іменем України
Справа № 126/380/24
Провадження № 2/126/410/2024
"30" травня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_4 звернулася в суд з даним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно. Позивачка ОСОБА_4 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є дітьми померлої ОСОБА_5 та спадкоємцями першої черги за законом на майно померлої матері. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не має. Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивачка звернулася до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу, однак їй було повідомлено, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску вказаного строку стало те, що позивачка помилково вважала, що оскільки останні роки перед смертю її матір проживала біля неї, вона здійснювала догляд за матір'ю, опікувалася нею, повністю її утримувала, а після смерті матері здійснювала догляд за її майном, то є такою, що спадщину прийняла.
Позивачка ОСОБА_4 надала до суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу в її відсутність .
Відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надали до суду письмові заяви про визнання позову та розгляд справи у їх відсутність.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Війтівка померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 позивачка ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_5 .
Позивачка маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, звернулася до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу з відповідною заявою, проте їй було роз'яснено, що нею пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (роз'яснення щодо строків прийняття спадщини від 06.02.2024, № 20/01-16).
Зі змісту позову вбачається, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини стало те, що позивачка вважав себе такою, що спадщину прийняла, оскільки протягом останніх років перед смертю матір проживала з нею, вона доглядала її та утримувала.
Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
В п. 24 Постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України висловив наступну правову позицію, що у випадку, коли особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини вказані судом поважними.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" спадкоємці, які не прийняли спадщину в установлений законом строк, можуть звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ст. 1272 ЦК України, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності цього Кодексу, а саме з 1 січня 2004 року.
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
На сьогоднішній день у позивачки відсутній інший спосіб реалізувати своє право на спадщину крім судового. Причину пропуску строку для прийняття спадщини суд вважає поважною, оскільки усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на недопустимість порушення права на вільне володіння майном закріпленим у Протоколі № 1.
Задоволення позову не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству України.
Керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 82, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий двомісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначений строк обраховувати з дати набрання даним рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. І. Губко