О призначений час до суду прибув ОСОБА_3 разом зі своїм захисником ОСОБА_4 , вказавши, що ОСОБА_3 приблизно о 15 годині був звільнений, проте наполягали на розгляді поданої скарги.
ІНФОРМАЦІЯ_2 свого представника до суду не направив, проте скерував документ, зі змісту частини якої, що є доступним для ознайомлення, слідує про їх незгоду із поданою скаргою та зазначено, що ОСОБА_3 проходив військово-лікарську комісію в Миколаївському обласному об'єднаному центрі мобілізації, проте, у зв'язку зі скаргами на стан здоров'я, з метою допроходження військово-лікарської комісії вибув з Миколаївського обласного об'єднаного центру мобілізації до медичного закладу, а тому про місце його перебування останні інформації не ма.ють
В ході судового засідання, ОСОБА_3 повідомив, що 29.05.2024 року їхав на службовому автомобілі до місця роботи - АБ ІНБЕВ України, коли о 07-20 годині, автобус було зупинено по проспекту Богоявленському та перехресті з вул. 295 Стрілецької дивізії особами у військовій формі та поліцейськими, які повідомили про себе, але посвідчень не пред'являли. Його та його співробітників насильно вивели з їх службового транспорту та, заломавши руки, пересадили до іншого спеціального транспорту, стали кудись везти, не пояснюючи причин. Він лише встиг зателефонувати керівництву та повідомити про це, після чого йому зателефонувала його дружина, та якій він повідомив, що був затриманий, скоріш за все, працівниками ТЦК, тут же на його запитання щодо місця слідування, йому повідомили, що прямують до збірного пункту, розташованого по АДРЕСА_2 , що він встиг повідомити дружині. На місці, мобільний телефон зобов'язали здати, під приводом неможливості викриття місця розташування даного збірного пункту за допомогою геолокаційних даних та повідомлено його про обов'язок пройти військово-лікарську комісію, яка знаходилась безпосередньо на місці. На його зауваження про те, що він знаходився на лікарняному, наразі ще проходе амбулаторне лікування, що 30.05.2024 року йому призначена консультація лікаря за вузькою спеціалізацією, уваги звернуто не було. З дружиною він міг спілкуватись лише 30.05.2024 р. через решітку. 30.05.2024 року, приблизно о 15 годині, йому було вручено корінець-повістку про необхідність прибути для допроходження військово-лікарської комісії, лише після чого повернуто телефон та відпущено.
Захисник ОСОБА_4 зазначила, що 30.05.2024 року до неї звернулась дружина скаржника, повідомивши про вищевказані обставини. Прибувши на АДРЕСА_1 , де навіть відсутні позначення стосовно даного об'єкту, вона прохала надати їй зв'язок із клієнтом ОСОБА_3 , в чому їй було відмовлено. На прохання поспілкуватись із керівництвом, відмовлено, скеровано на АДРЕСА_3 , без будь-яких пояснень куди саме, зокрема до якої установи мають звертатись. Її клієнт був звільнений лише сьогодні, 30.05.2024 року р 15 годині, після того як до суду було подано дану скаргу в порядку ст. 206 КПК України.
Допитана за клопотанням скаржника та його захисника, свідок ОСОБА_5 - дружина ОСОБА_3 , пояснила, що 29.05.2024 року її чоловік направлявся після лікарняного на службовому автомобілі до роботи, коли їй зателефонував керівник АБ ІНБЕВ Україна, та повідомив, що її чоловіка разом з іншими працівниками примусово везуть до ТЦК. Зателефонувавши чоловіку приблизно о 07-20 год., останній повідомив, що його дійсно силою пересадили в інший транспортний засіб, та без будь-яких пояснень кудись везуть. Поцікавившись відразу, не прибираючи телефону, щодо місця слідування, хтось повідомив її чоловікові, що їх везуть на АДРЕСА_2 . Прибувши на місце, вона намагалась поспілкуватись із працівниками даного збірного пункту, просила викликати керівництво, в чому їй відмовили, повідомляла, що її чоловік хворіє, проходить амбулаторне лікування, має захворювання, що потребує висновку вузького спеціаліста, якого немає у складі ВЛК, на що уваги звернуто не було, через що вона була змушена телефонувати на гарячу лінію ІНФОРМАЦІЯ_3 , але і це результатів не дало, після чого звернулась до представника уповноваженого Президента з прав людини, лише якого допустили на територію даного збірного пункту та лише через якого вона змогла надати відомості про наявне серйозне захворювання у її чоловіка, яке вимагало надання висновку вузького спеціаліста, якого немає у складі ВЛК. Чоловіка було звільнено вже після її звернення до захисника та подачі даної скарги до суду, зокрема приблизно о 15 годині.
Слідчий суддя, вивчивши заяву, матеріали клопотання, вислухавши пояснення скаржника, його захисника та свідка прийшов до такого.
30.05.2024 року до суду подана скарга в порядку ст.206 КПК України, у якій висунуто вимогу постановити ухвалу про негайне звільнення ОСОБА_3 , який згідно скарги, протиправно утримується в обласному збірному пункті ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 .
На час, призначений для розгляду даної скарги, ОСОБА_3 прибув до суду самостійно, з огляду на що предмет скарги є вичерпаним, підстави які б вказували, що на час розгляду даної скарги продовжують існувати обставини, які доводять наявність підстав для втручання слідчого судді в порядку, визначеному ст. 206 КПК України, відсутні.
З урахуванням відсутності предмету скарги на час її розгляду слідчим суддею, остання, по суті висунутої скарги не вирішується, з огляду на що, із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність залишення даної скарги без розгляду.
Керуючись ст.ст. 7, 9 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про звільнення незаконно утримуваного ОСОБА_3 , залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1