Справа № 369/2408/24
Провадження №4-с/369/60/24
10.04.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити дії, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити дії.
Скарга обґрунтована тим, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало на виконанні виконавче провадження АСВП № 52348781 з примусового виконання виконавчого листа № 369/305/15 виданого 22.05.2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» борг у розмірі 3 272 951,25 грн.
27.09.2015 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
06.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника.
09.12.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Згідно змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувача, виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 09.12.2022 року.
Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відносно ОСОБА_1 відсутні будь-які незавершені виконавчі провадження.
Крім того, боржником поза межами виконавчого провадження АСВП № 52348781 було вирішено всі боргові зобов'язання із кредитором за даним виконавчим провадженням та припинено зобов'язання за кредитним договором № 112/П/29/2008-840 від 20 червня 2008 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.03.2021 року було постановлено замінити первісного стягувача у виконавчому листі № 369/305/15 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС».
Підставою припинення обтяження виступає повідомлення про припинення зобов'язань за Кредитним договором. серія та номер: 25-05/ДФ-9, виданий 25.05.2021 року, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС».
Оскільки, зазначена заборгованість, яка стягувалася за виконавчим документом у виконавчому провадженні була погашена боржником у повному обсязі, доцільність існування арештів відсутня, а їх наявність порушує права боржника.
17.01.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/9736/22 постановлено скаргу ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не знятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладеного у виконавчих провадженнях №45393696, №47852337, №48223843, №52348781 - неправомірною.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт із усього майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), яке накладене в межах виконавчих проваджень №45393696, №47852337, №48223843, №52348781, а саме обтяження: номер запису про обтяження: 7783635, дата та час державної реєстрації: від 21.11.2014, 15:16:10, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: ВП 45393696, виданий 07.11.2014, видавник: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області; номер запису про обтяження: 7784392, дата та час державної реєстрації: від 21.11.2014, 15:35:33, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: ВП 45393696, виданий 07.11.2014 видавник: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області; номер запису про обтяження: 10099271, дата та час державної реєстрації: від 19.06.2015, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: ВП 47852337, виданий 15.06.2014, видавник: ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області; номер запису про обтяження: 10846626, дата та час державної реєстрації: від 18.08.2015, 16:45:02, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: ВП 48223843, виданий 24.07.2015, видавник: ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області; номер запису про обтяження: 28774336, дата та час державної реєстрації: від 06.11.2018, 16:09:19, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника ВП 52348781, виданий 06.11.2018, видавник: ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області.
11.01.2024 року представником боржника було скеровано на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про зняття арешту з карткового рахунку.
23.01.2024 року Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було надано відповідь про те, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/9736/22 від 17.01.2023 року визначено вичерпний перелік арештів (обтяжень), які відділ зобов'язаний припинити, на виконання якої зазначені обтяження припинено. Враховуючи, що вказаною ухвалою не зазначено про зобов'язання зняти арешт з коштів та карткових рахунків, які належать ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 52348781, правові підстави для зняття такого арешту відсутні.
Підсумовуючи вищезазначене скаржник акцентував увагу суду, що станом на день звернення з даною скаргою: виконавче провадження АСВП № 52348781 завершено, строк на повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено, всі боргові зобов'язання із кредитором вирішено поза межами виконавчого провадження.
Зважаючи на ці обставини, що зобов'язання за кредитним договором припинено, наявний арешт на карткових рахунках, що належать ОСОБА_1 порушує його законні конституційні права вільно розпоряджатися грошовими коштами та не мають вже ніякої доцільності.
На підставі вище наведеного, скаржник просив суд визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не зняті арешту з коштів, які містяться на відкритих рахунках боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладеного у межах виконавчого провадження № 52348781 протиправною та зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з коштів, які містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладеного у межах виконавчого провадження № 52348781.
28.02.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі.
04.03.2024 року начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юрій Бучацький через канцелярію суду зареєстрував лист про неможливість надання матеріалів виконавчого провадження у зв'язку із знищенням документообігу відділу за перебігом терміну зберігання.
10.04.2024 року сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності державного виконавця та інших заінтересованих осіб.
