Справа № 369/11479/23
Провадження №2/369/1749/24
02.01.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А. Я.,
при секретарі судового засідання Ведмеденко Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в місті Києві заяву представника позивача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Кущ Яни Василівни, про закриття провадження у справі та повернення сплаченого судового збору при зверненні до суду, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 25.07.2023 у вищевказаній справі було відкрито провадження, призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
При цьому, 06.09.2023 року, за вх. № 42074, до початку розгляду справи по суті від представника позивача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Кущ Я. В., до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій остання посилаючись на те, що відносно відповідача ОСОБА_1 Господарським судом Київської області відкрита справа № 911/1941/22 про неплатоспроможність та 16.05.2023 року затверджено план реструктуризації боргів відповідача просить його закрити, а також повернути позивачу сплачений при зверненні до суду судовий збір, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
У судове засідання учасники процесу не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Також частиною 3 даної статті визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Підсудність визначає коло справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду в межах його територіальної юрисдикції.
Підвідомчість розмежовує компетенцію судів відповідної юрисдикції на розгляд цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ.
В свою чергу, нормою п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає з'ясуванню чи належить справа до юрисдикції суду загальної юрисдикції згідно зі ст. 19 ЦПК України. Відповідно, підставою для закриття провадження у справі згідно з вказаною нормою, є віднесення розгляду справи в порядку іншого судочинства.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.
Тобто, з урахуванням вищевикладеного цивільна справа № 369/11479/23, за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягає передачі за підсудністю до Господаського суду Київської області.
Однак, враховуючи, що до суду надійшло клопотання представника позивача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Кущ Я. В., про закриття провадження, з яким звернувся представник ініціатора позову, суд вважає за необхідне задовольнити його та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У зв'язку з чим, суд вважає слід повернути з державного бюджету 2 684,00 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду, згідно з платежем від 20.03.2023 року (платіжна інструкція № 000286184/00000008489 від 20.03.2023 року)
Керуючись ст.255, 256 ЦПК України,п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
Заяву представника позивача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Кущ Яни Василівни, про закриття провадження у справі та повернення сплаченого судового збору - задовольнити.
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути АТ "Перший Український Міжнародний Банк", ЄДРПОУ , з державного бюджету сплаченого при поданні позову, в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, за платіжною інструкцією № 000286184/00000008489 від 20.03.2023 року в АТ «ПУМБ».
Роз'яснити заявнику, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя Андрій ВОЛЧКО