Справа № 369/15445/23
Провадження № 2/369/2319/24
Іменем України
04.04.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
за участю секретаря: Лоу А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -
У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько - ОСОБА_2 , склав заповіт, згідно якого все належне йому майно на випадок своєї смерті заповів своєму сину, тобто позивачу - ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , помер.
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
21 квітня 2018 року позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області, де цього ж дня була заведена спадкова справа № 208 за 2018 рік після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
З запитом державного нотаріуса про видачу витягу з Реєстру прав власності на житловий будинок позивач звернувся до Петрушківської сільської ради, яка надала відповідь, що правовстановлюючі документи на житловий будинок по АДРЕСА_1 відсутні.
Постановою державного нотаріуса від 21 квітня 2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок і рекомендовано для вирішення даного питання звертатися до суду.
За таких обставин позивач позбавлений можливості оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з чим просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно: житловий будинок (Літера - А), загальна площа житлового будинку - 92,5 м2, житлова площа - 53,4 м2 з господарськими будівлями та спорудами: веранда, ганок, сарай (Літера - Б), вбиральня (Літера - В), ворота з хвірткою (№-1) та огорожа (№ 2-3), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.10.2023 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.10.2023 року витребувано з Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області належним чином завірену копію спадкової справи № 208 за 2018 рік після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка надійшла поштою до суду із Боярської державної нотаріальної контори (до перейменування Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.03.2024 року закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач і його представник подали через канцелярію суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їх участі.
В судове засідання 04.04.2024 року сторони не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз'яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , склав заповіт, згідно якого все належне йому майно на випадок своєї смерті заповів своєму сину - ОСОБА_1 . Вказаний заповіт був посвідчений ОСОБА_3 - секретарем виконкому Дмитрівської сільської Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 35.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно Технічного паспорта виданого Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації 01.07.2008 року інвентарний № 429 спадковий житловий будинок (Літера - А) складається з трьох житлових кімнат площею 22,0 м2, 18,6 м2 та 12,8 м2, кухні площею 16,9 м2, веранди площею - 6,2 м2 та передпокою площею - 16,0 м2. Загальна площа житлового будинку - 92,5 м2, житлова площа - 53,4 м2. Біля житлового будинку розташовані господарські будівлі і споруди: веранда, ганок, сарай (Літера - Б), вбиральня (Літера - В), ворота з хвірткою (№-1) та огорожа (№ 2-3).
21 квітня 2018 року позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області, де цього ж дня була заведена спадкова справа № 208 за 2018 рік після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
З запитом державного нотаріуса про видачу витягу з Реєстру прав власності на житловий будинок позивач звернувся до Петрушківської сільської ради, яка надала відповідь, що правовстановлюючі документи на житловий будинок по АДРЕСА_1 відсутні.
В подальшому постановою державного нотаріуса від 21 квітня 2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. В постанові про відмову нотаріусом було зазначено: - ОСОБА_2 не подавав у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця заяву про прийняття спадщини до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області та вважається таким, що пропустив строк для прийняття спадщини; - до спадкової справи не поданий оригінал правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності на житловий будинок; - не надано документи, які підтверджують родинні відносини ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 .Зважаючи на вищезазначене нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок і рекомендовано для вирішення даного питання звертатися до суду.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, судом розглядаються справи провстановлення фактів, що мають юридичне значення.
Позивачем підтверджено довідкою, виданою Старостинським округом №3 Дмитрівської сільської ради від 29 серпня 2023 року № 83, що на день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані в тому числі ОСОБА_1 . Позивач не звертався з заявою про відмову від спадщини, на час смерті батька проживав разом з ним в АДРЕСА_1 , де проживає і на даний час. Після смерті батька позивач вступив в управління спадковим майном.
Згідно з листом-повідомленням виданим 07 жовтня 2016 року Петрушківською сільською радою правовстановлюючі документи на житловий будинок по АДРЕСА_1 відсутні. Проте право батька позивача на житловий будинок по АДРЕСА_1 підтверджено Будинкоовю книгою, згідно з якою 11 лютого 1971 року головою сільської ради було прийнято вищезазначений будинок в експлуатацію, про що складено відповідний Акт прийому в експлуатацію індивідуального домоволодіння по АДРЕСА_1 . З того часу позивач і його сім'я проживають у зазначеному будинку і ведуть там господарство, що підтверджується матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно з п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
З положень ст. 549 Цивільного кодексу УРСР (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ) вбачається, що для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно, якщо спадкодавець помер до 01 січня 2004 року, то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.
Згідно ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає в АДРЕСА_1 підтверджується наступними документами: Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 виданим 20 лютого 1954 року, Будинковою книгою, Заповітом, який був посвідчений ОСОБА_3 - секретарем виконкому Дмитрівської сільської Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 35, Довідкою старостинського округу № 83 від 29.08.2023 року та підтверджено показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Частиною першою, другою статті 77 ЦПК України визначено, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Аналізуючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими доказами, гуртуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223 ЦК України, ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР, п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 5,10, 12, 13, 76 - 81, 141, 258-259, 263 - 265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає в АДРЕСА_1 .
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно: житловий будинок (Літера - А), загальна площа житлового будинку - 92,5 м2, житлова площа - 53,4 м2 з господарськими будівлями та спорудами: веранда, ганок, сарай (Літера - Б), вбиральня (Літера - В), ворота з хвірткою (№-1) та огорожа (№ 2-3), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області, ЄДРПОУ 04362125, адреса: Київська область, Бучанський район, с. Дмитрівка, вул. Садова 2.
Суддя Андрій ВОЛЧКО