Справа № 619/3051/17 Головуючий суддя І інстанції Жорняк О. М.
Провадження № 22-ц/818/1517/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
29 травня 2024 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.,
суддів колегії: Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції - Бєльського Андрія Юрійовича на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 06 лютого 2024 року по цивільній справі № 619/3051/17 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця (провадження 4-с-619/8/24) ,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадніченко Т.О. у виконавчому провадженні №57416300, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 641 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду 13 січня 2024 року о 10:00 годині, 14 січня 2024 року о 10:00 годині, 17 січня 2024 року о 17 :00 годині, 18 січня 2024 року о 17:00 годині.
В обґрунтування скарги посилався на те, що згідно з матеріалами виконавчого провадження № 57416300 установлено: 24.12.2021 Державний виконавець Стадніченко Т.О. Дергачівського відділу ДВС відновила виконавче провадження згідно з ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 25.11.2021 № 619/3051/17, якою визнана неправомірною бездіяльність щодо не відновлення виконавчого провадження № 57416300 та зобов'язано державного виконавця відновити зазначене виконавче провадження. Дергачівській відділ ДВС 15.11.2022 отримав оригінал виконавчого листа № 619/3051/17 від 14.08.2018 разом з заявою ОСОБА_1 від 10.11.2022 про проведення виконавчих дій відповідно до ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» у відновленому виконавчому провадженні №57416300, яка була зареєстрована 17.11.2022. Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 449 розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України стягувач дізнався про допущену бездіяльність державного виконавця протягом 13 січня 2024 року о 10:00 годині , 14 січня 2024 року о 10:00 годині, 17 січня 2024 року о 17 :00 годині, ,18 січня 2024 року о 17:00 годині тобто загалом шість разів відповідно до судового рішення по справі №619/3051/17, яка полягає у невиконанні всіх виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 06 лютого 2024 року скаргу задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадніченко Тетяни Олександрівни у виконавчому провадженні №57416300, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 641 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду: 13 січня 2024 року о 10:00 годині , 14 січня 2024 року о 10:00 годині, 17 січня 2024 року о 17 :00 годині, 18 січня 2024 року о 17:00 годині.
В апеляційній скарзі Дергачівський відділ ДВС у Харківському районі Харківської області СМУМЮ просить скасувати ухвалу та у задоволенні заяви відмовити.
На обґрунтування скарги вказано, що суд не з'ясував, що державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, вживав відповідні заходи по розшуку боржника з дитиною, та організації виконання рішення суду у більш безпечному місці - у місті Полтава.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з'явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до ст.ст. 367,368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.
Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив із того, що матеріали скарги не містять актів державного виконавця щодо невиконання без поважних причин боржником рішення суду за 13 січня 2024 року , 14 січня 2024 року, 17 січня 2024 року ,18 січня 2024 року, а тому.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом установлено, що на виконанні у Дергачівському відділу державної виконавчої служби Харківського району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження № 57416300 з примусового виконання виконавчого листа № 619/3051/17 від 14.08.2018, виданого Дергачівським районним судом Харківської області про усунення перешкоди ОСОБА_1 та визначення йому днів для участі у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожного вівторка та четверга кожного тижня з 17 год 00 хв до 19 год 00 хв, без присутності матері; кожної суботи та неділі кожного другого та четверного тижня місяця з 10 год 00 хв до 18 год 00 хв, без присутності матері.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 25.11.2021 №619/3051/17 визнана неправомірною бездіяльність щодо не відновлення виконавчого провадження №57416300 та зобов'язано державного виконавця Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області відновити зазначене виконавче провадження.
24.12.2021 державним виконавцем Стадніченко Т.О. відновлено виконавче провадження.
15.11.2022 Дергачівській відділ ДВС отримав оригінал виконавчого листа №619/3051/17 від 14.08.2018 разом з заявою ОСОБА_1 від 10.11.2022 про проведення виконавчих дій відповідно до ст. 641 Закону України «Про виконавче провадження» у відновленому виконавчому провадженні № 57416300.
ОСОБА_1 у поданій скарзі вказує, що 13 січня 2024 року о 10:00 годині , 14 січня 2024 року о 10:00 годині, 17 січня 2024 року о 17 :00 годині, 18 січня 2024 року о 17:00 годині, тобто загалом чотири рази відповідно до судового рішення, державним виконавцем не було вчинено всіх виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду.
Статтею 641 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.
Так, відповідно до статті 641 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Згідно до розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, державний виконавець здійснює виконання рішень немайнового характеру у наступному порядку:
1. Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.
2. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
……
4. За неможливості з'ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.
5. Якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з'явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.
Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.
Якщо сторона виконавчого провадження не з'явилася у визначений у виклику час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.
6. При виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною державний виконавець за потреби залучає органи опіки та піклування.
7. За наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону (до 10 днів).
8. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.
9. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.
При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.
10. У разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.
11. Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про встановлення побачення з дитиною з підстави, передбаченої пунктом 9 статті 39 Закону, до державного виконавця надійшла заява про відновлення виконавчого провадження у зв'язку із перешкоджанням боржником побаченню стягувача з дитиною, державний виконавець виносить постанову про відновлення виконавчого провадження.
Постанова про відновлення виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадженням та до суду, який видав виконавчий документ.
Після пред'явлення виконавчого документа до виконання державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені статтею 64-1 Закону.
Таким чином, на державного виконавця вказаними нормами матеріального права покладається обов'язок контролю за виконанням вищевказаного рішення шляхом укладання відповідних актів щодо причин невиконання боржником рішення суду і у залежності від встановлених обставин ухвалювати у подальшому відповідні визначені вказаним Законом України рішення, які мають забезпечувати організацію ефективного виконання рішення суду у розумний строк.
Колегія суддів вважає неспроможними аргументи скарги про те, що державний виконавець звертався до суду з відповідними поданнями, оскільки самі по собі вони не вирішуються ситуацію з належним виконанням рішення суду. При цьому державним виконавцем всупереч його процесуального обов'язку не були вчасно надані до суду докази про вчинення ним відповідних дій щодо виконання рішення суду, про які зазначено у доводах скарги, та відповідні судові рішення, які були ухвалені по суті цих звернень. При цьому такі судові рішення не виправдовують неефективне виконання рішення суду та бездіяльність державного виконавця.
Оскільки у матеріалах справи дійсно відсутні акти державного виконавця щодо невиконання без поважних причин боржником рішення суду за 13 січня 2024 року, 14 січня 2024 року, 17 січня 2024 року,18 січня 2024 року, а також - щодо вчинення інших, передбачених вказаною Інструкцією та Законом дій щодо організації та контролю за виконанням рішення суду, - суд першої інстанції за відсутності належних у допустимих доказів про спростування цих обставин доказів дійшов правильного висновку про відсутність вживання державним виконавцем усіх необхідних заходів, скерованих на виконання рішення суду матеріали справи, та відповідно до ст. 451 ЦПК України обґрунтовано визнав її неправомірною.
Колегія суддів також зауважує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, ст. 2 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 30, ст.542) виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як верховенства права, яке передбачає право на справедливий суд, складовою частиною якого виконання рішення суду у розумні строки, а також, зокрема: обов'язковості виконання рішень; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, законності.
У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, специфіка діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною полягає насамперед у тому, що виконавець має діяти з вищевказаною легітимною метою активно, пропорційно, та може на власний розсуд визначати час та місце побачення з дитиною лише у тому випадку, якщо такі умови не визначив суд у рішенні, яке виконується виконавцем. У разі якщо час та місце побачень з дитиною визначені рішенням суду, яке виконується, виконання такого судового рішення має здійснюватися в порядку, визначеному рішенням. Протилежне свідчитиме про несвоєчасне і неповне вчинення виконавчих дій виконавцем під час виконання рішення суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/11909/21 (провадження № 61-2624св22).
У межах виконавчого провадження виконавець, так само як і суди під час розгляду скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця, не вправі здійснювати перегляд рішення суду, що виконується, це виходить за межі виконання виконавцем рішення суду та розгляду справи судом на такій її завершальній стадії (саме такий правовий висновок було висловлено у постанові КЦС ВС від 05 квітня 2023 року у справі № 210/529/19 (провадження № 61-10424св22).
У даній справі № 619/3051/17 згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року, з урахуванням змін, які були внесені до нього чинною постановою Харківського апеляційного суду від 18 липня 2018 року (провадження № 22-ц/790/2611/18), судами конкретно не було визначено місце спілкування батька ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28.10.2021 за заявою ОСОБА_1 було виключено з виконавчого листа шостий абзац резолютивної частини судового рішення. Таким чином судом не встановлено місце побачення стягувача з дитиною.
З цих підстав державний виконавець під час відновленого примусового виконання рішення суду на свій розсуд відповідною постановою від 13.07.2023 визначив місце побачення стягувача ОСОБА_1 за відповідною адресою у АДРЕСА_1 та направив сторонам виконавчого провадження на ті електронні адреси, які вони йому повідомили. Боржник ОСОБА_3 17.07.2023 року повідомила державного виконавця, що як вона повідомляла раніше у своїй заяві від 24.02.2022, у зв'язку зі збройною російською агресією проти України та постійними хаотичними ракетними та артилерійськими обстрілами усієї території України, рятуючи сина ОСОБА_2 , 2015 р.н., вона була змушена покинути територію України. Боржник електронною поштою повідомила державну виконавчу службу, що на даний час разом з сином ОСОБА_4 вона перебуває у Німеччині (м. Бремен) у статусі біженців, про що надала відповідні документи (посвідчення на право проживання №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), тому з'явитися на виклик державного виконавця та бути присутньою при проведенні виконавчих дій, які були призначені на 20.07.2023 за адресою АДРЕСА_1 , вона не в змозі. Аналогічну заяву Боржник ОСОБА_3 надсилала до державної виконавчої служби щодо неможливості бути присутньою У своїй заяві ОСОБА_3 повідомляє, що не може наражати сина на небезпеку, оскільки в Україні продовжено військовий стан, відбуваються воєнні дії, ворог продовжує завдавати ракетних ударів по всі території держави, тому вона готова надати можливість для побачення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 на території Німеччини. До державного виконавця дипломатичними каналами надійшли офіційні документи з Німеччини, згідно яких ОСОБА_3 зверталась до Генерального консульства України в Гамбурзі 29.07.2022 із заявою щодо продовження строку дії паспорту громадянина для виїзду за кордон, та державній виконавчій службі було відмовлено у розкритті персональних даних про місце перебування матері - боржника у виконавчому провадженні та сина сторін, з покликанням на відповідне законодавство Євросоюзу, внаслідок чого слід вважати, що факт їх перебування в евакуації у Німеччині є доведений.
З наведених підстав державним виконавцем двічі виносилась постанова про відкладення проведення виконавчих дій.
Стягувач ОСОБА_1 є тимчасово переміщеною особою, перебуває на території Полтавської області за адресою: АДРЕСА_2 , вважає це місце безпечним та у письмовій заяві на ім'я державного виконавця пропонує проводити виконавчі дії у приміщенні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції за адресою Полтавська область, м. Полтава, провулок Стешенка, 6.
З цих підстав державний виконавець звертався до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою про зміну способу і порядку виконання судовго рішення, а саме: визначити місце побачення стягувача з дитиною за місцем перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, Дергачівським районним судом Харківської області у задоволенні цієї заяви було відмовлено.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області було відмовлено у задоволено заяви державного виконавця від 02.01.2024 про розшук боржника ОСОБА_3 з тих мотивів, що боржник ОСОБА_3 виконала свій обов'язок, визначений ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та письмово повідомила виконавцю про зміну місця свого перебування. Судом також було встановлено, що державний виконавець вжив всіх можливих заходів та з'ясував місце перебування боржника - за кордоном, а саме у Німеччині, що свідчить про відсутність підстав для оголошення ОСОБА_3 у розшук.
У зв'язку з надходженням до відділу заяви ОСОБА_1 про зміну місця проведення виконавчих дій та призначення проведення виконавчих дій в приміщенні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції за вищевказаною адресою у м. Полтава, відповідно до ч. 5 розділу вищевказаної Інструкції з метою врахування позиції другої сторони виконавчого провадження та інтереси дитини, 12.01.2024 на електронну пошту ОСОБА_3 було направлено виклик державного виконавця, з метою визначення місця побачення ОСОБА_1 з дитиною, та у зв'язку з цим з урахуванням часу для вирішення цього питання, проведення виконавчих дій 13 січня, 14 січня, 17 січня та 18 січня 2024 року не здійснювалось.
На запит державного виконавця 23.01.2024 надійшла відповідь Генерального Консульства України у Гамбурзі від 18.01.2024 про те, що німецькими органами підтверджено перебування станом на 17.01.2024 Боржника ОСОБА_3 та їх сина ОСОБА_2 у м. Бремен.
23.01.2024 до відділу надійшла заява ОСОБА_3 , в якій вона просить звернутися до відповідного суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду у цій справі № 619/3051/17 на час воєнного часу, а 25.01.2024 державний виконавець направив заву про відстрочку виконання рішення суду до Дергачівського районного суду без розгляду.
25.01.2024 державним виконавцем була винесена постанова про визначення місця побачення стягувача з дитиною у АДРЕСА_3 (у відділі виконавчої служби) та направлена сторонам виконавчого провадження.
Неодноразово державним виконавцем направлялись доручення Шевченківському відділу виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, здійснити перевірку виконання боржником рішення суду у приміщенні Шевченківського відділу держаної виконавчої служби у місті Полтава за вищевказаною адресою, однак ці доручення не виконуються.
Наразі умови для виконання вищевказаного рішення суду першої інстанції змінилися, що пов'язано з негативними наслідками від неоголошеної війни та російської військової агресії відносно України, а саме: постійною небезпекою життю і здоров'ю мешканців м. Харків внаслідок регулярних та невибіркових обстрілів російським військовим агресором міста та пов'язаним з цим вимушеною зміною місяця проживання дитини, яка виїхала за кордон разом з матір'ю у евакуацію у більш безпечне для неї середовище (до Німеччини). Внаслідок цього у державного виконавця наразі виникли фактичні підстави у передбаченому вказаними нормами матеріального права порядку, після консультації з батьками та відповідно до вищевказаних судових рішень визначити інше, більш безпечне місце для спілкування батька з малолітньою дитиною, із урахуванням пріоритету забезпечення найкращих інтересів дитини, ст. 18 Конвенції про права дитини, яку було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року та ратифіковано Україною 27.02.1991 року.
З огляду на введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя. Такий висновок викладений у постанові ВС від 05.04.2023 у справі № 210/529/19 (провадження № 61-10424св22).
За таких обставин колегія суддів вважає, що всупереч згаданих норм матеріального права державний виконавець не у повній мірі врахував процесуальну ситуацію у даному виконавчому провадженні та не розглянув, зокрема, таку можливість безпечного спілкування батька з дитиною під час воєнного стану в Україні як он-лайн, за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв'язку (див. також з цього приводу правові висновки, які були висловлені у постанові КЦС ВС від 05 квітня 2023 року у справі № 210/529/19 (провадження № 61-10424св22).
Отже доказів про вживання державним виконавцем у повній мірі ефективних заходів, скерованих на виконання рішення суду матеріали справи не містять.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суд не спростували, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін
Керуючись ст.ст.367,375,381,382, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції - Бєльського Андрія Юрійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 06 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 31 травня 2024 року.
Головуючий суддя В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В.Бурлака.
Ю.М.Мальований.