Справа № 201/2706/24
Провадження № 3/201/1535/2024
28 травня 2024 рокум. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Дніпрі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 173 КУпАП, -
06 березня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з Управління патрульної поліції у м. Дніпрі відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 069312 від 29.02.2024 року, 29.02.2024 року гр. ОСОБА_1 о 22:15 хв. в м. Дніпро, Соборний район, пр. Героїв, 17а/20 виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції та працівників «АТБ», внаслідок чого порушував громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 15.04.2024, 15.05.2024, 20.05.2024 року та 28.05.2024 року не з'явився, про дати та час судових засідань був повідомлений належним чином.
Так, через канцелярію суду від нього надходили заяви про відкладення розгляду справи від 15.05.2024 щодо дати судового засідання 15.05.2024, від 20.05.2024 щодо дати судового засідання 20.05.2024, від 27.05.2024 щодо дати судового засідання 28.05.2024, від 28.05.2024 щодо дати судового засідання 28.05.2024 з причини його звернення для надання правничої допомоги та залучення захисника. Також 14.05.2024 ОСОБА_1 ознайомився зі справою.
На переконання суду, у ОСОБА_1 було достатньо часу з 29.02.2024 для звернення до адвоката, а тому за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 чотири рази не з'явився в судові засідання, про які він повідомлений, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП суд виходить з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд звертає увагу, що відповідальність за ст.173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення є нецензурна лайка в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, матеріали складаються лише з самого протоколу та рапорту. Відеозапис з боді-камер співробітників поліції, хоча і зазначений в протоколі, втім до нього не долучений.
При цьому в тексті рапорту не вказано, що гр. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції та працівників «АТБ».
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
З тлумачення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод викладених в рішеннях ЄСПЛ вбачається, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В.Батуєв