Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/8454/23
20.05.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі - головуючий - суддя Леньо В.В., секретар судового засідання - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Букове у віці 78 років померла рідна мама позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.03.2007 року.
Покійна ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою старости за №20.2-07/59 від 14.02.2023 року.
ОСОБА_4 на випадок своєї смерті залишила заповіт, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Буківської сільської ради 01.08.2000 року і зареєстровано в реєстрі за №78. Згідно даного заповіту заповідач визначив, що «все моє майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що за законом матиме право заповіла своїй дочці ОСОБА_1 ».
Після смерті ОСОБА_4 на майно, що належало мамі відкрилася спадщина.
Спадщина відкрилась на житловий будинок і земельну ділянку, зокрема :
- Житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою №24 від 26 січня 2023 року, виданою КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації», - «на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 будівництвом завершений. Загальна корисна площа житлового будинку становить 78,6 м.кв., в тому числі житлова площа 41,0 м.кв. Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 р. на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 правоустановлюючі документи не оформлені.
Дані обставини підтверджуються і технічним паспортом номер ТІ01:8900-1903-9333-7422 від 30.11.2022 року .
- земельна ділянка загальною площею 1.32 га., яка розташована на території Виноградівської міської ради та Буківської сільської ради, згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 15.12.1998 року серії ЗК №042563, зареєстрованого в Книзі реєстрації записів державних актів на право власності на землю за №726, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка рахується за « ОСОБА_4 », яка мешкає АДРЕСА_1 ». Додатово надано архівну довідку Берегівської РДА Закарпатської області від 03.03.2023 року за №Ф-65/02.02.-16 і розпорядження Голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області №545 від 23.10.98 «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам.
Єдиними спадкоємцями після смерті мами, які прийняли спадщину були дві дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Родинні відносини підтверджуються копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 06 вересня 1969 року. Також є сестра ОСОБА_5 , яка спадщину не приймала так як з ними не проживала, а проживала за адресою АДРЕСА_2 і заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавала.
Позивачка з сестрою прийняли спадщину за мамою ОСОБА_4 , так як постійно з нею проживали на момент смерті, що підтверджується довідкою старости за №202-07/60 від 14.02.2023 року.
Сестра ОСОБА_6 від своєї частини спадкового майна на користь позивачки, про що подасть до суду відповідну заяву, а сестра ОСОБА_5 не заперечує, щодо оформлення спадщини за позивачкою, про що також подасть до суду заяву.
Мама ОСОБА_7 на випадок своєї смерті залишила заповіт, який 1 серпня 2000 року було посвідчено секретарем виконкому Буківської сільської ради ОСОБА_8 , і зареєстровано в реєстрі за №23.
Згідно даного заповіту заповідач визначив, що «все моє майно, яке б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що належатиме мені на день смерті за законом матиме право заповіла своїй дочці ОСОБА_1 .
При зверненні до Виноградівської державної нотаріальної контори, нотаріусом було надано письмовий лист-відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом) від 20.12.2022 р. №275/01-16, згідно якої позивачу відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 немає можливості у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві і рекомендовано звернутися до Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або таких, що пропустили строк на прийняття спадщини з поважних (непереборних) причин у даних спадкових правовідносинах не має.
Згідно до правової позиції, викладеної у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 27.09.2012 року № 10-1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування", вбачається, що у відповідності до ст. 2 ЗУ від "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 1 липня 2004 року N 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Стаття 1225 ЦК Україні (Спадкування права на земельну ділянку), - «1. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. 2. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. 3. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом».
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України). Крім того, у відповідності до п.5 ч.1ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
Відповідно до п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком, а згідно п.п.Ю п.27 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Позивачка, як єдиний спадкоємець за заповітом, не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору, із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними спорудами і відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки, тому змушена звернутися до суду.
Для подальшого утримання та збереження майна необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на вказані об'єкти спадкового майна (будинок і земельні ділянки) в судовому порядку, не існує.
Сторони у судове засідання не з'явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.
У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 01.03.2007 року (а.с.8).
Факт родинних відносин між померлою ОСОБА_4 та позивачкою ОСОБА_1 стверджується свідоцтвом про народження позивачки НОМЕР_2 від 06.09.1969 року (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, а саме - житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 1.32 га., яка розташована на території Виноградівської міської ради та Буківської сільської ради.
Належність спадкового майна спадкодавцю ОСОБА_4 підтверджується довідкою Виноградівської міської ради від 22.04.2024 року та копією Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 15.12.1998 року серії ЗК №042563, зареєстрованого в Книзі реєстрації записів державних актів на право власності на землю за №726, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка рахується за « ОСОБА_4 », яка мешкає АДРЕСА_1 ».
Згідно з довідки №24 від 26 січня 2023 року, виданою КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 будівництвом завершений. Загальна корисна площа житлового будинку становить 78,6 м.кв., в тому числі житлова площа 41,0 м.кв. Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 р. на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи не оформлені (а.с.19).
Дані обставини підтверджуються і технічним паспортом номер ТІ01:8900-1903-9333-7422 від 30.11.2022 року (а.с.20-24).
За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, в якому зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не було і чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла доньці ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчено секретарем Буківської сільської ради ОСОБА_9 01.08.2000 року та зареєстровано в реєстрі за № 23. Даний заповіт не змінено і не скасовано (а.с.9-9 зв.).
Інші спадкоємці - відповідачі по справі претензій до спадкового майна не мають.
Позивач спадщину прийняла у порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки проживала на час смерті з спадкодавцем за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Виноградівської міської ради від 14.02.2023 року (а.с.11).
Згідно довідки Виноградівської держнотконтори від 20.12.2022 року наданої ОСОБА_1 , видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 немає можливості, оскільки не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві (а.с.25).
Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Потреба такого способу захисту права власності як пред'явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст..1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.2 ст.1223 ЦК України).
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, спадщину прийняла, оскільки на час смерті спадкодавця проживала та продовжує проживати у спадковому будинку, особи, які мають право претендувати на спадкове майно претензій до нього не мають. Іншого способу захистити своє право спадкоємця, як визнання права власності в судовому порядку, у позивача не має.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в цілому в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 , на:
- земельну ділянку загальною площею 1,32 гектара, розташовану на території Виноградівської міської ради та Буківської сільської ради, для ведення товарного сільського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК№042563, виданого 15.12.1998, реєстровий номер у Книзі записів державних актів на право власності на землю №726;
- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 30.05.2024 року.
ГоловуючийВ. В. Леньо