Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-6015/08/4/0170
13.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Лядової Т.Р. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
за участю сторін:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, паспорт серії ЕЕ 907465 виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 17.07.04,
представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим- Козіненко Тетяна Іванівна, довіреність № 13/10-0 від 13.01.10
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 18.06.09 у справі № 2а-6015/08/4
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,95000)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2009 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 21.07.2008 № 0006172303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на суму 1358,75 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги обґрунтовані на нормах чинного законодавства.
Із висновками Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим не погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх неправильними, не заснованими на фактичних обставинах і вимогах закону.
При апеляційному перегляді встановлено, що відповідачем проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог: Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», Положення «Про проведення касових операцій в національній валюті в Україні», за результатами якої складено акт №004500 від 04.07.2008.
На підставі вказаного акту перевірки, відповідач 21.07.2008 прийняв рішення №0006172303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1358,75грн.
Перевірки порядку проведення розрахунків із споживачами за готівкові грошові кошти здійснюються органами державної податкової служби відповідно до статті 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону, планові і позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України, зокрема відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до пункту 4 статті 10, пункту 2 статті 11 Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що перевірка господарської одиниці, де здійснює свою господарську діяльність позивач, проходила на підставі відповідних посвідчень в рамках повноважень, даних Законом України "Про державну податкову службу в Україні", що свідчить про її законність.
Повноваження відповідача по застосуванню фінансових санкцій за порушення у сфері розрахунків, передбачені статтями 17, 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відсутність актів законодавства, які б більш детально регулювали порядок перевірки використання реєстраторів розрахункових операцій не може бути перешкодою для застосування фінансових санкцій, встановлених вказаним Законом.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, в якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підстави для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.
Як вбачається з акту перевірки від 04.07.2008 №004500 встановлені факти: проведення розрахункової операції на суму 48,00грн. без застосування КУРО та РК; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті в сумі 203,75грн.
Отже, застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1358,75грн.(340,00грн.+ 1018,75грн.) згідно зі спірним рішенням слід вважати правомірним.
При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.
Актом перевірки встановлено, що перевірка проводилася у присутності реалізатора ОСОБА_3
При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що акт відмови від підписання акту перевірки складено з порушенням пункту 4.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 10.08.2005 №327, яким передбачено, що даний акт підписується не менш як трьома службовими особами, оскільки перевірка відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не є перевіркою по нарахуванню податків та зборів, тому ця перевірка регулюватися нормами Порядку №327 не може.
Судова колегія вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1358,75грн. згідно зі спірним рішенням є правомірним і висновки акту перевірки згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України підтверджені відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі викладеного, судове рішення підлягає скасуванню з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції не відповідає обставинам справи, суперечить чинному законодавству.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2009 підлягає скасуванню.
Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2009 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Т.Р.Лядова підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко