про відмову у відкритті провадження у справі
30 травня 2024 року м. Житомир
справа № 240/9948/24
категорія 109020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Народицької селищної територіальної громади про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- встановити неправомірність та незаконність реєстрації в реєстрі угоди Договір оренди землі №87 від 01.03.2016;
- визнати неправомірною державну реєстрацію Договору оренди землі №87 від 01.03.2016 та скасувати державну реєстрацію даного договору.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 чинного КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Матеріали справи свідчать, що позивач вважає неправомірною державну реєстрацію Договору оренди землі №87 від 01.03.2016 та просить скасувати державну реєстрацію даного договору.
В свою чергу, в обґрунтування позову позивачем в додатках до позовної заяви надано лист Народицької селищної ради Житомирської області №01-26/1325 від 06.11.2019, у якому на запит ОСОБА_1 повідомлено, що договір оренди землі №17 від 01.03.2019 (земельної ділянки за кадастровим номером 1823785100:01:001:0008) та акти прийому-передачі земельної ділянки від 01.03.2019 були складені у 3-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря та третій в органі, який провів його державну реєстрацію (реєстраційна служба Народицького районного управління юстиції).
При цьому відповідачем позивач визначає - Народицьку селищну раду Житомирської області (Орендодавець).
В обґрунтування підстав для звернення до адміністративного суду позивач заперечує підписання ним Договору оренди землі №87 від 01.03.2016 (земельна ділянка за кадастровим номером 1823785100:01:001:0008) з найменуванням сторін: Народицька селищна рада (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар).
Суд вказує, що відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ОСОБА_1 , є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення вказаною третьою особою, оскільки, за твердженням позивача, він, як можливий орендар, договору оренди землі №87 від 01.03.2016 (земельної ділянки за кадастровим номером 1823785100:01:001:0008) з Народицькою селищною радою не укладав, оскільки заперечує його підписання, а проставлений на цьому договорі підпис від його імені є підробленим.
Тобто позивач фактично стверджує про те, що правочин, на підставі якого державним реєстратором вчинено оскаржувані реєстраційні дії, є недійсним.
Відтак, у зазначеному випадку, спір пов"язаний із встановленням недійсності правочину й права оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 , тобто цивільного права.
З огляду на вказане, такий спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Так, у постанові від 15 січня 2020 року у справі №821/412/17 (провадження №11-689апп19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельні ділянки третьою особою. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Отже, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються окрім вимог про скасування оспорюваного рішення також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення.
Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Зазначена вище правова позиція також відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 4 вересня та 28 листопада 2018 року (№ 823/2042/16, 823/1508/16 відповідно), за якими спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та Народицької селищної територіальної громади про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
Позивачу слід мати на увазі, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На виконання вимог ч.6 ст.170 КАС України, є необхідним роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд даної справи має здійснюватися відповідним судом цивільної юрисдикції, визначеним за правилами підсудності, встановленими положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Народицької селищної територіальної громади про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом до Народицької селищної територіальної громади про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації, віднесено до юрисдикції загального суду, визначеного за правилами підсудності, встановленими положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко