Постанова від 31.05.2024 по справі 932/2338/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5170/24 Справа № 932/2338/24 Суддя у 1-й інстанції - Овчиннікова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"

на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарствомпередано на розгляд до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки спір виник з приводу стягнення боргу, відповідно до нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому дана справа не підсудна Бабушкінському районному суду м.Дніпропетровська та підлягає передачі на розгляд до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та передачу справи на розгляд Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позовна заява подана за місцем знаходження відповідача та узгоджується з частиною 2 статті 27 ЦПК України. Вказує, що справа має розглядатись за правилами загальної територіальної підсудності, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за договором, який немає ніякого відношення до права позивача на нерухоме майно.

Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством передано на розгляд до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, оскільки спір виник з приводу стягнення боргу, відповідно до нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому дана справа не підсудна Бабушкінському районному суду м.Дніпропетровська та підлягає передачі на розгляд саме до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За загальним правилом частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до положень частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, правила статті 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.

У відповідності з розділом 1) пункт 1.1.2 глави 1.1: абзац дев'ятий «Правил роздрібного ринку електричної енергії» затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із змінами від 05 жовтня 2022 року № 1272, визначено, що: «генеруюча установка приватного домогосподарства (далі - генеруюча установка) - комплекс взаємопов'язаних споруд і устаткування, призначених для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, які розташовані в межах приватного домогосподарства.

Відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 2958-ДнОЄ від 03 травня 2018 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги”, споживач бере на себе зобов'язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру (необхідне підкреслити) об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства.

Суд першої інстанції на зазначені обставини належної уваги не звернув та безпідставно ототожнив генеруючу установку приватного домогосподарства із наявністю спору щодо нерухомого майна.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги позивача не пов'язані із вирішенням спору щодо правового статусу нерухомого майна чи будь-яких прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.

Враховуючи, що відповідач, як юридична особа, зареєстрований за адресою у АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, висновки суду першої інстанції про направлення справи на розгляд іншого суду, є помилковими.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для передачі справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством на розгляд до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області за правилами виключної підсудності, передбаченими частиною 1 статті 30 ЦПК України.

За таких обставин, ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду, судом постановлено з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Суддя: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна

Попередній документ
119414508
Наступний документ
119414510
Інформація про рішення:
№ рішення: 119414509
№ справи: 932/2338/24
Дата рішення: 31.05.2024
Дата публікації: 03.06.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (31.05.2024)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 20.03.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості