Копія
Іменем України
Справа № 2а-1545/09/2770
20.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Кучерука О.В. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № 20/10-013 від 02.09.09
відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі від 28.09.2000
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 29.10.09 по справі № 2а-1545/09/2770
за позовом Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь,99014)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (проспект Октябрьської Революції, 22, місто Севастополь,99038)
про визнання недійсним податкового рішення про накладення штрафних санкцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.10.2009 позовні вимоги Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя задоволено.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України заборгованість за штрафними санкціями за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 7098,25 гривень, стягувач (отримувач) -Державна податкова інспекція в Гагарінському районі міста Севастополя.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в дохід Гагарінського місцевого бюджету заборгованість за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування в розмірі 10 гривень 32 копійки, стягувач (отримувач) -Державна податкова інспекція в Гагарінському районі міста Севастополя.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави державне мито у розмірі 71 гривня 08 копійок.
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового рішення про накладення штрафних санкцій від 06.02.2009 -відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, фізична особа- підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.10.2009 з власною ініціативи, вважаючи за доцільним об'єднано в одне провадження адміністративну справу №2а-1545/09/2770 за позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості перед бюджетом в сумі 7108,57грн. та адміністративну справу №2а-1803/09/2770 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним рішення від 06.02.2009 №0000432330 про застосування штрафних санкцій, оскільки вказані справи пов'язані та між тими самими сторонами ( аркуш справи 40).
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про стягнення з фізичної особи- ОСОБА_3 заборгованості перед бюджетом в сумі 7108,57грн. (7112,25-14,00 + 10,32) та відмову в адміністративному позові фізичної особи- ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним рішення від 06.02.2009 №0000432330 про застосування штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя.
Із висновками Окружного адміністративного суду міста Севастополя погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх правильними, заснованими на фактичних обставинах і вимогах закону.
При апеляційному перегляді встановлено, що відповідачем 26.01.2009 проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 -кіоску, розташованого у місті Севастополі по вул.Гер. Сталінграду ринок «Прибой», за результатами якої складено акт №001923/110 від 26.01.2009.
На підставі вказаного акту перевірки, 06.02.2009 Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя прийняла рішення №0000422330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7112,25грн. (21,75грн. +7090,50грн.) та в сумі 10,32грн.
Перевірки порядку проведення розрахунків із споживачами за готівкові грошові кошти здійснюються органами державної податкової служби відповідно до статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону, планові і позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України, зокрема відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до пункту 4 статті 10, пункту 2 статті 11 Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що перевірка господарської одиниці - кіоску, розташованого у місті Севастополі по вул.Гер. Сталінграду ринок «Прибой», де здійснює свою господарську діяльність - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, проходила на підставі відповідних посвідчень в рамках повноважень, даних Законом України "Про державну податкову службу в Україні", що свідчить про її законність.
Повноваження відповідача по застосуванню фінансових санкцій за порушення у сфері розрахунків, передбачені статтями 17, 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відсутність актів законодавства, які б більш детально регулювали порядок перевірки використання реєстраторів розрахункових операцій не може бути перешкодою для застосування фінансових санкцій, встановлених вказаним Законом.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, в якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підстави для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.
Як вбачається з акту перевірки від 26.01.2009 №001923/110 встановлені факти: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (на суму 4,35грн.- реалізація 1 пачки цигарок «Винстон»за ціною 4,35грн.); невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті в сумі 1418,10грн. (на місці проведення розрахунків -1422,45грн.(з урахуванням не проведеної через реєстратор операції), а в денному звіті зазначена сума в розмірі 0,00грн.) та порушення законодавства про патентування (на момент перевірки торговий патент у кіоску був відсутній).
Отже, застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 7112,25грн. (4,35грн.х 5 + 1418,10грн.х5) та 10,32грн. згідно зі рішеннями слід вважати правомірним.
При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.
Крім того, постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 12.03.2009 у справі №3-1035/2009 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 встановлено, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 155-1, частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до пункту 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як підтверджується матеріалами справи, перевірку було проведено у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який підписав акт перевірки без заперечень, власноручно зазначивши, що «зі всім згоден». Будь-яких заперечень до акту перевірки від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не надходило ( аркуш справи 8).
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що до суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, яка склала згідно з актом перевірки 1422,45грн., включено його особисті гроші у розмірі 1300,00грн. не заслуговують на увагу оскільки опис готівкових коштів було підписано ним особисто (аркуш справи 9). Також судова колегія відмічає, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку ( в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників (пункт 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 №833).
Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, оскаржуючи рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 7112,25грн. не згоден щодо застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», але при цьому доводів щодо порушення вимог пункту 1 статті 3 зазначеного закону, за яке було нараховано штрафну санкцію на підставі статті 17 зазначеного закону, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не наводить. Також проти застосування штрафних санкцій згідно рішенню за порушення законодавства про патентування в розмірі 10,32грн. апелянт теж не заперечує, хоча просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій в сумі 7112,25грн. та 10,32грн. згідно зі спірними рішеннями є правомірним і висновки акту перевірки згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України підтверджені відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративному позову фізичної особи- ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним рішення від 06.02.2009 №0000432330 про застосування штрафних санкцій в сумі 7112,25грн. Враховуючи, що сума штрафних санкцій в сумі 14,00грн. була частково погашена, тому висновок суду першої інстанції щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 сума штрафних санкцій в сумі 7108,57грн.(7112,25-14,00) +10,32) слід вважати правомірним.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі викладеного, судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі фізичної особи- підприємця ОСОБА_3.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції відповідає обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, та не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.10.2009 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.10.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис О.В.Кучерук підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко