Справа № 184/832/24
Номер провадження 2/184/798/24
28 травня 2024 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Томаша В.І.,
за участю секретаря судових засідань - Михайлової Т.В.,
розглянувши у місті Покров Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що в силу похилого віку, ОСОБА_3 потребувала постійного догляду, який здійснювався її онуком - ОСОБА_1 , позивачем по справі. Оскільки на день смерті бабусі позивач постійно з нею проживав, то вважав себе таким, що прийняв спадщину. Вказує, що 20 лютого 2024 року приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. була заведена спадкова справа №42/2024 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Нотаріусом вивчено документи, подані спадкоємцем з метою видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом, та встановлено, що заява про прийняття спадщини не була подана нотаріусу в передбачений законом строк, як це передбачено ст.ст.1269-1270 Цивільного кодексу України, тобто пропущено строк для прийняття спадщини. З цих підстав, 23 лютого 2024 нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Як зазначає позивач, 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, термін дії якого неодноразово продовжувався і триває на час звернення до суду. Позивач вказує, що рух громадського транспорту між містами порушено, з огляду на військову агресію, віялові та екстрені відключення електроенергії, високий ризик для життя внаслідок ракетних обстрілів, він не змогла своєчасно прибути до м. Покров і подати заяву про прийняття спадщини у встановлений строк. Просить суд визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини - протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Позивач до суду не з'явився, представник позивача надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності.
Повноважний представник відповідача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Факт смерті ОСОБА_3 зареєстрований Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 07.02.2023 року за актовим записом № 83, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , копія якого наявна в матеріалах справи.
19 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко Т.В, реєстраційний №237. 20 лютого 2024 року приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. була заведена спадкова справа №42/2024 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . 23 лютого 2024 нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки заява про прийняття спадщини не була подана нотаріусу в передбачений законом строк, як це передбачено ст.ст.1269-1270 Цивільного кодексу України, тобто пропущено строк для прийняття спадщини
Встановивши фактичні обставини справи, суд керується наступним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин.
Обґрунтовуючи поважність терміну пропуску звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини, позивач вказує на те, що його постійне місце проживання - АДРЕСА_2 , між населеними пунктами порушено рух громадського транспорту, з огляду на введення в Україні воєнного стану існує реальна загроза для життя позивача.
Суд приймає таке твердження позивача, оскільки загальновідомими є факти ракетних ударів території України, інформація про які публікувалася засобами масової інформації, зокрема оприлюднювалася на офіційних сторінках у мережі Інтернет голів обласної військової адміністрації. Саме по собі пересування між містами спричиняло реальну загрозу для життя та здоров'я позивача. Очевидною для суду є реальність загрози для життя позивача у разі пересування дорогою громадського користування.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з цього часу виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).
В той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст.1296-1298ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
У зв'язку з цим, для прийняття спадщини за законом необхідно подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як спадкоємець за законом звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Позивач просить встановити йому додатковий строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилаючись на те, що він з поважних причин його пропустив .
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, зважаючи на те, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті баби - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.05.2024р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш