Рішення від 29.05.2024 по справі 380/9107/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 рокусправа № 380/9107/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до відповідача, в якому по суті просить визнати протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі довідки за №с/16849 від 18.10.2023 року та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до згаданої довідки, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, однак відповідач відмовив позивачу в перерахунку, нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до тієї ж довідки у зв'язку з відсутністю підстав для такого перерахунку. На думку позивача спірна відмови є протиправною, оскільки пенсійний орган зобов'язаний був здійснити на підставі оновленої довідки перерахунок його пенсії з урахуванням складових та розмірів грошового забезпечення, вказаних у цій же довідці.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що при зміні грошового забезпечення військовослужбовців чинним законодавством передбачено проведення масового перерахунку всіх пенсій військовослужбовцям (без подання заяви особою про перерахунок пенсії), а не індивідуально по окремих особах. Зазначає, що після проведеного перерахунку на виконання Постанови - №103 та Постанови - №704, Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям. Сама по собі довідка не породжує право позивача на перерахунок, підставою для перерахунку є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. У відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії з 01.04.2019 з урахуванням розмірів грошового забезпечення, що визначені в довідці. Норма ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може бути підставою для перерахунку пенсії позивачу.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 30.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлені наступні обставини:

13.02.2024 року відповідачем відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення за № с/16849 від 18.10.2023 року з підстав, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови КМ України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», від 21 лютого 2018 р. № 103, інших рішень про умови та порядок проведення пенсії не приймалось. Підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі цієї ж довідки у відповідності до Постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», від 30 серпня 2017 р. № 704, відсутні.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної відмови відповідача з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2262-ХІІ), у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього ж Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього ж Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 р. за № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

На думку суду, з урахуванням вищенаведеної позиції, позивач правомірно звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки № с/16849 від 18.10.2023 року про розмір його грошового забезпечення.

Враховуючи наведене у позивача виникли законні підстави для перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», з урахуванням розміру грошового забезпечення зазначеного в згаданій довідці. Відтак, суд дійшов висновку, що відмова відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № с/16849 від 18.10.2023 року не відповідає критерію правомірності, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно також є обґрунтованими і похідні вимоги про зобов'язання до вчинення певних дій щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до вищевказаної довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням вже виплаченої пенсії.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною відмову відповідача щодо нездійснення перерахунку та невиплати пенсії позивачу на підставі вищезазначеної довідки, так як наслідок вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки № с/16849 від 18.10.2023 року та виплату з урахуванням виплачених сум.

У частині позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, суд не вбачає підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Судовим рішенням у даній справі встановлено наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі довідки від 18.10.2023 року №с/16849, однак відповідачем не ухвалено рішення про перерахунок пенсії за вислугу років на виконання цього рішення.

Тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині позовних вимог при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За змістом правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає, виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1211, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.10.2023 року № с/16849.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01 квітня 2019 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.10.2023 року № с/16849 з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп'як Оксана Орестівна

Попередній документ
119400533
Наступний документ
119400535
Інформація про рішення:
№ рішення: 119400534
№ справи: 380/9107/24
Дата рішення: 29.05.2024
Дата публікації: 03.06.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (04.09.2024)
Дата надходження: 26.04.2024
Предмет позову: про визнання протиправними дій