2/130/438/2024
130/297/24
"20" травня 2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Порощука П.П.,
за участі секретаря Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Одемо» про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом конфіскації,
Позивач звернувся до суду з позовною завою про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом конфіскації. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 01.06.2005 №216 «Про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Демидівської сільської ради» передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9668 га. На підставі цього розпорядження на ім'я ОСОБА_1 05.08.2005 року видано державний акт серії ЯА №808354 на право власності на земельну ділянку площею 2,9668 га з кадастровим номером 0521080600:07:001:0019, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Демидівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. 22.11.2013 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 220035205210). В подальшому вказану земельну ділянку ОСОБА_1 за договором оренди землі, серія та номер: б/н від 23.07.2018 передала у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Одемо» (код ЄДПРОУ 37261790) строком на 15 років з правом пролонгації з правом передачі в піднайм (суборенду). Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.07.2018, номер запису про інше речове право: 27244118. Також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 раніше мала прізвище « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 ». Відповідно до інформації наданої Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області, громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Демидівка Жмеринського району Вінницької області, 04.03.1977 року у зв'язку з досягненням відповідного віку була документована Жмеринським РВВС паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. В подальшому у зв'язку зі зміною прізвища на « ОСОБА_3 » 21.03.1984 року вона була документована Жмеринським РВВС новим паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. Також у службових відмітках Ф-1 є запис про повідомлення зм.Інта Комі АРСР від 13.03.1986 року про зміну її прізвища на « ОСОБА_5 ». Відомостей щодо документування громадянки « ОСОБА_5 » ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспортом громадянина України не встановлено. Разом з тим, окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст.ст.13,14,41 Конституції України, ст.ст.80,81,145 Земельного кодексу України при використання ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки.
Ухвалою суду від 02.02.2024 року по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.
21.03.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_7 та представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Рябцун С. не з'явилися, попередньо надали заяву про проведення судового засідання в їх відсутність, позовні вимоги підтримали.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Враховуючи той факт, що вона є громадянкою рф, на території України не зареєстрована та не проживає, станом на день розгляду справи спрямувати поштову кореспонденцію за місцем проживання не представляється можливим через припинення дипломатичних відносин та відсутність поштового сполучення, тому її виклик здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч.10 ст.187 ЦПК України.
З опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Одемо» адвокат Якименко К. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Попередньо надав на електронну пошту суду письмові пояснення.
З урахуванням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.1 ст.174 ЦПК України - при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідач не скористалася своїм правом на подачу відзиву та пред'явлення зустрічного позову.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ст. ст.280-282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є громадянкою російської федерації, їй на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 01.06.2005 №216 «Про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Демидівської сільської ради» передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9668 га (а.с.10-28). На підставі цього розпорядження на ім'я ОСОБА_1 ,05.08.2005 року видано державний акт серії ЯА №808354 на право власності на земельну ділянку площею 2,9668 га з кадастровим номером 0521080600:07:001:0019, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Демидівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.29-31). 22.11.2013 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 220035205210) (а.с.8-9). В подальшому вказану земельну ділянку ОСОБА_1 за договором оренди землі, серія та номер: б/н від 23.07.2018 передала у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Одемо» (код ЄДПРОУ 37261790) строком на 15 років з правом пролонгації з правом передачі в піднайм (суборенду). Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.07.2018, номер запису про інше речове право: 27244118 (а.с.8зв.-а.с.9). Відповідач ОСОБА_1 раніше мала прізвище « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 ». Відповідно до інформації наданої Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області, громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Демидівка Жмеринського району Вінницької області, 04.03.1977 року у зв'язку з досягненням відповідного віку була документована Жмеринським РВВС паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. В подальшому у зв'язку зі зміною прізвища на « ОСОБА_3 » 21.03.1984 року вона була документована Жмеринським РВВС новим паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. Також у службових відмітках Ф - 1 є запис про повідомлення з м.Інта Комі АРСР від 13.03.1986 року про зміну її прізвища на « ОСОБА_5 ». Відомостей щодо документування громадянки « ОСОБА_5 » ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспортом громадянина України не встановлено (а.с.34). Таким чином на момент державної реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку та до теперішнього часу відповідач - ОСОБА_1 була і є громадянкою російської федерації де і проживає. Вінницька окружна прокуратура зверталася до начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із проханням надати інформацію про те, чи відомо їм про факти володіння земельними ділянками сільськогосподарського призначення іноземними особами та чи вживалися ними заходи, спрямовані на примусове припинення прав, в тому числі, на земельну ділянку з кадастровим номером 0521080600:07:001:0019, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.35). На вказаний запит Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надало відповідь про те, що у зв'язку із відсутністю у повному обсязі фінансування витрат ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області по сплаті судового збору, ГУ Держгеокадастру не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів до суду про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників, яким такі земельні ділянки не можуть належати та викладено прохання щодо здійснення представництва інтересів держави в суді шляхом подання позовів про конфіскацію земельних ділянок, власниками яких є іноземці (а.с.36).
Отже, оскільки ОСОБА_1 будучи громадянкою російської федерації та після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не здійснила відчуження спірної земельних ділянок протягом року, прокурор звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо встановлених обставин справи та спірних правовідносин, суд керується наступним.
Ст.ст.13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Згідно зі ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1-2 ст.319 ЦК України).
Відповідно до положень ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об'єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.1,2 ст.38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.
Згідно ч.1 ст.39 Закону України "Про міжнародне приватне право" виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Частина 2 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно ч.ч.1,2,4 ст.374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.
Зокрема, суб'єктами права приватної власності на землю згідно зі ст.80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч.2 ст.81 та інших норм ЗК України суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Так, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2 ст.81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Згідно із ч.3 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до ч.5 ст.22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст.130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
Натомість, за змістом ч.4 ст.81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.2, 4 ст.145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов'язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Згідно ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Пунктом 10 ч.1 ст.346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 01.06.2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Отже, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Оскільки ОСОБА_1 протягом року з моменту переходу права власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила їх, тому позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дані земельні ділянки шляхом конфіскації підлягають до задоволення.
Суд вважає, що у даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки така мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов'язку, однак у встановлений законом строк земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.
Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.
Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням ч.4 ст.81, ч.ч.2,4 ст.145 ЗК України.
Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, з урахуванням норм ст.131-1 Конституції України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ч.3 ст.56 ЦПК України, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18.
Задоволення даного позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.
Таким чином, враховуючи установлені судом фактичні обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням положень ст.141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, із ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури слід стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №69 від 26.01.2024 рок.
Керуючись ст.ст.22,80,81,125,140,145 ЗК України, ст.ст.181,319,321 ЦК України, ст.ст.4,10,12-13,76,80,89,141,258,259,263,265,268,273,280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , документована паспортом громадянина російської федерації,серія та номер НОМЕР_2 , виданий 22.12.2015 року видавник 112-004, країнв громадянства: російська федерація, місце проживання АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521080600:07:001:0019, площею 2,9668 га, яка розташована на території колишньої Демидівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (документована паспортом громадянина російської федерації, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 22.12.2015 року видавник 112-004, країна громадянства: російська федерація, місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (банк отримувача: ДКСУ м.Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 02909909) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.