Провадження № 11-кп/803/1691/24 Справа № 201/205/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 травня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12023046650000587 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Слов'янськ, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК та призначено йому покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75, 76 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді: періодичного з'явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлення уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цим вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних речовин без мети збуту, вчиненого за наступних обставин.
02 грудня 2023 року в невстановлений час та місці, ОСОБА_7 , знайшов три поліетиленові пакети, в яких знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані, яка за зовнішніми ознаками схожа на наркотичний засіб обіг якого заборонено - канабіс. Після чого, ОСОБА_7 , розуміючи, що знайдена ним речовина є наркотичним засобом - канабіс, обіг якого заборонено, діючи умисно, поклав вищевказані поліетиленові пакети, у речовий ящик між передніми сидіннями в салоні автомобіля марки «КІА К5», д.н.з. НОМЕР_1 . та в подальшому пересувався містом. В цей же день, ОСОБА_7 був зупинений співробітниками поліції по АДРЕСА_2 та під час огляду місця події за вказаною адресою, 03 грудня 2023 року в період часу з 00 години 25 хвилин до 00 години 45 хвилин у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено речовини масами 5,4216 г., 5,6213 г., 5,5039 г., які містять наркотичні засоби обіг якої заборонено - канабіс, маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить відповідно, 4,8795 г., 5,0646 г., 4,9536 г., яку ОСОБА_7 , умисно незаконно придбав, зберігав та перевозив при собі, з метою особистого вживання, без мети збуту.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити та призначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченого, який раніше не судимий, вину у скоєному повністю визнав, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, має хронічні захворювання та утримує матір похилого віку. Захисник зауважує, що ОСОБА_7 відверто визнав провину, критично оцінює свою поведінку, у зв'язку з чим виправлення останнього можливе шляхом застосування до нього покарання у вигляді штрафу.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений підтримав доводи апеляційної скарги захисника та наполягав на її задоволенні з викладених в них підстав. Просив врахувати, що ніяких наркотичних засобів не зберігав, вказав в суді першої інстанції лише те, що знайшов пакет та думав, що в ньому грошові кошти, через що поклав пакет до своєї машини, зауважив, що не знав, що в пакетах “маріхуана”. Вказав, що наркотичні засоби не виживає, побачив, що саме в пакеті лише тоді коли його розкрили співробітники поліції.
Захисник в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі просив її задовольнити та змінити вирок суду в частині призначеного покарання.
Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги та просила вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, оскільки обвинувачений під час допиту в суді першої та в апеляційній інстанції фактично вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку не визнав, у зв'язку з чим судовий розгляд проведений в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, є грубим порушенням вимог кримінально процесуального закону.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду даного кримінального провадження не дотримано в повному обсязі, з огляду на наступне.
За результатами апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції апеляційним судом встановлені істотні порушення вимог КПК, які у відповідності до положень ст. 412 КПК тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Так, положення ст. 2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, одним із яких є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовий розгляд кримінального провадження відбувається у порядку, передбаченому статтями 318-380 КПК України, зокрема Параграфом 3 Глави 30 КПК України визначена процедура судового розгляду, яка передбачає початок судового розгляду (оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акту); роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення; визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження; розгляд судом клопотань учасників судового провадження; допит обвинуваченого, потерпілого, свідків; дослідження документів та звуко- і відеозаписів; закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами; судові дебати; останнє слово обвинуваченого; проголошення вироку.
Зазначена процедура судового розгляду є безальтернативною, за виключенням здійснення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, який надає суду можливість не досліджувати докази, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, а також у випадках здійснення судового розгляду в порядку, передбаченому ст. 382 КПК, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, а також у інших випадках, визначених КПК, які передбачають відхилення від загальної процедури судового розгляду (спеціальне судове провадження).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції, судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023046650000587 стосовно ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК, суд здійснив відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.
Згідно із матеріалами кримінального провадження та журналу судового засідання від 20.03.2024 і аудіозапису до нього, видно, що після відкриття судового засідання, встановлення осіб, роз'яснення суті пред'явленого обвинувачення суд перейшов до визначення обсягу доказів. Прокурор враховуючи, що обвинувачений визнає вину у скоєному вважав за можливе здійснити розгляд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК та допитати обвинуваченого, дослідити дані, які характеризують особу обвинуваченого та докази в частині визначення експертних витрат. Обвинувачений вважав за можливе здійснювати розгляду у “скороченому” порядку. Захисник не заперечував проти здійснення розгляду в порядку вимог ч. 3 ст. 349 КПК.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що обов'язковою умовою застосування такого порядку судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Суд зобов'язаний з'ясувати, чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання вини є добровільним, та роз'яснити сторонам, що, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Якщо принаймні одна з наведених обставин заперечується будь-ким із учасників судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч. 3 ст. 349 КПК застосована бути не може.
Зазначене кореспондується із правовим висновком викладеним у постанові ККС ВС від 02.07.2020 у справі №711/10326/18 відповідно до якого спрощена процедура судового розгляду не може застосовуватись у випадку, якщо принаймні одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується учасниками кримінального провадження.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом першої інстанції цих вимог закону не дотримано. Суд першої інстанції формально встановив, що показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, однак останній суду не надав вичерпних добровільних пояснень щодо обставин скоєного злочину. З огляду на те, що обвинувачений надаючи суду пояснення фактично вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, чітких, детальних пояснень щодо місце, дати,часу вчинення також не надав, тим самим суд не з'ясував правильність розуміння учасниками процесу змісту цих обставин та відсутність заперечень, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, ухвалив рішення про спрощений порядок розгляду.
Під час відтворення звукозапису судового засідання від 20.03.2024 №2629079 (а. с.25), а саме допиту обвинуваченого ОСОБА_7 останній щодо пред'явленого обвинувачення, без вказівки на дату, день та час, місце знахідки зазначив: “що довго їздив та вирішив пройтись по ж/м Перемога, коли повертався, побачив пакет, підняв його та поклав до підлокітнику у машину. Після того, як почав рухатись, його зупинили співробітники поліції та знайшли пакет, про те, що в пакеті знаходили наркотики не знав. На запитання суду зазначив, що підняв пакет та хотів подивитись, що там, а потім викинути. Зауважив, що особисто наркотичні засоби не вживає, бо він спортсмен”.
Аналізуючи зміст наданих обвинуваченим показань, суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_7 фактично вину у скоєному не визнав, зазначив, що йому не було відомо, що у пакеті знаходились наркотичні засоби, факт зберігання з метою особистого вживання також спростовував, вказав, що він спортсмен та наркотики не вживає. Аналогічні пояснення щодо фактичних обставин та пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 надав і в суді апеляційної інстанції.
З огляду на надані ОСОБА_7 показання місцевий суд не переконався у правильності розуміння змісту обвинувачення, у добровільності його позиції та формально визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак фактично які обвинуваченим не визнані.
Судом першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального закону не звернуто увагу на те, що обвинувачений фактично не визнав пред'явлене обвинувачення, яке згідно обвинувального акта виразилось у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, та без встановлення обставин, що підлягають доказуванню, без дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, суд формально провів судовий розгляд у спрощеному порядку.
На переконання апеляційного суду, наведене не може свідчити про належне виконання судом першої інстанції положень ч. 3 ст. 349 КПК.
Частинами 1, 2 статті 91 КПК встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні,подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше.
Колегія суддів вважає, що застосування ч. 3 ст. 349 КПК не дало можливості в повному обсязі встановити обставини, передбачені ч. 1, 2 ст. 91 КПК.
За таких обставин, враховуючи те, що в суді першої інстанції учасникам процесу не було належним чином роз'яснено визначений відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК порядок дослідження доказів та наслідки обмеження апеляційного оскарження, крім того з огляду на показання обвинуваченого, судом продовжено розгляд у спрощеному порядку, без з'ясування обставин, що відповідно до ст. 91 КПК підлягають доказуванню, у зв'язку з чим вважати ухвалене судом рішення таким, що відповідає вимогам закону неможливо.
Зазначені обставини, є безумовними підставами для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, оскільки допущене порушення не може бути усунуте у межах апеляційного провадження.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 415 КПК, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому доводи апеляційної скарги мають бути перевірені під час нового розгляду.
Зважаючи на скасування оскаржуваного вироку з вищенаведених підстав, колегія суддів не вважає за доцільне вдаватись до детального обговорення апеляційних доводів захисника в частині призначеного судом покарання, однак вважає за необхідне зазначити, що у разі встановлення винуватості ОСОБА_7 під час нового судового розгляду, призначене судом покарання у виді обмеження волі є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення інших злочинів.
З огляду на викладене, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню, з підстав істотних порушень вимог кримінально процесуального закону.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 408,409,410,415 КПК апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року стосовно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4