30.05.2024 Справа № 363/2587/24
30 травня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024116150000102, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залісся Народицького району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
У жовтні 2023 року, точну дату, час та місце не встановлено, у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання, виник злочинний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні підробленого документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає право, з метою особистого використання в подальшому, а саме посвідчення водія на власне ім'я з наданням права керування транспортними засобами категорії «В,С».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні завідомо підробленого посвідчення на право керування транспортними засобами, ОСОБА_3 точну дату та час не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання, діючи умисно, протиправно, з метою підроблення посвідчення водія та подальшого його використання, усвідомлюючи злочинний характер своїх дітей, через мережу Інтернет вступив у злочинну змову з невстановленою органом дізнання особою, яка за грошову винагороду пообіцяла йому виготовити завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія. Остання повідомила, що за грошову винагороду у сумі 10 000 гривень, зможе виготовити посвідчення на право керування транспортними засобами на ім'я ОСОБА_3 категорії «В,С». При цьому невстановлена особа повідомила про необхідність подання персональних даних, з метою їх розміщення на посвідченні водія, що надає право керування транспортними засобами.
З метою досягнення обумовленої домовленості, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що посвідчення водія він у встановленому законом порядку, а саме згідно Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року - не отримував, діючи умисно, надав вищевказаній невстановленій особі, персональні дані про себе та власне фотозображення в електронній формі, які були використані в подальшому для підробки у невстановленому місці та невстановлений час посвідчення водія категорії серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 8041 від 14.10.2023 року.
Через кілька днів невстановлена особа виготовила та надіслала поштовим зв'язком ОСОБА_3 для подальшого використання посвідчення водія серії НОМЕР_2 на право керування транспортними засобами категорії «В,С», на ім'я ОСОБА_3 , яке відповідно до висновку експерта не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме - пособництво у підробленні документа, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає право керування транспортними засобами з метою його власного використання.
Також встановлено, що 15.05.2024 року близько о 17 год. 20 хв. ОСОБА_3 , рухаючись на автомобілі марки Peugeot, державний номерний знак НОМЕР_3 , по АДРЕСА_3 , в силу ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» був зупинений працівниками ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області з метою перевірки документів.
В подальшому, на вимогу працівників ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області пред'явити для перевірки документи, ОСОБА_3 , маючи протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу, знаючи, що наявне при ньому посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.10.2023 року на його ім'я є завідомо підробленим та не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знаку України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 16.09.2020 року, достовірно знаючи, що посвідчення водія у встановленому законом порядку, а саме згідно Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року - не отримував, усвідомлюючи протиправність своїх дій, та знаючи, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них посвідчення водія на право керування транспортними засобами, яке знаходиться в офіційному обігу на території України, з метою підтвердження права керування транспортним засобом, пред'явив його на законну вимогу працівника поліції, тобто використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.10.2023 року, видане на ім'я ОСОБА_3 , яке відповідно до висновку експерта не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме - використання завідомо підробленого документа.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КПК України - суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України - вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Одночасно з обвинувальним актом було подано клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, в якому прокурор просив провести розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024116150000102 від 16.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному провадженні. Клопотання було мотивовано тим, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, є кримінальним проступком, підозрюваний під час досудового розслідування у формі дізнання беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, про що він подав також відповідну письмову заяву.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складену у присутності захисника ОСОБА_4 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу, висловив повну та безумовну згоду із встановленими досудовим розслідуванням фактами та обставинами, а також засвідчив правильність їх розуміння. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 у своїй заяві зазначає, що його повідомлено про обмеження права на апеляційне оскарження у випадку розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_3 висловлює свою безумовну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали та додатки, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме - пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає право на керування транспортними засобами з метою його власного використання.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали та додатки, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, а саме - використання завідомо підробленого документа.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 КК України при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених кримінальних правопорушень призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 358 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, а також факт вчинення кримінального правопорушення у співучасті, ступінь і характер вкладу ОСОБА_3 у вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України суд враховує щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 як обставину, що пом'якшує кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Судом встановлено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : уродженець с. Залісся Народицького району Житомирської області, громадянин України, з середньою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , займає посаду водія кранівника відділення спеціальних машин автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , за місцем роботи характеризується позитивно, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, у лікарів нарколога та психіатра на обліках не перебуває.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання в межах санкції ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 4 ст. 358 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України суд враховує щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 як обставину, що пом'якшує кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
З урахуванням встановлених судом обставин, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 70 КК України, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, враховуючи особу обвинуваченого, ставлення останнього до вчинених ним правопорушень, зважаючи на наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, то суд приходить до висновку про необхідність призначення остаточного покарання шляхом застосування принципу поглинення менш суворого покарання (штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 4 ст. 358 КК України) більш суворим покаранням (однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України) та визначення остаточного покарання у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Процесуальні витрати по кримінальній справі складаються із витрат на проведення судової технічної експертизи документів, що відповідно до довідки від 17.05.2024 року № СЕ-19/111-24/29913-ДД складають 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано. Цивільний позов в межах кримінального провадження не подавався.
Правову долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначивши остаточне покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
На підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 8041 від 14.10.2023 року на ім'я ОСОБА_3 , яке знаходиться в спеціальному пакеті експертної служби з індивідуальним номером НОМЕР_4 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів від 17.05.2024 року № СЕ-19/111-24/29913-ДД в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя ОСОБА_1