Справа № 309/1221/24
2/301/653/24
"27" травня 2024 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Симканич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), -
23 квітня 2024 року вищевказана справа надійшла до Іршавського районного суду.
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» посилається на те, що 10 червня 2021 року між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ПІІ "ВІП-Рент" (Страхувальник) було укладено Додаток №1 до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700/21-AVIS від 30 грудня 2020 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 .
14 квітня 2022 року о 09 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Мерседсс А190» д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи заднім ходом з парковки, що в м. Іршава по вул. Комарова, допустив наїзд на транспортний засіб марки «Шкода А7» д.н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований там же, після чого, рухаючись вперед, допустив наїзд ще на 5 транспортних засобів, які були припарковані на парковці, а саме на: транспортний засіб марки «Хюндай Туксон» д.н.з. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «Форд Транзіт» д.н.з. НОМЕР_5 ; транспортний засіб марки «Ніссан Жук» д.н.з. НОМЕР_6 ; транспортний засіб марки «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки «Ауді А4» д.н.з. НОМЕР_7 .
Згідно постанови Іршавського районного суду Закарпатської області від 12 травня 2022 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України.
14 квітня 2022 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.
07 листопада 2022 року позивачем на підставі акту надання послуг №VCT1100475 від 19.10.2022 р. та акту виконаних робіт №КМ111943 від 19.09.2022 р. складено страховий акт № СТОКА-18583 та розрахунок страхового відшкодування до нього.
На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 81 450 (вісімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят) гривень 15 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 43264 від 09 листопада 2022 року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була.
11 листопада 2022 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 46932 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування.
Враховуючи небажання відповідача в досудовому порядку вирішувати питання щодо повернення зазначеної вище суми, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» змушено звертатися до суду.
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» Ткаченко А.А. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву (а. с. 89), у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, справу розглянути у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 85), причини неявки суду не повідомив. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 10 червня 2021 року між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ПІІ "ВІП-Рент" (Страхувальник) було укладено Додаток №1 до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700/21-AVIS від 30 грудня 2020 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 (а. с. 10-28).
Згідно Іршавського районного суду Закарпатської області від 12 травня 2022 року вбачається, що 14 квітня 2022 року о 09 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Мерседсс А190» д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи заднім ходом з парковки, що в м. Іршава по вул. Комарова, допустив наїзд на транспортний засіб марки «Шкода А7» д.н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований там же і водієм якого є ОСОБА_2 , після чого, рухаючись вперед, допустив наїзд ще на 5 транспортних засобів, які були припарковані на парковці, а саме на: транспортний засіб марки «Хюндай Туксон» д.н.з. НОМЕР_4 , водієм якого є ОСОБА_3 ; транспортний засіб марки «Форд Транзіт» д.н.з. НОМЕР_5 , водієм якого є ОСОБА_4 ; транспортний засіб марки «Ніссан Жук» д.н.з. НОМЕР_6 , водієм якого є ОСОБА_5 ; транспортний засіб марки «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого є ОСОБА_6 ; транспортний засіб марки «Ауді А4» д.н.з. НОМЕР_7 , водієм якого є ОСОБА_7 (а. с. 44-45).
Вказана постанова суду набрала законної сили 28 травня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно до вимог частини 1статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (збиток).
Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією.
Пунктом 27 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013, визначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик немає права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування. Проценти, неустойка виплачуються страховиком через несвоєчасне виконання ним власного зобов'язання перед страхувальником (стаття 992 ЦК) і не можуть бути стягнуті у порядку суброгації з особи, винної в завданні шкоди. Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
З огляду на положення ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Також у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Пунктом 3 частини 1ст. 988 ЦК України та п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором. Таким чином, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
14 квітня 2022 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а. с. 59-60).
07 листопада 2022 року позивачем на підставі акту надання послуг №VCT1100475 від 19.10.2022 р. (а. с. 56, 57) та акту виконаних робіт №КМ111943 від 19.09.2022 р. (а. с. 58) складено страховий акт № СТОКА-18583 від 07.11.2022 року (а. с. 61) та розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого розрахунок суми страхового відшкодування та вартість ремонту транспортного засобу Toyota RAV4 державний номерний знак НОМЕР_1 становить 81450,15 грн. (а. с. 62).
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Судом встановлено, що позивачем було виплачено власнику пошкодженого в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіля, страхове відшкодування у розмірі 81 450 (вісімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят) гривень 15 копійок, що стверджується платіжним дорученням № 43264 від 09 листопада 2022 року (а. с. 63), а тому право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є ОСОБА_1 , перейшло до страховика.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була, інформації про повідомлення зацікавленої страхової компанії у передбачені законом строки він не подав, то виплачене позивачем страхове відшкодування у розмірі 81450,15 грн. підлягає стягненню з відповідача.
11 листопада 2022 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 46932 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування (а. с. 64-65), яка надіслана відповідачу рекомендованим із повідомленням про вручення (а. с. 66), однак така не виконана.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до вимог частин 1 та 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, розглядаючи справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача в порядку суброгації сплачену суму страхового відшкодування у розмірі 81450,15 гривень.
З матеріалів справи слідує, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 гривень (а. с. 5), які згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України присуджуються зі сторони не на користь якої ухвалено рішення.
Тому, керуючись ст. ст. 12, 13, 258, 259, 264, 265, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 22, 993, 988, 1187, 1188, 1192 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст.20, 27 Закону України «Про страхування» суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (IBAN НОМЕР_8 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код за ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вул. І. Франка, 32-А) суму страхового відшкодування в розмірі 81 450 (вісімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят) гривень 15 копійок та судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий: М. М. Золотар