Виходячи з вимог частин 5, 9 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Стаття 447 ЦПК України регламентує, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно із положення частин 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент накладення арешту на майно) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Однак на час звернення скаржником до ВДВС та розгляду скарги судом, ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» викладена в новій редакціє та передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, що відповідає ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно із ч. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно із п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав (-ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Отже з аналізу ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" на час звернення скаржником до ВДВС вбачається зміна приписів ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" в бік пом'якшення, а саме відсутне посилання про заборону знімання арешту накладеного на майно боржника при закінченні виконавчого провадження, якщо виконавчий документ відправлений за належністю іншому органу виконавчої служби.
Відповідно до частин третьою-п'ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Судом встановлено, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало на виконанні виконавче провадження АСВП № 52348781 з примусового виконання виконавчого листа № 369/305/15 виданого 22.05.2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» борг у розмірі 3 272 951,25 грн.
27.09.2015 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
06.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника.
09.12.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Згідно змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувача, виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 09.12.2022 року.
Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відносно ОСОБА_1 відсутні будь-які незавершені виконавчі провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.03.2021 року було постановлено замінити первісного стягувача у виконавчому листі № 369/305/15 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС».
Підставою припинення обтяження виступає повідомлення про припинення зобов'язань за Кредитним договором. серія та номер: 25-05/ДФ-9, виданий 25.05.2021 року, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС».
17.01.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/9736/22 постановлено скаргу ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не знятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладеного у виконавчих провадженнях №45393696, №47852337, №48223843, №52348781 - неправомірною.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт із усього майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), яке накладене в межах виконавчих проваджень №45393696, №47852337, №48223843, №52348781, а саме обтяження: номер запису про обтяження: 7783635, дата та час державної реєстрації: від 21.11.2014, 15:16:10, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: ВП 45393696, виданий 07.11.2014, видавник: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області; номер запису про обтяження: 7784392, дата та час державної реєстрації: від 21.11.2014, 15:35:33, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: ВП 45393696, виданий 07.11.2014 видавник: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області; номер запису про обтяження: 10099271, дата та час державної реєстрації: від 19.06.2015, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: ВП 47852337, виданий 15.06.2014, видавник: ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області; номер запису про обтяження: 10846626, дата та час державної реєстрації: від 18.08.2015, 16:45:02, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: ВП 48223843, виданий 24.07.2015, видавник: ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області; номер запису про обтяження: 28774336, дата та час державної реєстрації: від 06.11.2018, 16:09:19, вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника ВП 52348781, виданий 06.11.2018, видавник: ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області.
11.01.2024 року представником боржника було скеровано на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про зняття арешту з карткового рахунку.
23.01.2024 року Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було надано відповідь про те, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/9736/22 від 17.01.2023 року визначено вичерпний перелік арештів (обтяжень), які відділ зобов'язаний припинити, на виконання якої зазначені обтяження припинено. Враховуючи, що вказаною ухвалою не зазначено про зобов'язання зняти арешт з коштів та карткових рахунків, які належать ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 52348781, правові підстави для зняття такого арешту відсутні.
Отже, судом встановлено, що на сьогодні кошти на карткових рахунках ОСОБА_1 перебувають під арештом, що порушує право особи на розпорядження своїм власним майно у визначений законом спосіб.
Стаття 41 Конституції України, регламентує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Отже, судом беззаперечно установлено, що дане виконавче провадження було завершено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ не направлявся на повторне примусове виконання. Завершення даного типу дає підстав для звільнення майна (коштів) з-під арешту. Надати детальну інформацію відносно виконавчих проваджень та надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження являється неможливим у зв'язку з тим, що матеріали виконавчого провадження знищено за закінченням терміну зберігання.
У постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 817/928/17 визначено, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача. Суд бере до уваги, що особа є стороною виконавчого провадження, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках даного виконавчого провадження. Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно особи як боржника було накладено арешт, який не був скасований після завершення виконавчого провадження та повернення виконавчих документів стягувачу без виконання. Факт обтяження власності особи є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.
Відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна (коштів) боржника, а тому на думку суду, є підставою для задоволення скарги.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (Постанова ВП ВС від 06.04.2021, справа № 910/10011/19).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ("Горнсбі проти Греції" (Hornsby V. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ("Чіжов проти України" п. 40).
Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про те, що скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язання вчинити дії підлягає задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Протоколом № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 247, 258-260, 447-453 ЦПК України, суд, -
Визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не зняті арешту з коштів, які містяться на відкритих рахунках боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладеного у межах виконавчого провадження № 52348781 протиправною.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з коштів, які містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладеного у межах виконавчого провадження № 52348781.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст ухвали складено 30.05.2024 року.
Суддя А.В. Янченко