Справа № 354/787/24
Провадження № 1-кп/354/113/24
31 травня 2024 року м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091110000029 від 21 лютого 2024 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Українка Обухівського району Київської області, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира зенітної і ракетно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні лейтенант, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5
ОСОБА_3 вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Обвинувачений ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Збройних Силах України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 14.06.2023 №177 молодшого лейтенанта ОСОБА_3 призначено на посаду офіцера наведення відділення бойового управління радіотехнічної батареї 26 дивізіону військової частини НОМЕР_2 та зараховано до списків особового складу даної військової частини.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 9., 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п.1,3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи(занять) протягом робочого(навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, ОСОБА_3 у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, лейтенант ОСОБА_6 , 16.02.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в основній відпустці у Київській області, в лісовому масиві, більш точне місце досудовим розслідуванням встановити не вдалося, знайшов 14 патронів до нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм, які належать до категорії бойових припасів.
При цьому, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, усвідомлюючи, що вказані предмети є бойовими припасами, маючи намір на їх незаконне придбання, зберігання та носіння, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч передбаченому законом порядку, шляхом привласнення знайдених у лісовому масиві бойових припасів, придбав 14 патронів до нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм, які придатні для стрільби та належать до категорії бойових припасів, котрі 16.02.2024 поклав до своєї сумки, яку переніс до салону автомобіля марки «КІА SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував у його користуванні та незаконно зберігаючи вказані бойові припаси, без передбаченого законом дозволу у вказаному автомобілі до 13 год. 49 хв. 21.02.2024, транспортував їх з Київської області до Івано-Франківської області.
Надалі, 21.02.2024, о 13 год. 49 хв. на КПП №30, що в адміністративних межах с. Яблуниця Надвірнянського району Івано-Франківської області, працівники СРПП відділення поліції №1 (м.Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області зупинили автомобіль марки «КІА SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 за порушення ним Правил дорожнього руху і під час огляду в салоні даного автомобіля виявили вищевказані бойові припаси.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті та надав показання відповідно до яких 16.02.2024, під час відпустки, перебуваючи у лісовому масиві у Київській області, знайшов 14 патронів до нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм, та будучи військовослужбовцем, розуміючи, що виявлені патрони є боєприпасами поклав їх у свою сумку, яку переніс і зберігав у своєму автомобілі марки «КІА SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , маючи намір пізніше відстріляти їх на полігоні. У подальшому про ці боєприпаси забув, а 21.02.2024, близько 13 год. 49 хв. був зупинений працівниками патрульної поліції на КПП в с. Яблуниця Надвірнянського району Івано-Франківської області, які у ході огляду автомобіля виявили вказані патрони у його сумці. Зазначив, що усвідомлював, що зберігання зазначених бойових припасів за відсутності відповідного дозволу заборонено, однак наміру реалізації чи їх незаконного переміщення не мав. У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє, що подібне більше не повториться, просить його суворо не карати, призначити йому покарання у виді штрафу, оскільки на даний час проходить військову службу на посаді командира зенітної і ракетно-артилерійської батареї у складі військової частини НОМЕР_1 , яка виконує бойові завдання.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, його вік, матеріальний та сімейний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора та захисника, які просили суд призначити покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, з вищою освітою, неодружений, являється безпосереднім учасником заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з 26.04.2023 проходить військову службу по мобілізації, на момент розгляду справи на посаді командира зенітної і ракетно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні лейтенант, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та проходження військової служби характеризується позитивно.
До обставин, які пом'якшують покарання на підставі ст.66 КК України, суд відносить визнання вини, щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, мету й мотиви, якими керувався обвинувачений при його вчиненні, його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, є військовослужбовцем бойового підрозділу, повністю визнав свою вину та негативно і критично ставиться до вчиненого, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, таких як щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, тяжких наслідків та завданого збитку, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а зазначені обставини у сукупності дають підставу визнати їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та із урахуванням особи винного є підставою для застосування положень ч.1 ст.69 КК України та призначення обвинуваченому іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.263 КК України, а саме у виді штрафу.
Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й таким, що буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами та буде відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації покарання і не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати які, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався і клопотання про його обрання до набрання вироком законної сили не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000(тридцять чотири тисячі) гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні: 11(одинадцять) патронів, упаковані в спецпакет Експертної служби МВС України №3894444 та передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області-знищити.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової балістичної експертизи №СЕ-19/109-24/2729-БЛ від 26.02.2024 у сумі 3029(три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_1