Справа № 367/5983/23
Провадження №2/367/2897/2024
Іменем України
30 травня 2024 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Одарюка М.П.,
за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу № 367/5983/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
09 серпня 2023 року до суду звернулося ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. В позовній заяві вказували не те, що 15.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №4777424 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 15100,00 грн. строком на 20 днів, дата повернення кредиту 05.10.2021 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання виконало та надало відповідачеві кредит в розмірі 15100,00 грн. на платіжну картку відповідача. 05.10.2021 року відповідач умов договору не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим кредитний договір було автопролонговано на 90 днів. 21.06.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №21-06/2022. Про відступлення прав грошової вимоги відповідача було повідомлено належним чином. Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 15100,00 грн. тіло кредиту, та 31039,00 грн. нараховані проценти, а всього 46139,00 грн. А тому просили суд стягнути з відповідача на їх користь 46139,00 грн. суми заборгованості за кредитом, 11580,88 грн. інфляційних втрат, 1990,93 грн. 3% річних, 2147,20 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу.
В судове засідання ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» свого представника не направило, попередньо надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити, заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 15.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4777424, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 15100,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 1,90 % в день, та строком 20 днів.
Також судом встановлено, що кошти в сумі 15100,00 грн. було надано відповідачу шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» ( а.с.23).
Умовами договору був визначений обов'язок відповідача повертати суму отриманого кредиту відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту до споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 та невід'ємною частиною даного договору.
Згідно договору факторингу № 21-06/2022 від 21 червня 2022 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Згідно картки обліку договору заборгованість відповідача за кредитним договором № 4777424 від 15.09.2021 року складає 15100, 00 грн. основного боргу та 31039,00 грн. нарахованих відсотків, а всього: 46139,00 грн.
Наданий позивачем розрахунок відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №4777424 від 15.09.2021 року в розмірі 46139,00 грн., яка складається з 15100,00 грн. тіло кредиту та 31039,00 грн. нарахованих процентів.
Що ж до індексу інфляції та трьох відсотків річних, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів, змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст.625 ЦК України (3% річних), яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначено, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення - підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.05.2022 (справа № 625/41/16ц).
Правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за весь час прострочення.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) висловлена наступна правова позиція: «ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. За змістом частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04.07.2018 (справа № 14-154цс18)».
Відповідно до змісту здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних, такий проведено з січня 2022 року по 19 травня 2023 року. Перевіряючи такий розрахунок, суд вважає за необхідне врахувати наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, беручи до уваги норми Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, сума інфляційних збитків (інфляційного збільшення) підлягає стягненню з відповідача за період 01.02.2022 року по 23.02.2022 року, що становить 46 139,00 грн. (сума боргу) ? 101,600% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 46 139,00 грн. (сума боргу) = 738,22 грн та 3% річних за період з 04.01.2022 року по 23.02.2022 року - 51 день [Проценти] = 46 139,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 51 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 193,40 грн.
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги № 07/07-2023 від 07 липня 2023 року, звіт про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2023 від 07 липня 2023 року від 03 серпня 2023 року, рахунок на оплату по замовленню № 03/08 від 03 серпня 2023 року та платіжну інструкцію № 1038 від 04 серпня 2023 року про оплату ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" на користь адвоката Крюкової М.В. 10000 грн за збір, аналіз, складання та подання позовної заяви згідно р/ф № 03/08 від 03.08.2023.
За умовами договору № 07/07-2023 від 07.07.2023 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ "ФК "Фінтраст" та адвокатом Крюковою М.В., клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої слади, органах прокуратури, податкових органах, міліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організації, підприємств та їх об'єднань, керівних органах об'єднань громадян; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв'язку з виконанням доручення; використання засобів захисту, передбачених КПК України, ЦПК України та іншими законами України; виконання інших дій, передбачених законодавством. Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
В звіті про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2023 від 17 серпня 2023 року зазначений перелік видів правової допомоги, наданої адвокатом Крюковою М.В. (збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта), із зазначенням загальної кількості годин та загальної вартості послуг.
Разом з тим, ні в договорі про надання правової допомоги, ні в звіті про надання правової допомоги згідно договору, ні в рахунку на оплату по замовленню № 03/08 від 03 серпня 2023 року не міститься інформації про надання адвокатом правової допомоги у справі за позовом ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки в договорі про надання правової допомоги не зазначено відомостей про справу, у межах якої адвокат здійснює представництво інтересів позивача, докази на підтвердження виконання такого договору (звіти, рахунок) повинні бути пов'язані з розглядом конкретної цивільної справи, тобто містити інформацію про надання адвокатом правової допомоги у виді збору та аналізу документів, складення позовної заяви, подання до суду саме позовної заяви ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі, яку розглядає суд, не підтверджено належними доказами, підстави для стягнення з відповідача 10000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1692,66 грн. (47070,62 грн. х 2147,20 грн. : 59710,81 грн.).
Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,264,265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості за кредитним договором №4777424 від 15.09.2021 року в розмірі 46139 (сорок шість тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 00 коп., яка складається з 15100,00 грн. тіло кредиту та 31039,00 грн. нарахованих процентів, 738,22 грн -інфляційних втрат та 193,40 грн -3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір у розмірі 1692 (одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн. 66 копійок.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасники справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ: 44559822, місце знаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя М.П. Одарюк