Копія
Іменем України
Справа № 2-а-371/09/0106
13.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Лядової Т.Р. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Кисельова А.О.
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куліковська О.М.) від 09.06.2009
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 97400)
до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим (пр. Леніна 32, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
Управління фінансів міста Євпаторії (вул. Революції, 50, місто Євпаторія, 97400)
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги
Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 позов задоволено частково, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим здійснити виплату позивачу суму недоплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 01.05.2008 по 31.03.2009 у розмірі 8749,42грн. В інший частині позову відмовлено. Судові витрати віднесені за рахунок держави.
Не погодившись з даною постановою суду, ОСОБА_2 та Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять її скасувати, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, 01 вересня 2006 року, тобто вона має право отримувати допомогу по догляду за дитинками до досягнення ними трирічного віку у встановленому Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21.11.1992, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом свого порушеного права в травні 2009 року.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено річний термін для звернення до адміністративного суду, що є відповідно до вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для відмовлення у задоволенні позову в цій частині.
Відповідачем нарахована та виплачена позивачу допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку:
на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01 травня 2008 року по 31 липня 2008 року в сумі 414,86грн., щомісячно; з серпня 2008 року по 31 березня 2009 року в сумі 260,00грн.. щомісячно.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21.11.1992 встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21.11.1992 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21.11.1992, в редакції, що діяла в спірний період, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до статей 42-43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”№2240-ІІІ від 18.01.2001 право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі підпункту 12 пункту 25 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VІ від 28.12.2007 статті 42, 43 виключено.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 25 Розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VІ від 28.12.2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Статтею 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у розмірі з 1 січня - 526 гривні, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Згідно статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї, і практику Європейського Суду як джерела права. При розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чине правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни. Тому не заслуговують на увагу посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків по виплаті спірних сум в повному обсязі.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, воно є законним та обґрунтованим.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 195, 196, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Т.Р.Лядова підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Суддя Г.М. Іщенко