28 травня 2024 р. № 400/4323/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-273 Кодексу адміністративного судочинства, у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доПриватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни, вул. Чорновола В'ячеслава, 10, оф. 91, м. Київ, 01135,
провизнання протиправною та скасування постанови від 01.04.2024 ВП № 67417251; стягнення 3 000,00 грн,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни від 01.04.2024 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження № 67417251 у розмірі 3000,00 грн;
- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни сплачені ним 3000,00 грн додаткових витрат у виконавчому провадженні № 67417251.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 3000,00 грн протиправно. Якщо під час примусового виконання рішення органом ДВС (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження. Мотивувальна частина постанови повинна містити детальний розрахунок здійснених витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження. оскаржувана постанова не містить жодних розрахунків, калькуляцій, здійснених приватним виконавцем витрат виконавчого провадження із зазначенням обсягу та розміру усіх складових.
Ухвалою від 10.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, передбаченими для розгляду окремих категорій термінових справ.
Відповідач подав до суду відзив, заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що підставою для стягнення витрат виконавчого провадження з боржника є факт понесення таких витрат приватним виконавцем для організації та проведення виконавчих дій, відшкодовує понесені витрати боржник. В межах ВП № 67417251 для організації та проведення виконавчих дій приватним виконавцем були понесені витрати відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", які підлягають стягненню з боржника. На підтвердження розміру фактично понесених витрат виконавчого провадження, приватним виконавцем складено калькуляцію витрат з доказами документів вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.
Позивач надіслав відповідь на відзив, підтримує вимоги, викладені у позовній заяві.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 287 КАС України, та з врахуванням введеного на території України воєнного стану згідно Указу Президента України №54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в письмовому провадженні, на підставі матеріалів справи.
Заперечень від сторін щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни перебувало виконавче провадження № 67417251 з примусового виконання виконавчого напису № 23253 від 20.08.2021 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Бригіда В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Форвард" заборгованості в розмірі 10405,63 грн.
06.11.2021 відповідач виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 1040,56 грн., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 500,00 грн.
29.03.2024 на депозитний рахунок відповідача надійшли кошти у сумі 12780,17 грн від боржника на погашення заборгованості у ВП № 67417251.
01.04.2024 на підставі фактичного повного виконання рішення, приватний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Також 01.04.2024 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна винесла постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 3000,00 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова від 01.04.2024 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 3000,00 грн винесена приватним виконавцем з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, у мотивувальній частині цієї постанови не зазначено детального розрахунку здійснених витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження.
Розглянувши позовні вимоги в сукупності з матеріалами справи, оцінивши доводи та заперечення сторін, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 "Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження" приватний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про:
відкриття виконавчого провадження;
стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);
стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);
стягнення витрат виконавчого провадження;
закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:
виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);
пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності закріпленої чинним законодавством норми щодо звільнення боржника від обов'язку відшкодувати приватному виконавцю понесені ним витрати виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів правомірність своїх дій, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача 3000,00 грн додаткових витрат виконавчого провадження, то вказана вимога є похідною від основної вимоги щодо скасування оскаржуваної постанови від 01.04.2024.
Оскільки відсутні підстави для задоволення позову, то підстави для стягнення на корсить позивача вказаних коштів відсутні.
Окрім того, позивачем не надано до суду доказів сплати зазначеної суми на користь відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни (вул. Чорновола В'ячеслава, 10, оф. 91, м. Київ, 01135, РНОКПП НОМЕР_2 ) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десять днів з дня його проголошення.
Дата складення повного судового рішення 28.05.2024.
Суддя Н.О. Бульба