Справа № 344/9083/24
Провадження № 2-о/344/257/24
15 травня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., ознайомившись з матеріалами заяви адвоката Круць Володимира Мироновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про встановлення факту перебування дитини на утриманні та вихованні,-
Представник заявника звернувся до суду з заявою про встановлення факту перебування дитини на утриманні та вихованні.
Заява подана в порядку окремого провадження.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Заявник просить про встановлення факту перебування неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні та вихованні ОСОБА_1 . Встановлення факту перебування дитини на утриманні та вихованні необхідно для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що рідний батько дитини- ОСОБА_4 участі в утриманні та вихованні дитини не бере, останній самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, зв'язків з дитиною чи матір з дитиною чи матір'ю дитини не підтримує.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухилення його від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов'язує підтверджувати актом факт відсутності участі батьків у вихованні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні.
Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.
Отже, захист порушених прав у зв'язку з невиконанням, не прийнятті участі одним із батьків у вихованні дітей, тобто самоусунення від виконання батьківських обов'язків, має розглядатись в іншому порядку, передбаченому законом.
Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Зазначені заявником обставини дають суду підстави вважати, що вимога заявника фактично пов'язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батьків дитини, які закріплені в Сімейному кодексі України.
Суб'єкти права виховання дітей безпосередньо визначені в Сімейному кодексі України.
Батьківські права щодо виховання дитини - це суб'єктивні права, що належать матері, батькові дитини, засновані на походженні дитини від цієї особи. Таким чином, права виховання дитини належать в першу чергу батькам дитини.
Однак, заявником не вказано на обставини позбавлення батьківських прав батька дитини, не долучено документів, які б свідчили про такі обставини.
Заявником долучено нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_4 , якою він підтверджує, що ніколи не брав участі і не приймає на даний час у виховані та утримання сина ОСОБА_3 , оскільки не має можливості.
Однак, факт складання такої заяви ОСОБА_4 не припиняє прав батька дитини, які визначені Сімейним кодексом України.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Оскільки,заявник просить суд про встановлення факту перебування ОСОБА_3 на його утриманні та вихованні, натомість вимога фактично пов'язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батька дитини, які закріплені в Сімейному кодексі України.
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Таким чином, у відкритті провадження необхідно відмовити у зв'язку з наявністю спору про право.
Разом із тим, заявник не позбавлений можливості у подальшому звернутися до суду із вказаними вимогами на загальних підставах в порядку позовного провадження.
Відповідно до зазначеного, суд,-
відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката Круць Володимира Мироновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про встановлення факту перебування дитини на утриманні та вихованні у зв'язку з наявністю спору про право.
Роз'яснити заявнику право звернення до суду з позовом на загальних підставах.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом із матеріалами заяви надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя С.О. Бородовський