Справа № 203/2705/24
Провадження № 3/0203/1207/2024
іменем України
31.05.2024 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ч.3 ст.126 КУпАП,
встановив:
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов протокол ААД№907037 від 14.05.2024, складений посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відповідно до якого, 14.05.2024 року, 13 год. 00 хв., м. Дніпро, Центральний район, вул. Леоніда Страмцова буд.2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ваз 21083, н.з. НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Чечелівського ВДВДС м.Дніпро, №51132458 від 22.02.2018 року.
У відповідності до вимог ст. ст.245, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно до чинного законодавства представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по сутті.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі серед іншого повинні бути зазначені інші відомості необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, до матеріалів справи співробітниками поліції не долучено відеозапису з місця події.
Одночасно, як вбачається, з протоколу, особа була встановлена згідно з інтегрованою інформаційно-пошуковою системою національної поліції «Армор», отже неможливо встановити, чи дійсно ОСОБА_1 керував авто.
Разом з тим, суд зазначає, що внутрішня система поліції, має призначення для інформаційно-аналітичного та організаційно-технологічного забезпечення службової діяльності структурних підрозділів поліції, та ніяким чином не замінює обов'язку особи, яка складає протокол, встановити у передбачений законом спосіб особу, щодо якої складається протокол.
У статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” вказано на те, що документи, які посвідчують особу, залежно від їх функціонального призначення поділяються на два види: документи, що посвідчують особу й підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу й підтверджують її спеціальний статус.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення.
Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості за відсутності наявних у матеріалах справи доказів, прийняти інше процесуальне рішення окрім повернення справи для належного оформлення до органу, який склав протокол.
Керуючись ст.256, 278,283 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст. 126 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Смольняков