Справа № 2а-1055/2010
22 жовтня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мельниченко С.П. розглянув у порядку письмового провадження в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області прапорщика міліції Ласкового Ігора Федоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області прапорщика міліції Ласкового Ігора Федоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що постановою ІДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області прапорщика міліції Ласкового І.Ф. від 21.04.2010 р. АЕ № 239412, позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 гривень. Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, винесеною з порушенням ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так позивач вважає, що відповідачем не опитано свідків та пішохода якого, начебто не пропустив позивач, а отже при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Сторони в судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому ухвалою суду встановлено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом по справі встановлено, що 21.04.2010 року о 14-40 годині відповідачем у справі було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого, в цей день водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Дніпропетровську на пр. Кірова не дав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину дороги на нерегульованому пішохідному переході позначеному дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід», чим порушив вимоги п. 18.1. ПДР за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається з протоколу позивач не погодився з ним та вказав, що «до протоколу ним додано клопотання та інспектор відмовився допитати свідка».
Згідно постанови АЕ № 239412 від 21.04.2010 року, винесеної відповідачем, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Суд вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам законодавства в зв'язку з наступним.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення позивачем не визнано свою провину у тому, що він не пропустив пішохода на пішохідному переході.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
З матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.
Судом витребувались у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення з метою з'ясування змісту клопотання доданого позивачем, однак вони суду надані не були.
Згідно ст. 62 Конституції України о бвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється не обґрунтованим, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вони задоволенню не підлягають з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а отже й не наділений повноваженнями закривати провадження у цій справі.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області прапорщика міліції Ласкового Ігора Федоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення сері АЕ № 239412 від 21.04.2010 року, винесену ІДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області прапорщика міліції Ласковим Ігорем Федоровичем про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Мельниченко