Справа № 2-2348/10
18 жовтня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Черкасової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського відділення Кредитної спілки «Фінансово кредитної компанії «Українські кредити» про зобов'язання виконання договору строкового банківського вкладу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кредитної спілки «Фінансово-кредитної компанії «Українські кредити», в якому просить стягнути на її користь борг строкового банківського вкладу (депозиту) у розмірі 5000 грн. за умовами договору № 133, 4000 грн. за умовами договору № 134, відсотки в розмірі 271,23 грн. за умовами договору № 133, відсотки в розмірі 1280 грн. за умовами договору № 134.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, 26 грудня 2008 року між нею та відповідачем, який діяв на підставі доручення № 496, було укладено договір № 133 строкового банківського вкладу (депозиту). За цим договором вкладник, тобто ОСОБА_1 передала, а Спілка прийняла вклад на депозитний рахунок у вигляді грошових коштів в сумі 5000 грн. Згідно договору процентна ставка по внеску встановлена у розмірі 22 % річних.
Крім цього, 26.12.2008 року між вкладником ОСОБА_1 та спілкою, яка діяла на підставі доручення № 496, було укладено договір № 134 строкового банківського вкладу (депозиту). За цим договором вкладник передала, а спілка прийняла вклад на депозитний рахунок у вигляді грошових коштів в сумі 5000 грн. Згідно договору № 134 процентна ставка по внескам встановлена у розмірі 32 % річних.
Договором встановлено, що виплата відсотків по депозитному внеску здійснюється кожного місяця. Але, незважаючи не те, що строк дії Договору № 133, закінчився 26.03.2009 року, спілка не повернула внесок в розмірі 4000 грн, та не сплачує відсотки. Строк дії договору № 134 закінчився 26.12.2009 року але спілка не повернула вкладнику внесок в розмірі 4000 грн, та не сплачує відсотки. Після закінчення терміну договору, ОСОБА_2 неодноразово зверталася до відділення з вимогою про виконання зобов'язань по договору. Але до теперішнього часу кошти вкладнику не повернули.
В судове засідання позивач не з'явилася, у письмовій заяві просить розглядати цивільну справу без її участі, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Левченко І.І. в судове засідання не з'явився, у письмовій заяві позовні вимоги в частині повернення банківського вкладу і відсотків до них, визнає.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Згідно договору № 133 строкового банківського вкладу (депозиту) на депозитний рахунок від 26.12.2008 року кредитна спілка відкриває члену КС депозитний рахунок, а член КС вносить депозитний внесок на умовах строковості, зворотності та платності у розмірі 5000 грн., та за договором № 134 депозитний внесок у розмірі 4000, на строк до 12 місяців, зі сплатою по договору по договору № 133 - 22% річних, та за договором № 134 - 32% річних, вказані договори на виконання вимог ч.1 ст. 1047 ЦК України укладені в письмовій формі, оскільки його сума більш, ніж у 10 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму громадян.(а.с.7, 9).
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кошти позикодавцеві у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.3.1.1 зазначеного вище договору позики, позичальник зобов'язаний був повернути грошову суму за договором № 133 26.03.2009 року, та за договором № 134 26.12.2009 року (а.с.7, 9).
В судовому засіданні встановлено, що у вказаний строк КС «ФКК «Українські кредити» не повернула ОСОБА_1 основну суму по договору позики, а також прибуток у вигляді відсотків.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача повинна бути стягнена основна сума боргу за договором № 133 у розмірі 5000 грн., а також проценти у розмірі 271,23 грн., та за договором № 134 суму боргу у розмірі 4000 грн, а також відсотки у розмірі 1280,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення трьох відсотків річних, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позову в цій частині.
При цьому суд враховує, що ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачена можливість стягнення трьох відсотків за прострочення грошового зобов'язання, однак підписаним між позивачем та відповідачем договором взагалі не передбачена можливість стягнення процентів за прострочення зобов'язання, а спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами тільки зобов'язального права.
Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача повинні бути сплачені ним судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 105,51 грн (а.с.2), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. (а.с. 1).
Також суд не має можливості стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн., оскільки позивачем не надано жодного доказу про те, що, відповідно до вимог ст.. 56 ЦПК України, їй надавалася допомога фахівцем в галузі права, який за законом має право надавати таку допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, ст . 10, 60, 88, 213, 214 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Кредитної спілки «Фінансово-кредитної компанії «Українські кредити» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором залучення внеску на депозитний рахунок № 133 від 26.12.2008 року у розмірі 5000 грн., відсотки за користування позикою у розмірі 271,23 грн., та за договором № 134 від 26.12.2008 у розмірі 4000 грн., відсотки за користування позикою у розмірі 1280,00 грн., понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 105,51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а всього 10776,74 грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд у десятиденний термін після його проголошення.
Суддя О.В. Сорока.