Справа № 171/821/24
Номер провадження 2/184/825/24
31 травня 2024 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаша В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про розірвання шлюбу»,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить суд розірвати шлюб між позивачкою та відповідачем.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнає та просить розглянути справу за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Дружина та чоловік за змістом ст.55 СК України зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Як встановлено судом, 21 жовтня 2017 року між позивачкою та відповідачем Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №1469 (а.с.9).
Від даного шлюбу сторони спільних дітей не мають.
До лютого 2022 року сторони проживали разом в м. Маріуполь Донецької області. З початком війни відповідач виїхав за місцем своєї реєстрації, де мешкає і на даний час. Вона перебуває на воєнній службі в ЗСУ. Фактично шлюбні відносини між подружжям припинились більше двох років назад, між сторонами втрачені почуття любові та взаєморозуміння. Позивач вважає, що шлюб існує формально, подальше збереження неможливо, тому просить шлюб розірвати.
Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги те, що відповідач визнав позовні вимоги та таке визнання не суперечить закону та не порушує права інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про розірвання шлюбу» - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 21 жовтня 2017 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про що складено відповідний актовий запис №1469, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь держави витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 31.05.2024р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш