Справа № 369/9040/22
Провадження № 2/369/614/24
09.04.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Херенковій К.К.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Боруха Сергія Володимировича про зміну предмету позову у цивільній справі № 369/9040/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя , -
11 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник адвокат - Матвійчук Андрій Васильович звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна про поділ майна подружжя.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Фінагеєвій І.О.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2022 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2023 року постановлено прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя, у цивільній справі № №369/9040/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя; вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя, об'єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя; продовжити судовий розгляд справи №369/9040/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2024 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
09 листопада 2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Боруха Сергія Володимировича про зміну предмету позову у цивільній справі № 369/9040/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя.
Статтею 49 ЦПК України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 176 ЦПК України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.
Вирішуючи питання про зміну (доповнення) предмета позову, вважаю, що заяву представника позивача необхідно залишити без руху за наступних підстав.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про поділ майна подружжя.
Позивачем не надано документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду та документу, що підтверджує сплату судового збору.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року (№ 358) оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», хоча б за однією із спеціалізацій у межах напрямку «1 Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму «2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності».
Згідно з п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позовна заява не містить ціну позову, позивачем не надано документів про оцінку майна, що позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору, який позивач зобов'язаний сплатити в дохід держави за подання позовної заяви до суду.
Частиною 2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Згідно з п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028 грн. 00 коп.
З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів позивача, суд пропонує останній усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову, та сплатити судовий збору розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», а саме не менше 1211,20 грн. та не більше 15 140, 00 грн.
У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 15 140,00 грн.
Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Боруха Сергія Володимировича про зміну предмету позову у цивільній справі № 369/9040/22, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Боруха Сергія Володимировича про зміну предмету позову у цивільній справі № 369/9040/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Приватний нотаріус Київської міської нотаріального округу Звєрькова Наталія Володимирівна, про поділ майна подружжя залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складно 16 квітня 2024 року.
Суддя: І.О. Фінагеєва