Постанова від 27.09.2010 по справі 47/181-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року Справа № 47/181-10

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Карбань І.С.,

судді Гончар Т.В.,

судді Шутенко І.А.,

при секретарі - Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача -Соловйова В.В. (довіреність №719/11.5.2 від 16.08.2010р.),

третьої особи -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу ТОВ «Кріо-Трейд» (вх. № 2663 Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2010 р. по справі № 47/181-10,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Трейд», м. Харків,

до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк, м. Харків,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «СВ», м. Харків,

про визнання недійсним договору, -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним договір поруки №178-П/5 від 22.05.2008р., укладений між ТОВ «Кріо-Трейд»та ВАТ ВТБ Банк.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2010р. по справі №47/181-10 (суддя Светлічний Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, ТОВ «Кріо-Трейд», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2010р. по справі №47/181-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушення норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на те, що спірний договір не відповідає вимогам Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації та вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55., а саме - пунктам 5.7, 5.8, 5.23 ДСТУ 4163-2003.

Апелянт вважає, що з урахуванням змісту спірного договору, відповідач повинен був належним чином та печаткою юридичної особи, яка укладає правочин -саме ВАТ ВТБ Банку, засвідчити договір поруки №178-П/5 від 22.05.2008р. у відповідності до вимог Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації та вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції були порушені такі принципи господарського судочинства, як змагальність та рівність перед законом і судом. Апелянт зазначає, що порушення місцевим господарським судом вказаних принципів судочинства полягає в ненаданні представнику позивача можливості використовувати належні йому процесуальні прав, та належним чином отстоювати свою позицію у судовій справі № 47/181-10.

Відповідач, ВАТ ВТБ Банк, надав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2010р. по справі №47/181-10 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПП «СВ», відзив на апеляційну скаргу не надав.

У судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи, що наявних в справі документів достатньо для розгляду справи по суті та враховуючи, що представник відповідача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників ТОВ «Кріо-Трейд»та ПП «СВ»за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження встановлено, що 22.05.2008 р., в рамках Генеральної угоди №178 від 22.05.2008 р., між ВАТ ВТБ Банк (банк) в особі заступника директора з операційної роботи Харківської філії ВАТ ВТБ Банк Щербак О.В. та ПП «СВ» (позичальник) було укладено договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 178-Ю/1 (кредитний договір) та додаткові угоди до нього №1 від 26.05.2008р., №2 від 28.10.2008р. та №3 від 16.01.2009р. (а.с.62-71, т.1)

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, предметом договору є надання банком позичальнику грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття відновлювальної кредитної мультивалютної лінії зі строком користування кредитною лінією (кредитними грошовими коштами) - по 21.11.2009 р.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, керуючись ст.ст. 546, 547 ЦК України, 22.05.2008р. між ВАТ ВТБ Банк (банк) в особі заступника директора з операційної роботи Харківської філії ВАТ ВТБ Банк Щербак О.В., ТОВ «Кріо-Трейд»(поручитель) та ПП «СВ»(позичальник) було укладено договір поруки № 178-П/5. (а.с.12-13)

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Пунктом 1 договору поруки № 178-П/5 від 22.05.2008р. визначено, що поручитель (позивач у справі) поручається перед банком (відповідач у справі) за виконання позичальником (третя особа у справі) своїх зобов'язань в повному обсязі за Генеральною угодою №178 від 22.05.2008р. та договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі, а саме: кредитні договори, договори про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договори про відкриття кредитної лінії (відновлювані, не відновлювані), договори про надання гарантії, договори про авалювання векселів та договори про відкриття акредитиву.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Частина 5 ст. 203 ЦК вказує, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Вимоги до письмової форми правочину, передбачені ст. 207 ЦК України, якою, зокрема, встановлено, що: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З матеріалів справи вбачається, що спірний правочин - договір поруки № 178-П/5 від 22.05.2008р., вчинено у письмовій формі, оскільки його зміст зафіксований в трьох примірниках договорів, про що зазначено в п.12 договору поруки № 178-П/5 від 22.05.2008р. Договір поруки № 178-П/5 від 22.05.2008р. підписаний його сторонами без заперечень.

Стосовно наявності повноважень осіб, які підписали спірний договір поруки №178-П/5 від 22.05.2008р., то згідно матеріалів справи, зі сторони банку договір підписано заступником директора з операційної роботи Харківської філії ВАТ ВТБ Банк Щербак О.В. Повноваження Щербак О.В. підтверджуються довіреністю б/н від 07.03.2008р., згідно п. 2 якої, ВАТ ВТБ Банк уповноважив Щербак О.В. укладати договори поруки. (а.с. 41, т.1).

Зі сторони поручителя договір поруки №178-П/5 від 22.05.2008р. підписав директор ТОВ «Кріо-Трейд»Агурєєв В.П., який діяв на підставі Статуту ТОВ «Кріо-Трейд», а зі сторони позичальника договір підписав директор ПП «СВ»Буклей Л.Л. який також діяв на підставі статуту підприємства -Статуту ПП «СВ».

Зі спірного договору поруки №178-П/5 від 22.05.2008р. вбачається, що підписи сторін у договорі скріплені печатками підприємств, а саме: «Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк Харківська філія», «Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріо-Трейд»та «Приватне підприємство «СВ».

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що у відповідності до вимог Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації та вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, саме ВАТ ВТБ Банк своєю печаткою, а не Харківська філія ВАТ ВТБ Банку, повинен був засвідчити договір поруки №178-П/5 від 22.05.2008р., оскільки відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно до ст. 2 Закону України "Про Банки та банківську діяльність" філія банку - відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

Пунктом 2.7 Інструкції про порядок видачі міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р., філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії.

Згідно з п. 1.7 Положення про Харківську філію ВАТ ВТБ Банк філія має печатки, штампи зі своїм повним найменуванням і корпоративним знаком, а також інші печатки та штампи для здійснення банківської діяльності. (а.с.44-55,т.1)

Враховуючи, що діючим законодавством України та Положенням про Харківську філію ВАТ ВТБ Банк передбачена можливість виготовлення Харківською філією ВАТ ВТБ Банк печаток та штампів та використання їх у господарській діяльності, а також враховуючи, що спірний договір поруки був укладений ВАТ ВТБ Банк в особі заступника директора з операційної роботи Харківської філії ВАТ ВТБ Банк, тому, колегія суддів вважає, що договір поруки №178-П/5 від 22.05.2008р. правомірно був скріплений печаткою «Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк Харківська філія».

Колегія суддів також вказує, що Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації та вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 не містить положень про заборону філіям використовувати печатки та штампи в їх господарській діяльності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що спірний правочин - договір поруки №178-П/5 від 22.05.2008р., був укладений у встановленій законом формі та підписаний уповноваженими особами, тобто - з дотриманням вимог ч.2 та ч. 4 ст.203 ЦК України.

Крім того, матеріали справи свідчать, що зміст договору поруки №178-П/5 від 22.05.2008р. не суперечить чинному законодавству України; волевиявлення сторін під час укладення спірного правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а сам правочин - спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 203 ЦК України)

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що спірний правочин -договір поруки №178-П/5 від 22.05.2008р. відповідає вимогам чинного законодавства України в зв'язку з чим, підстави для визнання його недійсним -відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в позові про визнання недійсним договору поруки №178-П/5 від 22.05.2008р.

Що стосується посилань апелянта на те, що судом першої інстанції були порушені такі принципи господарського судочинства, як змагальність та рівність перед законом і судом, то колегія суддів вважає такі посилання безпідставними та необґрунтованими, оскільки в порушення ст. 33 ГПК України, апелянт не надав апеляційному господарському суду жодного доказу наявності таких порушень та не навів жодної обґрунтованої підстави для таких посилань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства, всебічно, повно та об'єктивно дослідив усі фактичні обставини справи та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо-Трейд» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2010р. по справі №47/181-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Шутенко І.А.

Повний текст постанови підписано 27.09.2010р.

Попередній документ
11938692
Наступний документ
11938694
Інформація про рішення:
№ рішення: 11938693
№ справи: 47/181-10
Дата рішення: 27.09.2010
Дата публікації: 03.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Харківський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший