Справа № 131/762/24
Номер провадження 2-а/131/6/2024
30.05.2024
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Коваля А.М.
за участю секретаря судових засідань Чех Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №464 від 02 квітня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому вказав, що постановою начальника Вінницького РТЦКСП полковника Бойка О.І. №464 від 02 квітня 2024 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Вказану постанову він вважає незаконною та протиправною, такою, що підлягає скасуванню з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення (належного суб'єкта та вини) та за процесуальних порушень при винесенні постанови.
14 березня 2024 року позивачем було пройдено військово-лікарську комісію. За висновком ВЛК від 20 березня 2024 року, який йому не надали співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому була вручена повістка на відправку, за якою він мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 26 березня 2024 року на 07:00 год.
Представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 не було взято до уваги його вік, статус призовника, відсутність військового досвіду та відсутність проходження військової кафедри чи базової військової підготовки.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , щоб повторно довести до відома співробітників даного ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію про відсутність обов'язку проходження ним військової служби, як призовника під час загальної мобілізації.
22 березня 2024 року позивачем було подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована ОСОБА_2 ) про скасування повістки на відправку, за якою він мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 26 березня 2024 року на 07:00 год, врахувавши його поточний статус призовника, вік та обставини щодо відсутності призову на строкову військову службу та врахувавши те, що він не має обов'язку та наміру проходити військову службу на час дії воєнного стану.
У зв'язку із вирішенням спірного питання, до винесення відповідного рішення, ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що повідомив письмовою заявою. На дату повістки 26 березня 2024 року жодного рішення по заяві ОСОБА_1 не отримав, оскільки рішення було направлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 лише 25 березня 2024 року.
Не зважаючи на належне повідомлення про поважність причин неприбуття, 28 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 -1 КУпАП, вину у вчиненні якого він не визнав, про що зазначив у відповідному протоколі.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП було призначено на 02 квітня 2024 року.
01 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Діденко Н.П. подала до Вінницького РТЦК письмову заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із її зайнятістю у іншому судовому процесі.
У телефонному режимі їх було повідомлено про відкладення розгляду справи, дату та час розгляду мали уточнити у подальшому.
Однак, не зважаючи на заяву про відкладення розгляду справи, розгляд справи відбувся саме 02 квітня 2024 року та було винесено постанову про що ні ОСОБА_1 , ні його адвокат повідомлені не були. Про наявність оскаржуваної постанови вони дізналися лише після відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, відповідачем було порушено право позивача надавати пояснення по суті справи, подавати докази, заявляти клопотання, а отже, порушено його право на захист.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Діденко Н.П у судове засідання не з'явилися, натомість позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовільнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заяв та клопотань від нього не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, судом встановлено, що 02 квітня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову №464 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 (а.с.10).
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1, ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, а сам: 25 березня 2024 року у строк, вказаний у повістці, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_6 про причини неприбуття за повісткою, що є порушенням мобілізаційного законодавства. Разом з тим у постанові зазначено, що ОСОБА_1 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 28.03.2024. Згідно наданих пояснень ОСОБА_1 свою вину у вчиненому порушенні не визнає та пояснив, що до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув у зв'язку з тим, займався оскарженням повістки на відправку на 26.03.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до відмітки діловода ІНФОРМАЦІЯ_4 заява ОСОБА_1 прийнята 22.03.2024. Відповідь на заяву ОСОБА_1 було направлено 25.03.2024 року за №3052.
Таким чином, як встановлено у судовому засіданні, розгляд протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП було призначено на 02 квітня 2024 року.
Завчасно до початку розгляду справи про адміністративне правопорушення 01 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Діденко Н.П. подала до Вінницького РТЦК письмову заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із її зайнятістю у іншому судовому процесі.
Однак, дане клопотання адвоката до уваги взяте не було, розгляд справи відбувся 02 квітня 2024 року та була винесена оскаржувана постанова у відсутність ОСОБА_1 та його захисника адвоката.
Про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП саме 02 квітня 2024 року ні ОСОБА_1 , ні його адвокат Діденко Н.П. проінформовані не були.
Про існування вказаної постанови позивач дізнався після відкриття виконавчого провадження від 09 травня 2024 року щодо примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 №464 від 02.04.2024.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем з порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, так постанову було винесено у відсутність ОСОБА_1 та його захисника, чим порушено право позивача на захист: дати пояснення по справі, подати докази, заявити клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене в контексті наведених правових норм, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та скасування спірної постанови з направленням справи на новий розгляд уповноваженим органом. Новий розгляд справи на дасть можливість позивачу заявити клопотання, надати пояснення, належним чином скористатись правовою допомогою при розгляді відносно нього справи про адміністративне правопорушення.
З іншого боку відповідач матиме можливість усунути недоліки винесеної постанови та в подальшому перейти до дослідження зібраних у справі доказів та прийняття відповідного рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на вказане, суд не дає оцінку зібраним у справі доказам, оскільки вказане буде предметом нового розгляду компетентним органом.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 605,60 грн судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 8-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 286, 295-297 КАС України, ст.ст. 7, 33, 210-1, 251, 254, 258, 268, 276, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст.62 Конституції України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №464 від 02 квітня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП - задовільнити частково.
Постанову №464 від 02 квітня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн - скасувати та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: