154/858/24
2/154/506/24
20 травня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
при секретарі судового засідання - Жолоб К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» про визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов'язання нарахувати та сплатити страхові внески, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області,
ОСОБА_1 04.03.2024 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» про визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов'язання нарахувати та сплатити страхові внески, який обґрунтовує тим, що він у період з 14.05.2010 року по 21.09.2020 року працював на посаді гірника-підземного 3 розряду на Державному підприємстві «Шахта №9 «Нововолинська». Посада гірника-підземного, на якій він відпрацював 10 років, дає йому право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах. При підготовці документів з'ясувалось, що підприємство не сплатило страхові внески до Пенсійного фонду України з лютого 2018 року по вересень 2020 року, чим позбавило його права пільгового страхового стажу шахтаря, хоча він повністю відпрацював всі робочі зміни під землею.
Вважає, що факт не нарахування та не перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України за період його роботи з боку ДП «Шахта №9 «Нововолинська» є протизаконним, а його бездіяльність в цьому плані є протиправною.
Позивач зазначає, що, звернувшись до відповідача в досудовому порядку для вирішення вказаного питання, останній повідомив йому, що всі фінансові питання та матеріальні претензії підприємство вирішує виключно в судовому порядку.
Посилається на Конституції України, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважає, що його права підлягають захисту судом шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання ДП «Шахта №9 «Нововолинська» нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за період його роботи на посаді гірника-підземного на ДП «Шахта №9 «Нововолинська» з лютого 2018 року по вересень 2020 року.
Ухвалою суду від 08.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
12.03.2024 на виконання вимог вказаної ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 14.03.2024 року на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовими повістками. Заяв та клопотань від нього не надходило, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки представник відповідача не з'явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи Головного Управління пенсійного фонду України в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові пояснення, в яких просив розгляд справи проводити без участі представника, а також задовольнити позов ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2018 по вересень 2020. Зазначає, що відповідальність за порушення умов та порядку сплати таких внесків покладено на платника єдиного внеску та його посадових осіб.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ст.ст.253, 254 КЗпП України, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичній особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців, працівників.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяли раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч.2 ст.24 Закону).
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч. 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 4 вказаного Закону встановлено перелік осіб, які є платниками єдиного соціального внеску, це зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника (п.1 ч.2 ст.6, ч.12 ст.9 Закону №2464).
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховане і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
Судом встановлено, що згідно записам у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працював у період з 14.05.2010 року по 21.09.2020 року на посаді гірника-підземного 3 розряду з повним робочим днем на Державному підприємстві «Шахта №9 «Нововолинська».
Відповідно до Наказу №83 від 21.09.2020 року позивач звільнений з роботи на підставі п.3 ст.38 КЗпП за власним бажанням, у зв'язку з невиконанням власником або уповноваженим органом законодавства про працю.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу із системи персоніфікованого обліку форми ОК-5 за період роботи ОСОБА_1 у Відокремленому підрозділі шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля» з лютого 2018 року по вересень 2020 року відсутні відомості про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Листом від 14.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, на звернення ОСОБА_1 по питанню пенсійного забезпечення, відмовило останньому у зарахування вказаного періоду до страхового стажу для призначення пенсії.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач ДП «Шахта №9 «Нововолинська» відповідно до вимог чинного законодавства був зобов'язаний нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте, на момент ухвалення рішення, такий внесок відповідачем не сплачено, що призводить до порушення права ОСОБА_1 щодо нарахування йому страхового стажу, допустимих та належних доказів, які б спростовували вищевикладене, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , в частині зобов'язання відповідача Державне підприємство «Шахта №9 «Нововолинська» нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період роботи ОСОБА_1 на посаді гірника-підземного на ДП «Шахта №9 «Нововолинська» з лютого 2018 року по вересень 2020 року, слід задовольнити.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Оскільки єдиним ефективним способом захисту, який визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є право застрахованої особи вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку, суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності ДП «Шахта №9 «Нововолинська».
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно п. ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 141 263, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» про визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов'язання нарахувати та сплатити страхові внески - задовольнити частково.
Зобов'язати Державне підприємство «Шахта №9 «Нововолинська» нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період часу роботи ОСОБА_1 на посаді гірника-підземного на ДП «Шахта №9 «Нововолинська» з лютого 2018 року по вересень 2020 року.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахта №9 «Нововолинська» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 27.05.2024.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ДП «Шахта №9 «Нововолинська», ЄДРПОУ 41936988, місцезнаходження: вул.Шахтарська, 37, с.Литовеж, Волинська область, 45325.
Третя особа: Головне Управління Пенсійного фонду України, ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: вул.Кравчука, 22-В, м.Луцьк, Волинська область, 43026.
Головуючий: А.М. Лутай