Справа № 301/1519/24
2/301/657/24
"30" травня 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Згідно заповіту, спадкодавець заповіла все своє майно сину - позивачу ОСОБА_3 . До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцеві. Позивач спадщину прийняв, однак, не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, оскільки житловий будинок не зареєстрований та відсутній правовстановлюючий документ на нього. Просив визнати за собою право власності на спадкове майно.
Ухвалою Іршавського райсуду від 24.04.2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено на підготовче засідання.
Ухвалою Іршавського райсуду від 16.05.2024 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити та розглянути справу по суті без його участі (а.с.35).
Відповідач - представник Довжанської сільської ради у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті за його відсутності, відзиву на позов не подав, вирішення позову залишив на розсуд суду (а.с.29).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_2 , не зареєстрований (а.с. 43,44).
Згідно Свідоцтва про забудову садиби та Будівельного паспорту, рішенням виконкому Броньківської сільради від 24.01.1978 року №УІ11, ОСОБА_2 виділено під забудову житлового будинку земельну ділянку площею 0,07 га, за адресою с. Суха та надано дозвіл на будівництво (а.с.15-18).
Згідно довідки виконкому Довжанської сільради №138 від 17.04.2024 року, згідно рішення 24 сесії 8 скликання №1365 Довжанської сільради, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 переіменований та перенумерований на АДРЕСА_3 (а.с.42)
Згідно виписки з погосподарської книги Довжавської сільради за 2016-2023 роки, власником будинку за адресою АДРЕСА_2 , була ОСОБА_2 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.41). Житловий будинок збудований у 1977 році на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,15 га. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.36-39). Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки від 29.05.2024 року, вартість житлового будинку становить 109987 грн. (а.с.40).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.05.2014 року (а.с.6).
Згідно заповіту, посвідченого секретарем Броньківської сільради 23.11.2004 року, ОСОБА_2 заповіла все своє майно сину - ОСОБА_1 (а.с.14). Заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі, не скасований і не змінений.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
До складу спадщини за ОСОБА_2 входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ).
Спадкоємець за заповітом - позивач ОСОБА_1 на день відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, тому в розумінні ст. 1268 ч.3 ЦК України є таким, що прийням спадщину (а.с.12,13). Осіб, що мали б право на обов'язкову частку на спадщину за ОСОБА_2 , не має, оскільки її чоловік помер раніше за неї (а.с.5). Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем майна за матір'ю.
Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину за ОСОБА_2 спадкоємець не оформляв. Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Дана позиція суду відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі №609/1231/19.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок, оскільки такий не зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майна та відсутні правовстановлюючі документи на нього.
Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.
За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Громада с. Суха входить до територіальної громади Довжанської сільської ради.
Відповідач Довжанська сільська рада Хустського району (раніше Іршавського району), на території якої розташоване нерухоме майно, заперечень проти позову не подала.
Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Оскільки згідно погосподарської книги села власником житлового будинку була ОСОБА_2 - мати позивача, спадкоємцем якого за заповітом є позивач, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в цілому.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 30 травня 2024 року.
Головуюча: М. О. Пітерських