Справа № 304/2199/23 Провадження № 1-в/304/34/2024
24 травня 2024 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
начальника органу пробації - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 щодо засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, перебуває у цивільному шлюбі (має на утриманні двох малолітніх дітей), громадянина України, раніше судимого
про заміну покарання у виді арешту покаранням у виді пробаційного нагляду,
прокурор звернулася до суду з клопотанням про заміну покарання у порядку ст. 537, 539 КК України, в якому просила замінити ОСОБА_6 призначене вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2024 року у виді арешту на апробаційний нагляд. Мотивує клопотання тим, що вказаним вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначено покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць. На підставі статей 71, 72 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2023 року у виді дев'яносто чотирьох годин громадських робіт, що відповідає одинадцяти дням арешту та остаточно до відбуття за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено покарання у виді арешту на строк один місяць п'ять днів. Однак, як вказує прокурор, 28 березня 2024 року набрав чинності Закон України № 3342-ІХ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань в умовах воєнного стану», яким у систему кримінальних покарань введено новий вид основного покарання - пробаційний нагляд. Вказане покарання замінює кримінальне покарання у виді арешту у відповідних санкціях статей КК України, крім кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями. На підставі наведеного просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити за наведених у ньому підстав.
Начальник органу пробації у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечила.
Засуджений ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, а відтак суд розглядає клопотання за відсутності засудженого, що узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 539 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537, п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України під час виконання вироків суд, який ухвалив вирок, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначено покарання у виді арешту строком на один місяць. На підставі статей 71, 72 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2023 року у виді дев'яносто чотирьох годин громадських робіт, що відповідає одинадцяти дням арешту, та остаточно до відбуття за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено покарання у виді арешту на строк один місяць п'ять днів.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, а оскільки у матеріалах судового провадження №304/2199/23 відсутні відомості щодо відбуття засудженим покарання, такі відомості не долучені й прокурором ні до клопотання, ні у судовому засіданні, тому суд прийшов до висновку, що станом на день розгляду клопотання прокурора вирок залишається не виконаним повністю та невідбута ОСОБА_6 частина покарання становить один місяць п'ять днів арешту.
У той же час 28 березня 2024 року набрав чинності Закон України № 3342-ІХ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», яким внесено зміни до Кримінального кодексу України, серед іншого з приводу такого виду покарання як арешт та до ст. 60 КК, зокрема, у новій редакції якої арешт як покарання призначається виключно військовослужбовцям.
Відтак у редакції Закону України № 3342-ІХ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» санкція ч. 2 ст. 389 КК України передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У даному випадку, вирішуючи питання про заміну покарання, суд застосовує положення ч. 1 ст. 5 КК України, яка, встановлюючи застосування зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, виходить з принципу поліпшення становища особи.
Обмеження волі є більш тяжким покаранням в структурі покарань, визначених ст. 51 КК України порівняно з арештом, а тому заміна покарання на обмеження волі призведе до погіршення становища засудженого.
Відповідно до ст. 51 КК України покарання у вигляді пробаційного нагляду є більш м'яким покаранням порівняно з арештом, у зв'язку із чим в даному випадку підлягає застосуванню.
Положеннями ст. 59-1 КК України передбачено, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, а також визначено обов'язки, які суд покладає або може покласти на засудженого до пробаційного нагляду, перелік яких є вичерпним.
Згідно з п. 2 «в» ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи із співвідношення, що одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.
Таким чином, оскільки Закон № 3342-ІХ від 23.08.2023 поліпшує становище засудженого ОСОБА_6 , тому суд приходить до висновку, що засудженому слід замінити невідбуте покарання, призначене за вироком Перечинського районного суду від 18 березня 2024 року у виді одного місяця п'яти днів арешту, покаранням у виді пробаційного нагляду строком на сімдесят днів.
Керуючись ст. 5, 51, 59-1, 72 КК України, ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд
клопотання задовольнити.
Замінити засудженому ОСОБА_6 невідбуте за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2024 року покарання у виді 1 (одного) місяця 5 (п'яти) днів арешту покаранням у вигляді пробаційного нагляду на строк 70 (сімдесят) днів та покласти на нього такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1