"22" вересня 2010р. Справа № 29/160-10
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Токара М.В.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача -Казека Е.В., за довіреністю № 8-11/623/2-10 від 23 березня 2010р.,
першої третьої особи на стороні відповідача - не з'явився,
другої третьої особи на стороні відповідача - Казека Е.В., за довіреністю № 6995 від 12 травня 2010 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх. № 2384Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року у справі № 29/160-10
за позовом місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів Державної податкової служби України», м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області,
м. Харків
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності,
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю. Визнано за місцевим осередком Всеукраїнської громадської організації "Асоціація ветеранів Державної податкової служби України" право власності на нежитлові будівлі літ. "Б- 1" площею 112,8 кв.м. та літ. “В-1”, площею 7,6 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Костичева, 31.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин справи, що привело до невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи.
Позивач, відповідач, перша третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали. Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Позивач та перша третя особа у судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що позивач та перша третя особа належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглядати справу за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника відповідача та другої третьої особи, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на нежитлові будівлі літ. "Б-1", площею 112,8 кв.м., та літ. "В-1", площею 7,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Костичева, 31.
Як вбачається із матеріалів справи, 30 вересня 2009 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і місцевим осередком Всеукраїнської громадської організації "Асоціація ветеранів Державної податкової служби України" Харківської області (позивач) укладено договір позички № 1395, відповідно до якого позивачу передано у безоплатне користування нежитлову будівлю літ. "А-2" по вул. Костичева, 31 у м. Харкові, загальною площею 3328,6 кв. м.
Право на укладання договору позички отримано позивачем на підставі рішення 36 сесії Харківської міської ради 5-го скликання від 30.09.2009 р. № 222/09 “Про комунальну власність м. Харкова”.
На прилеглій території до нежитлової будівлі літ. “А-2”по вул. Костичева, 31 знаходилися нежитлові будівлі літ.”Б-1”, площею 112,8 кв. м та літ.”В-1”, площею 7,6 кв. м, щодо яких, як зазначив позивач, ним були проведені відновлювані роботи, без залучення будівельних організацій.
Комунальним підприємством "Харківське міське БТІ”23.02.2010 р. виготовлено технічний паспорт № 1 на нежитлову будівлю літ. “Б-1”, яка складається зі сходів приміщення № 1, підвалу приміщення №№2-4, приміщень першого поверху № 1-4, всього по літ. “Б-1”площа складає 112,8 кв.м та нежитлову будівлю літ. “В-1”, яка складається з приміщення № 1 площею 7,6 кв.м.
Згідно технічного висновку, виконаного на замовлення позивача ПП "Земстройпроект" про стан будівельних конструкцій будівель, будівлі знаходяться в задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації за призначенням.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 29 Закону України “Про планування та забудову територій” від 20 квітня 2000 року № 1699-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) на виконання будівельних робіт надається дозвіл, тобто документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка веде реєстр наданих дозволів. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до частин 1, 3 статті 376 Цивільного кодексу України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, або без належного дозволу чи належного проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Позивач не надав доказів щодо наявності у нього права власності чи права користування земельною ділянкою по вул..Костичева,31 у м. Харкові.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, що належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень , зокрема, міських рад, на території міст, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Земельна ділянка, на якій здійснено самочинне будівництво позивачем, знаходиться у комунальній власності, а тому розпорядження щодо вказаної земельної ділянки має бути прийнято Харківською міською радою.
Згідно статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою цієї статті передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлової будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 1.6 “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року № 1243, передбачено затвердження акту державної приймальної комісії органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєстрацію в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала такий дозвіл на виконання будівельних робіт.
Позивачем не надано доказів затвердження акту державної приймальної комісії органом місцевого самоврядування, яким є Харківська міська рада та його реєстрації в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова, а також звернення до відповідача з заявою про прийняття об'єкту до експлуатації.
Статтею 332 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.
Наданий позивачем технічний висновок про стан будівельних конструкцій і можливості експлуатації нежитлових приміщень не дає підстав для прийняття об'єкта в експлуатацію. Необхідним є отримання дозвільних документів у встановленому законом порядку.
При наявності зазначених обставин наданий позивачем технічний висновок не є належним доказом у справі, а тому суд першої інстанції необґрунтовано визнав право власності на спірне нерухоме майно.
Позивач також не надав доказів відповідності будівництва архітектурним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки та енергозбереження, що передбачено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22 вересня 2004 року .
Крім того, спірні нежитлові приміщення літ. “Б-1”загальною площею 112,8 кв.м. та літ. “В-1”загальною площею 7,6 кв.м. по вул. Костичева, 31 у м. Харкові взято на облік, як безхазяйне майно, що підтверджується довідкою КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 23.03.2010р. № 1528.
Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року у справі № 29/160-10 винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням вимог матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 ст. 103, пунктами 1, 4 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
Апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року у справі № 29/160-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Токар М.В.
Повний текст постанови підписаний 27 вересня 2010 року