30 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/2147/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром з 30.11.2023;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію починаючи з з 30.11.2023.
В обґрунтування позову зазначає, що що позивачу було нарахована пенсія в сумі 23774,16 грн, однак виплачується лише 20930 грн.
Ухвалою від 02.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що діючим законодавством передбачене обмеження пенсії позивачу максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справ, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; з 30.11.2023 пенсія позивачу була нарахована в розмірі 23774,16 грн, але її виплата обмежено максимальним розміром 20930 грн.
Не погоджуючись з обмеженням пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Статтею 10 Закону №2262-ХІІ встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом викладено у новій редакції частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), було доповнено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ наступним положенням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Отже, у період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2017 року діяло обмеження максимального розміру пенсії в сумі 10740,00 грн. відповідно до Закону № 911-VIII.
З урахуванням встановленого на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про державний бюджет України на 2018 рік» та Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії з 01 січня 2018 року склав 13 730, 00 грн.
У той же час, згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Це означає, що зазначені положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії не можуть застосовуватись до позивача, оскільки пенсію йому було призначено до 01 січня 2016 року.
Крім того, Конституційним Судом України неодноразово визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, по суті суперечить висновкам Конституційного Суду, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт протиправного обмеження права особи на отримання пенсії у належному розмірі.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18, від 06 листопада 2018 у справі № 522/3093/17, від 16 жовтня 2018 у справі № 522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 у справі № 127/4267/17 зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного обмеження.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про законність обмеження пенсії позивачу максимальним розміром є хибним і позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 .) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром починаючи з 30.11.2023 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 30.11.2023 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк