Справа № 308/5739/24
1-кс/308/1904/24
09 травня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідння ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024070000000139, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.03.2024 року, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Із клопотання прокурора вбачається, що 24.03.2024 року приблизно о 09 год. 50 хв. поступило повідомлення по спец. лінії «102» про дорожньо-транспортну пригоду у селі Іза Хустського району. За вказаним фактом відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області внесено відомості до ЄРДР за ст.286 ч. 2 КК України.
Так, досудовим слідством встановлено, що 24.03.2024 року приблизно о 09 год. 50 хв., водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець ЗСУ), керуючи автомобілем марки «Nissan» моделі «Navara» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральній в селі Іза, у напрямку с.Липча, Хустського району, неподалік будинку № 116, проїжджаючи правостороннє заокруглення, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_1 , яка перетинала вказану ділянку дороги справа на ліво відносно руху транспортного засобу.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 була доставлена в реанімаційне відділення КНП Хустської ЦРЛ де перебуваючи в медичній установі померла від отриманих травм.
Цього ж дня, в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до вимог ст. 237 КПК України, було виявлено та вилучено: автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який відданий на відповідальне зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, а також було вилучено: 2 змиви з керма та 1 змив з ручки коробки передач вказаного автомобіля, які упакований в 3 паперові пакети СУ НПУ, з метою їх подальшого необхідного огляду та зберігання в кімнаті речових доказів Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області.
Зважаючи на те, що транспортний засіб є тимчасово вилучений та згідно п.3 ч.2 ст.167 КПК України є предметом кримінального правопорушення та має значення речового доказу, з метою збереження вилученого майна та змивів як речових доказів у даному кримінальному провадженні, прокурор у клопотанні просить накласти на них арешт.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, однак 09.05.2024 року подав до суду заяву про розгляду клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Представник власника майна у судове засідання також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, про причини неявки не повідомляв.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КУпАП неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна;можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024070000000139 від 24.03.2024 року за ч.2 ст. 286 КК України, в ході якого досліджуються обставини порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно копії протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.03.2024 року, в ході такого було виявлено та вилучено: автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та 2 змиви з керма та 1 змив з ручки коробки передач вказаного автомобіля.
Згідно технічного паспорту серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , належить військовій частині НОМЕР_3 , село Ільниця Закарпатська область, закріплений та перебуває у фактичному користуванні військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , мешканець АДРЕСА_3 .
Відповідно до постанови старшого слідчого відділу розслідування у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 від 25.03.2024 року вилучений транспортний засіб та змиви з керма та ручки перемикання передач визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, з урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора, що тимчасово вилучене майно має значення речового доказу у кримінальному проваджені та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки таке могло зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також прокурором, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Прокурором у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту вказаного майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна в частині накладення арешту підлягає задоволенню.
Щодо вимог клопотання прокурора щодо зберігання вилученого транспортного засобу на спец, майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, слідчий судді вважає, що таке до задоволення не підлягає, оскільки вирішення даного питання не входить до компетенції слідчого судді під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб: автомобіль марки «NISSAN» моделі «NAVARA» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання та зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області та належить військовій частині НОМЕР_3 , село Ільниця Закарпатська область, що перебував у фактичному користуванні військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 , мешканець АДРЕСА_3 , а також вилучені 2 змиви з керма та 1 змив з ручки коробки передач вказаного автомобіля, які упакований в 3 паперові пакет СУ НПУ, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за N? 12024070000000139, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 4.2 ст.286 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.24, досудове розслідування якого здійснюється СУ ГУНІ в Закарпатській області.
Роз'яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14.05.2024 року о 16 год. 25 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1